вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
17 листопада 2025 року Справа № 480/5485/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5485/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника з 01.02.2023, на підставі довідки, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення від 15.04.2024 №11/19913-суд;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2023 пенсію по втраті годувальника на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення від 15.04.2024 №11/19913-суд, з урахуванням доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в розмірі 2000,00 грн, а також з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Адміністрація Державної прикордонної служби України підготувала та направила до ГУПФУ в Сумській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій станом на 01.01.2023 року. Позивач звернулася до ГУПФУ в Сумській області із заявою щодо проведення перерахунку її пенсії, згідно оновленої довідки. Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача про те, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. Позивач не погоджується з даними діями відповідача та вважає їх протиправними.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія даної ухвали була направлена відповідачу через систему "Електронний суд" та отримана ним 16.07.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 32). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву суду надано не було.
Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області та з 25.05.2022 року отримує пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 8).
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року по справі № 480/7248/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 року, Адміністрація Державної прикордонної служби України підготувала та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області довідку від 15.04.2024 року №11/19913-суд про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 01.01.2023 року із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення (а.с. 5-7, 10, 25).
В подальшому, на звернення позивача, ГУ ПФУ в Сумській області листом від 04.06.2025 року, зокрема, повідомило позивача, що станом па дату надання відповіді рішень щодо визначення складових грошового забезпечення, умов та порядку проведення перерахунку пенсій Урядом не приймалося, повідомлення про проведення перерахунку пенсій до головного управління не надходило. Зважаючи на зазначене, для проведення перерахунку пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, зазначеної у зверненні, підстави відсутні (а.с.209).
Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 1,2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. 1-2 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною ч.4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою №704, зокрема, затверджено:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно із додатком 1;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 постанови №704 (в редакції чинній на момент прийняття постанови), визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Відтак станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Поряд з цим, Верховний Суд у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, зазначав, що зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2021 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України від 02.12.2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік, відповідно, не містить.
Тобто положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - зокрема, Закону України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік (далі - Закон № 294-IX), Закону України від 15.12.2021 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України від 02.12.2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Разом з тим суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. №3-1 (далі по тексту - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера, та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008року №45, повідомляють орган ПФУ.
Отже через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки та перерахунок здійснюється з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 12.09.2022 року по справі № 500/1813/21.
Судом встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 року по справі № 480/7248/23, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 року, Адміністрація Державної прикордонної служби України підготувала та направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області довідку від 15.04.2024 року №11/19913-суд про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 01.01.2023 року із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення (а.с. 5-7, 10). Позивач також зверталася до відповідача із заявою щодо перерахунку її пенсії на підставі оновленої довідки. Отже після отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 р. Проте отримавши відповідну довідку, відповідачем не було здійснено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було протиправно не здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 з врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.04.2024 року №11/19913-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
А відтак позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.04.2024 року №11/19913-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.04.2024 року №11/19913-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2023 пенсію по втраті годувальника з урахуванням доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Отже вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2023 пенсію по втраті годувальника з урахуванням доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в розмірі 2000,00 грн, є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки на даний час позивачу не було здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.04.2024 року №11/19913-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України., а відтак задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, а саме, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн та судового збору у розмірі 968,96 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та 18 січня 2024 року по справі № 9901/459/21, а також, зокрема, постановах Верховного Суду від 19 лютого 2025 року по справі № 520/2948/23, від 13 березня 2025 року по справі №260/3131/24, від 25 квітня 2025 року по справі №260/8523/23, від 20 травня 2025 року по справі №620/109/23.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 08.07.2025 № 0807/1 (далі по тексту - Договір) (а.с.14).
Згідно з п. 1.4 Договору, за цим договором адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту у виді: представництва інтересів клієнта з питань перерахунку та призначення пенсії, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до п 4.2-4.3 Договіру, одна година надання правової допомоги коштує 1 000,00 грн.
Сторони погодили наступні фіксовані ставки адвокатського гонорару за надання правової допомоги: складання звернення до Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів - 500,00 грн/документ; складання заяв по суті справи (позовної заяви, відповіді на відзив), апеляційної скарги, касаційної скарги - 2500,00 грн/документ.
Також на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано акт від 08.07.2025 року приймання-передачі послуг, наданих згідно Договором про надання правової допомоги № 0807/1 від 08.07.2025, відповідно до якого станом на 08.07.2025 року адвокат надав клієнту наступні послуги згідно умов допомогу: складання заяв по суті справи (позовної заяви, відповіді на відзив), апеляційної скарги, касаційної скарги - 2500,00 грн (1 шт.). Всього - 2500,00 грн (а.с. 12).
Крім того надано розрахунок судових витрат, відповідно до якого вартість складання позовної заяви - 2500,00 грн (а.с. 23).
Також надано розрахункову квитанцію від 08.07.2025 року серії СМ № 0807/1, відповідно до якої позивач сплатив 2500,00 грн (а.с. 22).
Крім того, в матеріалах справи наявний ордер від 09.07.2025 серія ВМ № 1069715 (а.с. 21).
А відтак, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та судом було частково задоволено позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати на правничу допомогу в розмірі 1 250,00 грн та суму судового збору у розмірі 484,48 грн., сплаченого відповідно до квитанцій від 09.07.2025 року (а.с. 11).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.04.2024 року №11/19913-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.04.2024 року №11/19913-суд, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) витрати на правничу допомогу у розмірі 1 250,00 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек