17 листопада 2025 року Справа № 480/3416/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову Дейнеки Олексія Івановича у справі ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведения службового розслідування з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332) за діагнозами:
остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, кила МХД L5-S1, протрузія МХД L4-L5 - спондилоартроз, ст. нестійкої ремісії з вторинним помірним радикулярним больовим синдромом, незначне обмеження стато-динамічної функції хребта. Ангіопатія сітківки обох очей, ЧНАДЗ обох очей. Пупкова грижа;
лівого колінного суглоба - картина диспластичні зміни блоку стегнової кістки (за типом DejourC) лівого колінного суглоба. Дегенеративні зміни заднього рогу медіального меніска (Stoller II), дегенеративні зміни заднього рога латерального меніска (Stoller І), Гіпертрофія і ентезіт власної зв'язки надколінка. Ентезіт. Застарілі внутрішні пошкодження обох колінних суглобів. Застарілі пошкодження колатеральних зв'язок поки нестабільний обох колінних суглобів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини професійного захворювання ОСОБА_1 , передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332) за діагнозами:
- остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, кила МХД L5-S1, протрузія МХД L4-L5 - спондилоартроз, ст. нестійкої ремісії з вторинним помірним радикулярним больовим синдромом, незначне обмеження стато-динамічної функції хребта. Ангіопатія сітківки обох очей, ЧНАДЗ обох очей. Пупкова грижа;
- лівого колінного суглоба - картина диспластичні зміни блоку стегнової кістки (за типом DejourC) лівого колінного суглоба. Дегенеративні зміни заднього рогу медіального меніска (Stoller II), дегенеративні зміни заднього рога латерального меніска (Stoller І), Гіпертрофія і ентезіт власної зв'язки надколінка. Ентезіт. Застарілі внутрішні пошкодження обох колінних суглобів. Застарілі пошкодження колатеральних зв'язок поки нестабільний обох колінних суглобів.
Ухвалою суду від 07.05.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору було відмовлено.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначає, окрім іншого зазначив клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 по справі № 480/3416/25.
Вказане клопотання позивач обґрунтував тим, що з медичних документів та як сам позивач підтверджує, останній проходив військово-лікарську комісію ще під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а тому вже на той момент він дізнався про пов'язування його хвороб з проходженням військової служби.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення 19.09.2024. Тому строк звернення ОСОБА_1 до суду почався з 19.09.2024 та сплив 19.03.2025.
Звільнився Позивач з військової служби (за станом здоров'я) з 19 вересня 2024 року, а тому строк звернення до суду встановлений до 19 березня 2025.
Згідно позовної заяви Позивача встановлено, що вона подана до суду 30 квітня 2025 року, а підписана 01 травня 2025 року. Тобто, у розумінні положень КАС України, Позивач пропустив строки
звернення до суду з позовною заявою. Вказане свідчить, що у Позивача була реальна можливість пред'явити дану позовну заяву до 19.03.2025, але внаслідок особистої байдужості ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Надаючи оцінку доводам представника відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду з позовом встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, свобод чи інтересів.
При цьому суд зазначає, що зміст спірних правовідносин у даній справі свідчить, що предметом оскарження є бездіяльність військової частини, яка полягає у нерозгляді звернень позивача від 16.12.2024 та 25.04.2025, а не висновок ВЛК чи встановлення причинного зв'язку захворювань. Отже, моментом, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, є момент, коли відповідач не розглянув його заяви у розумний строк.
Суд бере до уваги, що звернення позивача від 16.12.2024 залишено без відповіді та розгляду, що суперечить вимогам законодавства щодо строків реагування на звернення громадян. Відповідач не надав суду жодного доказу, що таке звернення було розглянуте, зареєстроване, на нього була надана відповідь чи вчинено будь-які дії за Інструкцією №332. Отже, саме бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви від 16.12.2024 стала фактичною підставою звернення позивача до суду.
Доводи представника відповідача про те, що позивач мав дізнатися про порушення свого права ще під час проходження військової служби, не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають природі спірних правовідносин. Факт проходження ВЛК або встановлення діагнозу не є моментом виникнення спірної бездіяльності, оскільки предмет позову - це не оскарження висновку ВЛК, а реакція військової частини на подані після звільнення письмові заяви.
Також суд зазначає, що позивач був звільнений з військової служби 19.09.2024, і саме після звільнення ним подано відповідні заяви, на які відповідач повинен був надати відповідь та провести службове розслідування. Таким чином, саме відсутність розгляду цих заяв, а не момент встановлення діагнозу чи проходження ВЛК, визначає початок перебігу строку звернення до суду.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду є передчасним та необґрунтованим, оскільки саме бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення позивача та непроведення службового розслідування стала підставою для звернення до суду. Позов подано в межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Таким чином, суд не встановив правових підстав для застосування положень пункту 4 частини першої статті 240 КАС України щодо залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у справі ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Суддя С.М. Глазько