17 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15444/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення моральної та матеріальної шкоди,
12.11.2025 ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну компенсацію в сумі 1 000 000,00 грн та матеріальний збиток у вигляді нарахованої згідно з рішенням суду пенсії в сумі 24 224,20 грн за листопад 2025 року.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті.
Згідно з пунктами 4, та 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що заявник просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області моральну компенсацію в сумі 1 000 000 грн та матеріальний збиток у вигляді нарахованої згідно з рішенням суду пенсії в сумі 24 224,20 грн за листопад 2025 року.
З огляду на обраний заявником спосіб захисту порушеного права суд звертає увагу заявника на те, що повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Зокрема, частиною 2 вказаної норми визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
81) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
82) припинення релігійної організації, передбаченої статтею 289-9 цього Кодексу, та передачу майна, коштів та інших активів, що перебувають в її власності, крім культового, у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Тож обраний заявником спосіб захисту не узгоджується з повноваженнями, наданими суду процесуальним законом, а тому позовна заява фактично не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Тож заявник має надати позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, в якій заявити вимоги у спосіб, який передбачений статтею 245 КАС України, а також повідомити з якою саме нормою конкретного нормативно-правового акту позивач пов'язує обставини порушення своїх прав, на захист яких подано цей позов.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тож позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення моральної та матеріального збитку - залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, в якій заявити вимоги у спосіб, який передбачений статтею 245 КАС України, а також повідомити з якою саме нормою конкретного нормативно-правового акту позивач пов'язує обставини порушення своїх прав, на захист яких подано цей позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун