17 листопада 2025 року м. Рівне №460/15562/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анхолі» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування та рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Анхолі» (далі - Позивач) до Рівненської митниці (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 01.07.2025 № UA204020/2025/000027/1.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що з метою митного оформлення товарів декларант подав до митного органу МД разом з документами, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Позивач вказує, що жодних розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах не було. У подальшому митним органом винесене Рішення про коригування митної вартості та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи; митним органом не доведено обставин, які свідчили б про існування обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів за ціною договору; надані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували правильність числових значень митної вартості товарів; тому рішення митного органу є протиправними та підлягають скасуванню. Просив задовольнити позов повністю.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
Відповідач зазначає, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та неточності, що слугувало безумовною підставою для витребування додаткових документів, які не надані у повному обсязі. Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатами проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно винесене Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою суду від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 15.09.2025 клопотання Рівненської митниці про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання - залишене без задоволення.
За правилами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Між британською фірмою «SLAVIK LIMITED» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анхолі» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №АN-269 від 02.06.2025 (далі - Контракт), предметом якого згідно розділу «Предмет контракту» зазначено, що Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі Товар).
Загальна вартість цього контракту становить 500000,00 (п'ятсот тисяч) Фунтів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки та встановлюється в Фунтах.
Умови поставки товару DAP-Луцьк згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів «Інкотермс-2020».
Розділом 3 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару шляхом протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойсу).
Продавцем поставлено Покупцеві товар: «Автомобіль вантажний марки «IVECO», номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, рік виготовлення 2019, бувший у використанні» за ціною договору за 9300,00 GBR + 500 GBR доставка відповідно до умов поставки товару DAP-Луцьк, всього 9800,00 GBR.
Відповідно до експортної митної декларації MRN 25GB6XE60EBPU1CAA3 від 24.06.2025 та транзитної декларації MRN №25GB000060WCSGFCK8 від 02.07.2025 товар відправлений Продавцем Покупцеві.
Покупцеві виставлений Інвойс на оплату товару №036 від 17.06.2025, який був оплачений згідно платіжної інструкції №445 від 18.06.2025.
З метою митного оформлення товару за ціною договору митному органу подана МД № 25UA204020014586U3 (далі - МД № 25UA204020014586U3).
До МД № 25UA204020014586U3 декларант надав документи:
Контракт №AN-269 від 02.06.2025;
експортна митна декларація країни відправлення MRN №25GB6XE60EBPU1CAA3 від 24.06.2025;
транзитна MRN №25GB000060WCSGFCK8 від 02.07.2025;
Інвойс №036 від 17.06.2025;
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.01.2022;
Платіжна інструкція в іноземній валюті №445 від 18.06.2025 про передоплату товару згідно Контракту №AN-269 від 02.06.2025;
Інвойс №036 від 17.06.2025;
довідкове повідомлення експерта №1598 від 30.06.2025.
Митним органом пред'явлено вимогу про надання додаткових документів, у зв'язку з виявленими у поданих документах розбіжностями, які могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат.
Листом №01/07-1 від 01.07.2025 декларант повідомив митний орган про те, що до МД № 25UA204020014586U3 були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, а додаткові документи у декларанта відсутні.
Рівненською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.07.2025 №UA204020/2025/000027/1 (далі - Рішення №UA204020/2025/000027/1).
Графа 33 Рішення №UA204020/2025/000027/1:
«I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності, а також не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості:
Платіжна інструкція в іноземній валюті від 18.06.2025 №445, розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить відміток банку, що передбачені її формою.
Свідоцтво про реєстрації транспортного засобу від 31.01.2022 № 20316183490 надане не у повному обсязі.
Копія митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 не містить відміток митної адміністрації країни відправлення.
У Копії митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 зазначено реквізити інвойсу №36, що до митного оформлення не наданий.
Згідно інвойсу від умови поставки DAP Луцьк. Проте, згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ "АНХОЛІ". ТОВ "АНХОЛІ" є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ "АНХОЛІ" ", що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
II. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень вартості транспортного засобу, з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення згідно відкритого Інтервент ресурсу www.mobile.de - за рівнем вартості 24500 Євро за одиницю.
III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів:
1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару;
2) виписку з бухгалтерської документації;
3) копії митної декларації від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 з відмітками митниці країни відправлення;
4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) інвойс з реквізитами №36, що зазначений у копії митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3;
6) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо транспортних витрат за межами території України.
IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статей 59 - 61 МКУ, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на віднімання вартості відповідно до положень статті 62 МКУ, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості відповідно до положень статті 63 МКУ, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ.
Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення згідно відкритого Інтервент ресурсу www.mobile.de - за рівнем вартості 24500 Євро за одиницю».
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість оскаржуваного Рішення №UA204020/2025/000027/1, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Стаття 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України): «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари».
Частина перша статті 51 МК України: «Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу».
Частина перша статті 52 МК України: «Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою».
Частина друга статті 52 МК України: «Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації».
Частина перша статті 53 МК України: «У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення».
Частина друга статті 53 МК України: «Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування».
Вказані норми МК України визначають обов'язок декларанта подати до митного органу достовірні відомості щодо визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частина перша статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Частина друга статті 54 МК України: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу».
Частина перша статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів».
Частина друга статті 58 МК України: «Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні».
Частина п'ята статті 54 МК України: «Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю».
Частина третя статті 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
Отже, підставами для витребування у декларанта додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, є:
документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
наявність у документах ознак підробки;
документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Норми МК України визначають, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.
При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.
Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Норми МК України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору, а обов'язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.
При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно (достовірно) визначив митну вартість товару.
В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Платіжна інструкція в іноземній валюті від 18.06.2025 №445, розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить відміток банку, що передбачені її формою».
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що судом досліджено платіжну інструкцію в іноземній валюті від 18.06.2025 №445 та встановлено, що таке твердження посадової особи митниці суперечить змісту платіжної інструкції, на якій наявний штамп банку та підпис уповноваженої особи, яка проводила платіж.
В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Свідоцтво про реєстрації транспортного засобу від 31.01.2022 № 20316183490 надане не у повному обсязі».
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що судом досліджено вказане свідоцтво та встановлено, що останнє надане декларантом у повному обсязі та містить всі відомості, необхідні для ідентифікації імпортованого транспортного засобу, є належної якості, піддається прочитанню у повному обсязі.
При цьому, митним органом не обґрунтовано те, яких саме відомостей не було у вказаному документі та яким чином свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу могло вплинути на рівень митної вартості.
В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Копія митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 не містить відміток митної адміністрації країни відправлення. У Копії митної декларації країни відправлення від 24.06.2025 №25GB6XE60EBPU1CAA3 зазначено реквізити інвойсу №36, що до митного оформлення не наданий».
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.
Копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства країни відправлення й, до того ж, не впливає на митну вартість як таку.
Суд зазначає, що такий документ, як митна декларація країни відправлення, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, та який є обов'язковим для надання митному органу відповідно до частини другої статті 53 МК України.
В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено підставу для коригування митної вартості товарів: «Згідно інвойсу від умови поставки DAP Луцьк. Проте, згідно відомостей журналу пункту пропуску АСМО «Інспектор», переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ "АНХОЛІ". ТОВ "АНХОЛІ" є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ "АНХОЛІ" ", що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України. Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості».
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що такі суперечить самому змісту умов поставки DAP, та змісту інвойсу №036 від 17.06.2025, у якому чітко вказані транспортні витрати на доставку товару в сумі 500,00 GBR, які були в повному обсязі оплачені Позивачем до моменту ввезення товару на митну територію України, що підтверджено матеріалами справи.
Як зазначалося вище, та слідує з матеріалів справи, декларант надав митному органу разом з МД №25UA204020014586U3 документи:
Контракт №AN-269 від 02.06.2025;
експортна митна декларація країни відправлення MRN №25GB6XE60EBPU1CAA3 від 24.06.2025;
транзитна MRN №25GB000060WCSGFCK8 від 02.07.2025;
Інвойс №036 від 17.06.2025;
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.01.2022;
Платіжна інструкція в іноземній валюті №445 від 18.06.2025 про передоплату товару згідно Контракту №AN-269 від 02.06.2025;
Інвойс №036 від 17.06.2025;
довідкове повідомлення експерта №1598 від 30.06.2025.
Отже, декларантом разом з МД №25UA204020014586U3 надані документи, які у повній мірі відображали ціну товарів та підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Зазначені митним органом підстави для витребування додаткових документів та підстави для коригування митної вартості імпортованих товарів не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки декларант надав усі належні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості товарів.
При витребуванні у декларанта додаткових документів Рівненською митницею не зазначено, які в поданих до митного контролю документах містяться розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, які ознаки підробки наявні у цих документах і з чого це слідує, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Приписи МК України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Зазначивши про вищенаведені розбіжності, відповідач не зазначає як це впливає на визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору.
Частина шоста статті 54 МК України: «Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості».
Частина сьома статті 54 МК України: «У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично».
Частина перша статті 55 МК України: «Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів».
Частина друга статті 55 МК України: «Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду».
Частина перша статті 256 МК України: «Відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом».
Частина дванадцята статті 264 МК України: «У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів».
Отож, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Проте, оскаржуване Рішення №UA204020/2025/000027/1 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів відповідно до переліку частини другої статті 53 МК України, не були подані; не вказано причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору; які конкретні розбіжності містили подані декларантом документи, що впливали саме на визначення митної вартості товарів та стосувалися числових значень складових митної вартості товарів.
Митний орган не надав доказів на підтвердження обставин, що декларантом зазначено не всі складові числового значення митної вартості товарів, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
В оскаржуваному Рішенні №UA204020/2025/000027/1 зазначено: «Відповідно до статті 64 Митного кодексу України Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень вартості транспортного засобу, з урахуванням марки, моделі, календарного року виготовлення згідно відкритого Інтернет ресурсу www.mobile.de - за рівнем вартості 24500 Євро за одиницю».
Щодо таких доводів митного органу суд зазначає, що оголошення Інтернет ресурсу www.mobile.de відображають орієнтовні ціни на товари.
Фактична ціна, підтверджена комерційними документами, є об'єктивним показником вартості угоди, а в основі визначення митної вартості має лежати сума, за яку відбулася операція, підтверджена рахунком-фактурою та іншими документами, а не загальнодоступні оголошення.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного Рішення №UA204020/2025/000027/1, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого товару, митний орган обмежився лише посиланням на «марку, модель та рік випуску автомобіля», взятого за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням таких порівняльних характеристик, як об'єм двигуна, вид палива, тип коробки передач, що мають суттєве значення при визначенні вартості транспортного засобу.
Інтернет ресурс www.mobile.de не є належним джерелом інформації про вартість транспортних засобів, які можуть використовуватися митним органом при перевірці документів щодо митного оформлення товару.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195) затверджені: форма рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; Перелік додаткових складових до ціни договору (далі - Правила).
Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:
«У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Суд зазначає, що оскаржуване Рішення №UA204020/2025/000027/1 не містить інформації про те, які саме основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів не були подані; не вказано пояснень щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів.
Оскаржуване Рішення №UA204020/2025/000027/1 не містить зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Частина перша статті 57 МК України: «Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний».
Частина друга статті 57 МК України: «Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції)».
Частина третя статті 57 МК України: «Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу».
З системного аналізу наведених норм МК України вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У даному випадку декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.
Суд констатує, що оскаржуване Рішення №UA204020/2025/000027/1 не відповідає принципу «обґрунтованості».
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №UA204020/2025/000027/1 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Розподіл судових втрат.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3066,70 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 19.08.2025 №7201.
Щодо стягнення витрат на переклад документів в розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.
На підтвердження отриманих послуг, Позивачем надано суду Рахунок №55-25 від 18.08.2025 за перекладацькі послуги, всього на суму 2000,00 грн; платіжну інструкцію №7207 від 20.08.2025 на суму 2000,00 грн. із призначенням платежу: «Оплата за послуги письмового перекладу згідно рахунку №55-25 від 18.08.2025 р. без ПДВ».
З огляду на доведеність Позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача та недоведеність Відповідачем обставин понесення розміру витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення такої суми на користь Позивача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АНХОЛІ» (вулиця Горохівська, 2А/41, село Гірка, Луцький район, Волинська область, 45607; код ЄДРПОУ 45374193) до Рівненської митниці (вулиця Соборна, 104, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ ВП 43958370) про визнання протиправним скасування та рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.07.2025 № UA204020/2025/000027/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНХОЛІ» суму судового збору у розмірі 3066 грн 70 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНХОЛІ» суму витрат на залучення перекладача у розмірі 2000 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Рівненської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 листопада 2025 року
Суддя К.М. Недашківська