Справа № 500/5376/25
17 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (далі - Підприємство, ПП «ПМП «Лотос», позивач) через представника - адвоката Маньківську Олену Василівну звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000033/1 від 12.03.2025.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції (кілька балтійська пряного соління) Підприємством подано електронну митну декларацію (далі - МД) №25UA403020002810U0 від 06.03.2025 з митною вартістю за ціною договору, а саме вартістю згідно з рахунком 0,95 євро/кг.
Проте митний орган прийняв спірне рішення №UA403020/2025/000033/1 від 12.03.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі - МК України) до 1,1724 євро/кг, аргументуючи наступним: у документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: рахунок - проформа (за наявності); за наявності - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Підприємство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Позивач зазначає, що у спірному рішенні є посилання відповідача на пункт 1.2 договору купівлі-продажу товарів про те, що обов'язково мають бути страхові документи на кожну партію товару. Умови поставки CPT (перевезення оплачено до), визначені договором, не передбачають обов'язкового страхування вантажу. Продавець зобов'язаний оплатити перевезення до узгодженого пункту призначення, але ризики, пов'язані з втратою або пошкодженням товару, переходять до покупця в момент передачі вантажу першому перевізнику. Страхування у випадку CPT здійснюється за бажанням покупця і не є обов'язковою умовою. За умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування.
Інша підстава прийняття оскаржуваного рішення стосується того, що декларантом надано до митного оформлення прайс-лист, який містить інформацію щодо цін, враховуючи виключно умови поставки СРТ Тернопіль, що обмежує конкурентність. З цього приводу позивач зазначає, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, ПП «ПМП «Лотос» позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. При цьому, вимоги до змісту прайс-листів не встановлені жодним положенням чинного законодавства України.
Відповідно до зовнішньоекономічного договору продажу та поставки № 11062024 від 11.06.2024 поставка товару відбувалася за умовою СРТ Тернопіль, тобто у вартість товару вже були включені витрати на транспортування. Продавець доставляє товар безпосередньо продавцю, тому окремо транспортування товару не оплачувалося і додаткових документів бути не може. Доводи митного органу на підтвердження прийняття оскаржуваного рішення не є правомірними, відповідачем не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.
Вважає, що декларантом подано митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції) і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, а митний орган не встановив обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Позивач зазначає, що у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів у відповідності до частини третьої статті 53 МК України.
Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суддею одноособово.
У строк, встановлений судом, до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 12.03.2025 уповноваженою особою позивача подано МД, у якій до митного оформлення заявлено товар кілька балтійська пряного соління. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.
Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено, що за умовами зовнішньоекономічного договору від 11.06.2024 №11062024, укладеного між компанією «Morobell OU» та ПП «ПМП «Лотос», визначено документи, які продавець повинен передати покупцю з кожною партією товару, а саме: транспортна накладна (оригінал), пакувальний лист (оригінал), прайс-лист (оригінал), інвойс (оригінал), сертифікат походження (оригінал), ветеринарний сертифікат (оригінал), сертифікат якості (оригінал), страховий поліс (оригінал) чи/(та) експортна декларація (оригінал). Проте декларантом до митного оформлення не надано страховий поліс. Також за умовами цього договору ціни в інвойсах на товар, що поставляється, вказані на умовах обумовлених цим договором або у відповідних додаткових угодах на окрему партію товару у разі зміни умов поставки. В ціну включена вартість товару, затрати на транспортування CIP Тернопіль, CPT Тернопіль, FCA Хаапсау, страхування. Валюта ціни товару вказані в інвойсі встановлена в доларах США або євро. Однак в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 10.03.2025 № 49 не зазначені витрати на транспортування на умовах CPT Тернопіль, а також вартість навантажувальних робіт та страхові витрати. В наданих до митного оформлення документах не зазначено про вищезгадані витрати, а також вказані витрати не підтверджено іншими документами відправника, де б було зазначено, які витрати додатково включено в ціну товару.
Відповідач вважає, що наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Такі обставини викликали у митного органу сумніви щодо правильності визначення митної вартості, через що прийнято оскаржуване рішення, у графі 33 якого зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості.
Ще відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення митницею використано інформацію щодо рівня митної вартості подібного товару, митне оформлення якого здійснено згідно МД №25UA100190554782U1 від 06.03.2025; в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару наявна інформація щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, умов поставки товару, якісних та кількісних показників; митна декларація, на яку посилається митниця, містить відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, таке джерело є достатнім для обґрунтування такого числового значення, відповідна МД була оформлена митним органом і на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість товарів за вказаною митною декларацією заявлялась декларантом самостійно за резервним (6) методом визначення митної вартості та не була в подальшому відкоригована митним органом; рішення про коригування митної вартості за даною партією товару не приймалось та, відповідно, до суду не оскаржувалось.
Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 06.10.2025 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №11062024 від 11.06.2024, укладеного між компанією «Morobell OU» (Естонія, Продавець) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна, Покупець), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 49 від 10.03.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.
12.03.2025 уповноваженою особою Підприємства, агентом з митного оформлення Онукевич О.І., подано до митного оформлення МД №25UA403020003067U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: кілька балтійська пряного соління (Spratts spratus Balticus), вищий сорт, ціла, не патрана, з головою, плавниками та хвостом. Упакована в 3200 пластикових відер по 5 кг, вага нетто - 16000,00 кг. Вага з тузлоком - 18500,00 кг. Приготовлена у розсолі з додаванням солі, прянощів, лаврового листка, консерванту: бензонат натрію (Е211); не консервована, без теплової кулінарної обробки, придатна до вживання людиною; розмірний ряд відсутній. Технічний стандарт: «TS-K6: 1995». Дата виготовлення: 01/03/2025. Термін зберігання: 3 місяці при температурі від 0 до - 8 град.С. Не містить ГМО. Торговельна марка: MOROBELL. Виробник: OUMOROBELL, Естонія.
Відповідно до інформації, вказаній у графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення разом з МД були подані наступні документи: сертифікат якості № 141 від 10.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 49 від 10.03.2025; автотранспортна накладна № 49 від 10.03.2025; сертифікат про походження товару № EE418273 від 10.03.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-1/38 від 14.01.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 11062024 від 11.06.2024; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 12.03.2025; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12598093 від 11.03.2025; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №49 від 10.03.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25EE3300E0028564B8 від 10.03.2025.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» генеровано форми митного контролю: « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.
У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів, а саме необхідно було надати: рахунок-проформа (за наявності), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; у разі їх відсутності надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: пакувальний лист від 10.03.2025, прайс-лист від 10.03.2025 № б/н. Листом від 12.03.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, інших додаткових документів не існує та не будуть подаватися.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товару посадовою особою митниці прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000033/1 від 12.03.2025, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: рахунок-проформа (за наявності); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації. Митницею згенеровано форми митного контролю за допомогою СУР щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою, від того ж виробника та відправника товару. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом надіслано лист від 12.03.2025 № б/н та повідомлено митний орган про надані документи та відсутність можливості надати додаткові документи.
Ще в рішенні зазначено, що за результатами опрацювання документів встановлено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору поставки і продажу від 11.06.2024 №11062024, укладеного між Morobell OU (Продавець) та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Лотос" (Покупець). У поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності. Відповідно до п.п.1.2 п.1 зовнішньоекономічного контракту № 11062024 від 11.06.2024, укладеного між MOROBELL OU та ПП «ПМП «Лотос» - «Продавець повинен передати Покупцю з кожною партією Товару: транспортна накладна (оригінал); пакувальний лист (оригінал); прайс-лист (оригінал); інвойс (оригінал); сертифікат походження (оригінал); ветеринарний сертифікат (оригінал); сертифікат якості (оригінал); страховий поліс (оригінал) чи/(та) експортна декларація (оригінал)». Продавцем Покупцю за кожною партією товару мав бути наданий страховий поліс, який до митного оформлення не поданий Відповідно до п.п.5.1 п.5 зовнішньоекономічного контракту №11062024 від 11.06.2024 «Ціни в інвойсах на товар, що поставляється вказані на умовах обумовлених в п.4.1 цього договору або у відповідних додаткових угодах на окрему партію товару у разі зміни умов поставки. В ціну включена вартість товару, затрати на транспортування CIP Тернопіль, CPT Тернопіль, FCA Хаапсау. Валюта ціни товару вказані в інвойсі встановлена в доларах США або євро». В інвойсі від 10.03.2025 №49 не зазначено затрати на транспортування на умовах CPT Тернопіль, вартість навантажувальних робіт та страхові витрати. В наданих до митного оформлення документах ніде не зазначено про вищезгадані витрати, також це не підтверджено іншими документами відправника, де б було зазначено, які витрати додатково включено в ціну товару; прайс-лист від 10.03.2025 містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує його конкурентність. Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. За результатом проведеної консультації з декларантом відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар згідно з ЕМД від 06.03.2025 №25UA100190554782U1 (кілька балтійська пряного посолу (Sprattus sprattus balticus) в пластикових відрах по 5кг (3200 відер), Без ГМО. Вага нетто - 16000кг, Дата виготовлення: 02/2025. Термін придатності 4 міс. Виробник: AS "KAJAX FISHEXPORT", Естонія. Країна виробництва EE. Торговельна марка: немає даних. Розмірний ряд: відсутній., умови поставки CPT) на рівні 1,1724 євро/кг (1,28 дол. США/кг). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось (а.с.10 зворот).
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно з заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з'ясував таке.
Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частинах другій-третій статті 53 МК України як основні та додаткові, у тому числі, що безпосередньо стосуються визначення митної вартості товару саме за ціною договору, а саме: зовнішньоекономічний договір № 11062024 від 11.06.2024; рахунок-фактура (інвойс) № № 49 від 10.03.2025; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-1/38 від 14.01.2025; сертифікат якості № 141 від 10.03.2025; сертифікат про походження товару № EE418273 від 10.03.2025; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №49 від 10.03.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25EE3300E0028564B8 від 10.03.2025; пакувальний лист та прайс-лист від 10.03.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 11062024 від 11.06.2024 визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця, та відсилає до конкретних інвойсів по кожній поставці товару (а.с.25-26).
Рахунок-фактура (інвойс) № 49 від 10.03.2025 виписаний на товар кілька балтійська пряного соління (Spratts spratus Balticus), вищий сорт, у відрах по 5 кг, 3200 відер, вага нетто - 16000,00 кг, вага брутто - 21300,00 кг, вартість 0,95 євро/кг, на загальну вартість 15200,00 євро (а.с.13). Строк доставки визначено 90 днів, умови поставки СРТ Тернопіль, Україна.
Банківський платіжний документи не подавався, за умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № 11062024 від 11.06.2024 можлива оплата протягом 21 дня з моменту отримання товару на склад покупця, і такий порядок розрахунків зазначений у рахунку-фактурі (інвойс) № 49 від 10.03.2025.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме продавцем (відправником) у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №25UA403020003067U2 від 12.03.2025 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі № 49 від 10.03.2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Стосовно інших складових, які включаються до митної вартості товару за ціною договору, то відповідно до відомостей графи 17 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000033/1 від 12.03.2025 Підприємством до додаткових складових митної вартості, визначеної за ціною договору, не включено жодних додаткових витрат, у тому числі витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, страхування.
Фактично відсутність таких додаткових витрат, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, і стало підставою для сумнівів митного органу та необхідності витребовування додаткових документів.
Відповідно до пунктів 5-7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Митний орган в оскаржуваному рішенні зазначив про те, що за умовами договору № 11062024 від 11.06.2024 продавець за кожною партією товару повинен передати покупцю страховий поліс, але такий до митного оформлення не поданий, а в інвойсі від 10.03.2025 №49 не зазначено затрати на транспортування на умовах CPT Тернопіль, вартість навантажувальних робіт та страхові витрати.
З цього приводу суд встановив, що відповідно до пункту 1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 11062024 від 11.06.2024, укладеного між компанією «Morobell OU» (Продавець) та ПП «ПМП «Лотос» (Покупець), Продавець продасть, а Покупець придбає морожену рибу та рибні продукти з неї з урахуванням того, що асортимент, кількість, якість і ціна обумовлені рахунками (інвойс) для кожної окремої партії, а в пункті 1.2 цього ж договору визначені документи, які Продавець повинен передати Покупцю з кожною партією Товару такі як: транспортна накладна (оригінал); пакувальний лист (оригінал); прайс-лист (оригінал); інвойс (оригінал); сертифікат походження (оригінал); ветеринарний сертифікат (оригінал); сертифікат якості (оригінал); страховий поліс (оригінал) чи/(та) експортна декларація (оригінал).
За змістом пункту 4.1 договору поставка Товару здійснюється на умовах СІР-Тернопіль, СРТ-Тернопіль, FCA-Хаапсалу згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів “Інкотермс 2010» і вказується в інвойсі на кожну партію товару. Перехід права власності на товар відбувається після його отримання під відповідальність Покупцем відповідно до умов поставки, зазначених у пункті 4.1 цього контракту (пункту 4.2 договору). Товар поставляється на територію України (пункт 4.3 договору).
Відповідно до пункту 5.1 цього ж зовнішньоекономічного договору ціни в інвойсах на товар, що поставляється вказані на умовах обумовлених в пункті 4.1 цього договору або у відповідних додаткових угодах на окрему партію товару у разі зміни умов поставки. В ціну включена вартість товару, затрати на транспортування CIP Тернопіль, CPT Тернопіль, FCA Хаапсау. Валюта ціни товару вказані в інвойсі встановлена в доларах США або євро.
Як уже зазначалося вище судом згідно з рахунком-фактурою (інвойс) № 49 від 10.03.2025 умови поставки визначені СРТ Тернопіль, Україна.
Відповідно до Міжнародними правилами тлумачення термінів Інкотермс умова поставки СРТ фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Стосовно договорів перевезення та страхування, то правила Інкотермс визначають у розділі А. такі обов'язки продавця:
А.3. Договори перевезення та страхування
а) Договір перевезення. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.
б) Договір страхування. Немає зобов'язань.
А.6. Розподіл витрат. Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:
нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;
сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.
За Правилами Інкотермс у розділі Б. визначено обов'язки покупця, серед яких:
Б.1. Сплата ціни. Покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності за договором купівлі-продажу.
Б.3. Договори перевезення та страхування.
а) Договір перевезення. Немає зобов'язань.
б) Договір страхування. Немає зобов'язань.
Б.4. Прийняття поставки. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.
Б.6. Розподіл витрат.
Покупець зобов'язаний, з урахуванням положень статті А.3 "а", сплатити:
всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4;
всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його перевезення до прибуття в узгоджене місце призначення, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;
витрати щодо розвантаження товару, за винятком витрат і зборів, які відповідно до договору перевезення покладаються на продавця;
всі додаткові витрати внаслідок неподання покупцем повідомлення щодо товару у відповідності з статтею Б.7, від настання узгодженої дати чи дати закінчення періоду, встановленого для відправлення товару, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;
у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну, якщо вони не покладаються на продавця у складі витрат за договором перевезення.
Отож, виходячи з умов зовнішньоекономічного договору (контракту) № 11062024 від 11.06.2024, та наведених вище Правил інтерпретації міжнародних термінів Інкотермс такої умови поставки як СРТ, суд вважає, що Підприємство не несло жодних транспортних та страхових витрат, а тому не могло їх вказувати як складову митної вартості оцінюваного товару. При цьому відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) № 49 від 10.03.2025 затрат продавця на транспортування на умовах CPT Тернопіль, вартість навантажувальних робіт та страхові витрати, при тому, що такі ніс продавець і включив у ціну товару, не є підставою для неприйняття митної вартості за ціною договору, як визначив позивач. При цьому умова страхування не є обов'язковою.
Так само і відсутність інших документів, які підтверджують витрати продавця на транспортування, навантажувальні роботи чи страхування, за умови поставки СРТ Тернопіль, безпідставно вказано в оскаржуваному рішенні як підстава для сумніву митного органу у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товару ввезеного ПП «ПМП «Лотос».
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися разом із митною декларацією, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, про що зазначено вище, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості (описані вище обставини), є безпідставними та надуманими. Митний орган необґрунтовано в оскаржуваному рішенні вказує про ненадання документів, що підтверджують митну вартість товару.
Стосовно недоліків прайс-листа, то з цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.
Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі від 03.03.2025 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), експортній митній декларації країни відправлення, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару.
Також суд вважає слушними пояснення позивача, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, Підприємство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.
У свою чергу, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.
Також суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000033/1 від 12.03.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3028,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №1838 від 04.09.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» до Тернопільської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000033/1 від 12.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) на користь Приватного підприємства «Приватне мале підприємство «Лотос» судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Приватне підприємство «Приватне мале підприємство «Лотос» (вулиця Бродівська, 44, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21153067).
Відповідач: Тернопільська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576).
Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.