Справа № 500/5370/25
17 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Головне управління здійснити з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , в тому числі посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, за таємність, премії у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період, а також матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом станом на 1 січня відповідного календарного року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) (в редакції чинній станом на 01.01.2018) та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі №826/6453/18 від 29.01.2020, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу в період з 29.01.2020 по 19.05.2023 під час проходження ним служби грошове забезпечення виплачувалось, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704. Зі збільшеного посадового окладу має нараховуватися та виплачуватися усі інші види грошового забезпечення та виплати, у тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога для оздоровлення. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.
У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнає. Свою позицію мотивує тим, що особам рядового і начальницького складу ДСНС після 01.03.2018 не підвищувався посадовий оклад. Уряд не приймав рішення про зміну посадових окладів відповідної категорії військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу). Наголошує, що посадові оклади осіб рядового та начальницького складу ДСНС за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім того зазначає, що матеріальна допомога не містить прив'язки до суми грошового забезпечення особи, та не обов'язково виплачується у розмірі грошового забезпечення особи - а лише встановлює граничну межу щодо здійснення такої виплати (а.с.36-42).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив у спірний період з 29.01.2020 по 19.05.2023 службу цивільного захисту у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, такі обставини визнаються відповідачем.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління (по особовому складу) від 19.06.2025 №354-НК/64 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту, виключено зі списків особового складу (а.с.10). 20.06.2025 видано грошовий атестат (а.с.14).
Представником позивача було направлено адвокатський запит щодо інформації про розмір нарахованого та фактично виплаченого грошового забезпечення за 2020 - 2023 роки.
На вказаний запит листом від 18.07.2025 відповідачем надіслано довідку про нарахування та виплату грошового забезпечення та накази про щомісячне преміювання ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 19.05.2023 (а.с.12-13).
Головним управлінням при обчисленні посадового окладу позивача та окладу за військовим (спеціальним) званням застосовував прожитковий мінімум, встановлений законом на 01.01.2018, що підтверджено відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо непроведення перерахунку грошового забезпечення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд, враховує наступне.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 (далі-інструкція №623).
Пунктом 3 розділу ІІ інструкції №623 передбачено, що особам рядового і начальницького складу, прийнятим на службу цивільного захисту до дня вступу до виконання обов'язків за посадою, виплачуються: посадовий оклад за 1 тарифним розрядом, визначений у додатку 1 до Постанови № 704 - особам рядового і молодшого начальницького складу; посадовий оклад за 13 тарифним розрядом, визначений у додатку 1до постанови № 704, - особам середнього, старшого та вищого начальницького складу.
Пунктом 1 розділу ІІІ інструкції №623 передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) виплачуються оклади за присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу в розмірі, визначеному у додатку 14 до постанови № 704.
Постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, з 29.01.2020 виникли правові підстави для перерахунку грошового забезпечення виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 04.01.2023 у справі №640/17686/21, від 15.03.2023 у справі №420/6572/22.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.
Натомість статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 2270,00 грн; статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX“Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня у розмірі 2189,00 грн; статтею 7 Закону України від 02.12.2021 №1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481,00 грн. статтею 7 Закону України від 03.11.2022 №2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2684,00 грн
Отже, щороку протягом спірного періоду прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, збільшувався.
Різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та 2020, 2021, 2022, 2023 роки впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020 (з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18) наявні правові підстави для визначення позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (2020, 2021, 2022, 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення. Нарахування позивачу заниженого посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням потягло за собою неправомірне зменшення виплат, які позивач отримував у період проходження служби (та який є предметом спору з 29.01.2020 по 19.05.2023), зокрема, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії тощо.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
20.07.2018 року відповідно до пункту 3 Постанови №704 наказом Міністерства внутрішніх справ України №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі Інструкція №623).
Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу ХХІХ Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу управління (підрозділу), один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення. Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є їх рапорт про надання зазначеної матеріальної допомоги та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати зазначеної матеріальної допомоги. Керівнику органу управління (підрозділу) матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.
За змістом пунктів 1 - 2 розділу ХХХ Інструкції №623 особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням керівника органу управління (підрозділу) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірах їх місячного грошового забезпечення. Підставами для виплати особам рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є їх рапорт із проханням надати зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення. Керівнику органу управління (підрозділу) допомога для оздоровлення надається на підставі його рапорту та наказу вищого керівника (начальника). Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби.
Із аналізу наведених нормативних приписів суд виснує, що виплата грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням осіб рядового і начальницького складу. Відтак, перерахунок розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням зумовлює здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, у тому числі й одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, якщо позивачу провадилися нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у період з 29.01.2020 по 19.05.2023, то відповідач також має визначити їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу (у разі їх виплати у спірний період з 29.01.2020 по 19.05.2023) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2022 Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» та станом на 01.01.2023 Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік».
З метою відновлення прав, порушення яких установлено за результатами розгляду спору, суд уважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунок грошового забезпечення позивача, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу (у разі їх виплати у цей період), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов у цій частині підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, за таємність, премії у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період, то суд зауважує, що відповідач ще не здійснював перерахунок грошового забезпечення на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого перерахунку і виплаті будуть порушені.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, то позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за кваліфікацію, за таємність, премії у відповідних відсотках від посадового окладу, які були установлені позивачу у вказаний період, є передчасними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області (вулиця Лесі Українки, 6, місто Тернопіль, 46011, код ЄДРПОУ 38535547) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області здійснити з 29.01.2020 по 19.05.2023 перерахунок і виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній станом на 01.01.2018) та з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в справі №826/6453/18 від 29.01.2020, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 17 листопада 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.