. 17 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15482/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 в ненарахуванні та невиплаті в періоди з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошову допомогу на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017, з урахуванням раніше визначених сум та з одночасною компенсацією чум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, завтердженого плстановою КМУ № 44 від 15.01.2004;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошову допомогу на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017, з урахуванням раніше визначених сум та з одночасною компенсацією чум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, завтердженого плстановою КМУ № 44 від 15.01.2004.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Згідно пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Зі змісту позовних вимог випливає, що позивачем оскаржуються дії та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 області щодо:
- нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2023;
- нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік;
- нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік;
- нарахування та виплати премії за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік.
Фактично позовні вимоги позивача хоч і сформульовані до одного відповідача та випливають з правовідносин у сфері грошового забезпечення військовослужбовців, проте не є взаємопов'язаними у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. У дослідженому випадку за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню кілька окремих спорів - одного суб'єкта звернення до одного відповідача, при цьому, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні підстави та об'єктивні обставини, які належить розглядати окремо, врегульовані різними правовими нормами та потребують дослідження різних доказів, тобто зазначені вимоги не можуть розглядатись в одному провадженні. Крім того, до різних позовних вимог застосовується різний строк звернення до суду.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог є неприпустимим.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ініціатору звернення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.О. Чеснокова