Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 листопада 2025 року справа № 520/18287/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка - ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування періоду роботи з 03.04.1984 року по 11.06.1985 рік; з 09.07.1985 року по 24.08.1985 рік; з 09.10.1986 року по 05.02.1996 рік згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 06.04.1984 року та з 01.12.1985 року по 27.09.1986 року згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 07.06.1986 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 за період роботи, на підставі всіх записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 06.04.1984 року та здійснити перерахунок пенсії за віком, з дати досягнення пенсійного віку, тобто з 09.03.2022 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 за період роботи, на підставі всіх записів архівної довідки Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 04.06.2025 за вих. № 07-06-153, з урахуванням всіх записів трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_3 року від 07.06.1986 року та здійснити перерахунок пенсії за віком, з дати досягнення пенсійного віку, тобто з 09.03.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у 2022 році досягла пенсійного віку, відповідно до Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернулась до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України з заявою для призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності мою заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. 02.07.2025 року відповідачем прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії № 056650010303. Відповідно Рішення, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату : 09.03.2027 рік. Страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком з урахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 15 років 05 місяців 19 днів. До загального страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до трудової книжки від 06.04.1984 серія НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки зазначена не повна дата народження, що є порушенням пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту України 29.07.1993 № 58 та зазначене по батькові « ОСОБА_2 » ( російською мовою) не відповідає паспортним даним - « ОСОБА_3 » (російською мовою ). Також, до загального страхового стажу не зарахований період роботи в колгоспі 1985-1986 згідно з архівною довідкою від 04.06.2025 №07-06-153, оскільки зазначене ПІБ « ОСОБА_1 » не відповідає паспортним даним. Зазначено, що в наданій архівній довідці не зазначено, що за періоди роботи 1985-1986 роки в колгоспі КПРС ім. XXII партз'їзду іншої особи з ПІБ « ОСОБА_1 » не значиться. З діями Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування періоду роботи до страхового стажу позивач не погоджується.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.06.2025 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 02.07.2025 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною 2 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу позивача зараховано період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею 3-х річного віку з 23.11.1982 по 22.11.1985. Періоди роботи з 03.04.1984 по 11.06.1985; з 09.07.1985 по 24.08.1985 перетинаються (входять) у період з 23.11.1982 по 22.11.1985 догляду за дитиною до 3-х років. Період роботи в колгоспі згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 07.06.1986 з 01.12.1985 по 27.09.1986 в календарному обчисленні становить 09 місяців 26 днів. Період роботи з 09.10.1986 по 05.02.1996 згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 від 06.04.1984 становить 09 років 03 місяці 26 днів. Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 02.07.2025 № 056650010303 страховий стаж позивача на дату звернення 25.06.2025 становить: 12 років 03 місяців 22 днів, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком з урахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить: 15 років 05 місяців 19 днів. Враховуючи вищезазначене, при зарахуванні періодів роботи з 01.12.1985 по 27.09.1986 та з 09.10.1986 по 05.02.1996 страховий стаж позивача буде становити: 22 роки 05 місяців 14 днів, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком з урахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить: 25 років 07 місяців 11 днів. Дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - 09.03.2025 (після досягнення 63 років, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058). Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач 25.06.2025 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У результаті розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №2000-0304-8/100382 від 02.07.2025 про відмову у призначенні пенсії.
Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що до загального страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до трудової книжки від 06.04.1984 НОМЕР_2 , оскільки титульній сторінці трудової книжки зазначена не повна дата народження особи, що є порушенням вимог пункту 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зазначене по батькові « ОСОБА_4 » (російською мовою) не відповідає паспортним даним - « ОСОБА_5 » (російською мовою). Також до загального страхового стажу не зарахований період роботи в колгоспі 1985-1986 згідно з архівною довідкою від 04.06.2025 № 07-06-153, оскільки зазначене ПІБ « ОСОБА_1 » не відповідає паспортним даним. В наданій архівній довідці не зазначено, що за період 1985-1986 роки в колгоспі КПРС ім. ХХІІ партз'їзду іншої особи з ПІБ « ОСОБА_1 » не значиться.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України ( п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).
Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абз. 7 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2001 №10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на час звернення позивача із заявою про зарахування спірного періоду роботи до стажу роботи в кратному розмірі визначено № 1058-IV, відповідно до ч. 4 ст. 24 якого періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закон № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закон № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У спірний період роботи позивача діяли норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), відповідно до положень статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637), п. 1 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У п. 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відмовляючи у зарахуванні позивачу до стажу періодів роботи, відповідач, зокрема, зазначив, що на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_4 від 06.04.1984 зазначена не повна дата народження.
Водночас у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, відповідальність за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки покладається на роботодавця, а тому формальні неточності в записах, не можуть мати негативних наслідків для особи, щодо якої такий документ складено.
З приводу аргументів відповідача про невідповідність зазначення імені позивача у трудовій книжці та паспорті суд зазначає, що така невідповідність не може позбавляти права позивача на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею стажу.
На думку суду, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки та заповнення паспорта, а тому неправильний переклад імені в паспорті чи в трудовій книжці не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1788-ХІІ.
При цьому суд зауважує, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці, відповідачем не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при розрахунку страхового стажу.
Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці чи паспорті.
Щодо зарахування трудового стажу згідно з архівною довідкою від 04.06.2025 №07-06-153, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про призначення пенсії за віком долучено архівну довідку від 04.06.2025 №07-06-153, яка видана Покровською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області.
З рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0304-8/100382 від 02.07.2025 (номер справи 056650010303), яке долучено до матеріалів справи вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи за довідкою від 04.06.2025 №07-06-153, оскільки зазначене ПІБ не відповідає паспортним даним заявниці та потребує уточнення.
Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за чіткість інформації, яка зазначена, зокрема, у архівній довідці.
Згідно з п. 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру.
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що позивачу було повідомлено/зазначено у розписці про необхідність надання додаткових документів з метою підтвердження періоду роботи.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні періоди роботи до страхового стажу.
Суд зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть спростовувати наявність страхового стажу та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
За паспортними даними прізвище, ім'я та по батькові позивача: українською мовою: ОСОБА_1 ; російською мовою ОСОБА_1 .
При цьому, прізвище, ім'я та по-батькові позивача, зазначене у архівній довідці від 04.06.2025 №07-06-153, співпадає з паспортними даними позивача.
Скорочення по батькові у довідці від 04.06.2025 №07-06-153 не можуть свідчити про неспівпадіння з паспортними даними та відсутністю права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи.
Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Відтак, не зарахування стажу є порушенням органу Пенсійного фонду України, що посягає на гарантовані Конституцією України права позивача.
Відомості з уточнюючої довідки, які підтверджують, що позивач у період з вересня 1985 по вересень 1986 дійсно працювала в колгоспі, відповідачами не спростовані.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, відповідно статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (пункт 4.7 Порядку №22-1).
З огляду вищезазначене, органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі. Такі повноваження Пенсійного фонду повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у поданих позивачем документах. Отже, відповідач своїм правом вимагати відповідні документи від підприємств, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію - не скористався, відтак необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №2000-0304-8/100382 від 02.07.2025 (номер справи 056650010303) про відмову у призначенні пенсії.
Що стосується вимоги позивача про визнання противоправними дії відповідача щодо неврахування періоду роботи з 03.04.1984 року по 11.06.1985 рік; з 09.07.1985 року по 24.08.1985 рік; з 09.10.1986 року по 05.02.1996 рік згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 06.04.1984 року та з 01.12.1985 року по 27.09.1986 року згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 07.06.1986 року, суд вважає що така вимога у повній мірі охоплюється скасуванням рішення та зобов'язанням відповідача вчинити певні дії.
Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.
Щодо зобов'язальної вимоги суд зазначає, що, обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Частиною 2 статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення та нарахування пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 за період роботи, на підставі всіх записів трудової книжки серія НОМЕР_2 від 06.04.1984 року, архівної довідки Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 04.06.2025 за вих. № 07-06-153, з урахуванням всіх записів трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_3 року від 07.06.1986 року та повторно розглянути заяву позивача від 25.06.2025 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0304-8/100382 від 02.07.2025 (номер справи 056650010303) про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) за період роботи, на підставі всіх записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.04.1984 року, на підставі всіх записів архівної довідки Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 04.06.2025 за вих. № 07-06-153, з урахуванням всіх записів трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_3 року від 07.06.1986 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) від 25.06.2025 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.