14 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6643/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності,
18.06.2021 Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" (надалі - ТОВ фірма "Сервіс") про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, а саме просить:
- тимчасово повністю (заборонити) зупинити діяльність у частині експлуатації автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3 до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Сервіс" встановлено, що пункти 2, 3, 4 припису не виконано.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/6643/21; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.08.2021; витребувано докази.
У відзиві відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, у зв'язку з тим, що відповідачем не здійснювалось будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідація (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а саме 18.12.2017, то вимога припису про отримання оцінки впливу на довкілля та висновку з оцінки впливу на довкілля є незаконною.
05.08.2021 позивач скористався правом подання відповіді на відзив, у якому підтвердив позовні вимоги.
Ухвалою суду від 11.08.2021 провадження у справі №440/6643/21 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/8147/21.
Ухвалою від 27.08.2025 поновлено провадження у справі №440/6643/21 за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сервіс" про тимчасову заборону (зупинення) діяльності. Продовжено розгляд справи №440/6643/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 10.09.2025.
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2025 відкладено судове засідання до 17.09.2025 у зв'язку з неявкою представника позивача.
Протокольною ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті на 15.10.2025.
У судове засідання 15.10.2025 сторони не з'явились, позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі. Протокольною ухвалою від 15.10.2025 суд вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі №440/8147/21 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сервіс" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису №09/02/3-23 від 05.04.2021.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 апеляційну скаргу ТОВ фірми "Сервіс" задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 440/8147/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 7, 8, 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021. Прийнято у цій частині постанову, якою позовні вимоги ТОВ фірми "Сервіс" задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункти 7, 8, 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 440/8147/21 залишено без змін.
Як встановлено судами у справі № 440/8147/21, відповідно до наказу від 30.11.2018 №262 Державною екологічною інспекцією Центрального округу в період з 04.03.2019 по 11.03.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ фірми "Сервіс".
У ході перевірки встановлено:
- ТОВ фірма "Сервіс" не підготовлено звіт про оцінку впливу на довкілля та не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3;
- проект будівництва з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма "Сервіс" за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3 не надано;
- ТОВ фірмою "Сервіс" позитивний висновок екологічної експертизи до розділу ОВНС автомобільної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, який потрібно було отримати до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", не надано.
З огляду на наведене Державною екологічною інспекцію Центрального округу складено акт перевірки від 11.03.2019 № 07-01-04/174, на підставі якого екологічною інспекцією 18.03.2019 видано припис №22/02.02-23, у якому надано строк для усунення виявлених порушень.
Припис Державної екологічної інспекції Центрального округу від 18.03.2019 в судовому порядку не оскаржувався.
Відповідно до наказу від 19.03.2021 №06-27/177 та направлення від 19.03.2021 №06-28/170 інспекторами Державної екологічної інспекції Центрального округу у період з 26.03.2021 по 29.03.2021 проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства. У ході цього заходу встановлено, що пункти 2, 3, 4 припису від 18.03.2019 №22/02.02-23 не виконано.
Указані порушення зафіксовані в акті перевірки від 29.03.2021 №06-28/170, на підставі якого Державною екологічною інспекцією Центрального округу видано припис 05.04.2021 № 09/02/03-23, яким приписано:
пункт 1 - розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надати його до екологічної інспекції Центрального округу до 19.04.2021;
пункт 2 - ТОВ фірмі "Сервіс" отримати звіт про оцінку впливу на довкілля , отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.07.2021;
пункт 3 - надати проект будівництва з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП ТОВ фірма "Сервіс" за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.05.2021;
пункт 4 - надати позитивний висновок екологічної експертизи до розділу ОВНС заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, який потрібно було отримати до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", строк виконання до 05.05.2021;
пункт 5 - обладнати локальну мережу спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод навколо вигрібу, здійснити заходи щодо попередження забруднення підземних вод, строк виконання до 05.07.2021;
пункт 6 - вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються ТОВ фірмою "Сервіс" по встановленій формі 1-ВТ , строк виконання до 05.05.2021, далі постійно;
пункт 7 - здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів ТОВ фірми "Сервіс", строк виконання - постійно;
пункт 8 - надавати місцевим органам влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи, строк виконання - постійно;
пункт 9 - забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації у сфері поводження з відходами, ТОВ фірма "Сервіс", строк виконання до 05.07.2021;
пункт 10 - скласти спеціальний паспорт на кожне місце чи об'єкт зберігання видалення відходів, ТОВ фірма "Сервіс" за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3, строк виконання до 05.05.2021.
Не погодившись із пунктами 1-10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу №09/02/3-23 від 05.04.2021, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Як вищезазначено, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 440/8147/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 7, 8, 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021. Прийнято у цій частині постанову, якою позовні вимоги ТОВ фірми "Сервіс" задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункти 7, 8, 10 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 у справі № 440/8147/21 залишено без змін.
Водночас, у справі, що розглядається, підставами для зупинення діяльності у частині експлуатації автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3 до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність позивачем наведено невиконання відповідачем пунктів 2, 3, 4 припису Державної екологічної інспекції Центрального округу № 09/02/3-23 від 05.04.2021.
Вважаючи наявними підстави для зупинення діяльності у частині експлуатації автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3 до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон № 1264-XII).
Відповідно до статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;
в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;
е) надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.
Відповідно до статті 50 Закону № 1264-XII екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі - Положення № 230)
Відповідно до пункту 2 Розділу II Положення № 230 державна екологічна інспекція області відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 1) про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема щодо виконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля; 2) про охорону земель, надр, зокрема щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок; 3) про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; 4) про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; з питань поводження з відходами, зокрема щодо: дотримання вимог документів дозвільного характеру на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; складення і ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів; збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення, захоронення відходів.
На підставі абзаців першого, другого пункту 6 розділу ІІ Положення № 230 інспекція має право звертатись до суду з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб'єктів господарювання і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).
За змістом частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).
Згідно із частиною п'ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Приписи статті 12 Закону України 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон № 2707-XI) також встановлюють, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Таким чином, проаналізувавши зміст наведених норм права, суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено право Держекоінспекції на звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю), а саме щодо повного або часткового зупинення (заборони) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері екології.
Водночас, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров'я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.
Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Щодо суті заявлених позивачем вимог, суд зазначає таке.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України від 16.10.1992 № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон № 2707-XII).
Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами (стаття 2 Закону № 2707-XІI)
Згідно з статтею 5 Закону № 2707-XIІ у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи: нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.
Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об'єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища: нормативи якості атмосферного повітря; гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону № 2707-XI).
Частиною першою статті 7 Закону № 2707-XIІ визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону № 2707-XІI, відповідно до якої вказані суб'єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
За правилами статті 11 цього Закону для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Статтею 29 Закону № 2707-XIІ визначено, що виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона справляє шкідливий вплив на стан атмосферного повітря.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.
Питання надання дозволу у даній справі судом не досліджено, сторонами не заперечується.
Суд звертає увагу, що до набрання чинності і введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", правовідносини в галузі екологічної експертизи регулювалися Законом України від 09.02.1995 № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу" (далі - Закон №45/95-ВР).
Статтею 1 Закону № 45/95-ВР було визначено, що екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
За приписами частин першої, другої статті 39 Закону № 45/95-ВР висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.
Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.
Згідно із статтею 4 Закону № 45/95-ВР метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
23.05.2017 Верховною Радою України прийнятий Закон України від 23.05.2017 №2059-VIII "Про оцінку впливу на довкілля" (далі - Закон № 2059-VIII), який набрав чинності 18.06.2017 та введений в дію 18.12.2017.
Закон № 2059-VIII встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з пунктом 5 статті 17 Закону № 2059-VIII у низці нормативних актів, у тому числі Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначення "екологічної експертизи" замінено або доповнено на "оцінка впливу на довкілля", а також виключено розділ VI цього ж Закону, яким було регламентовано обов'язковість проведення екологічної експертизи.
У пояснювальній записці до законопроекту "Про оцінку впливу на довкілля" вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.
Отже, за змістом наведених норм, Закон № 2059-VIII фактично замінив у цьому контексті Закон України "Про екологічну експертизу" (№ 45/95-ВР).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №580/1078/19 та від 31.03.2021 у справі № 804/3983/18, від 14.03.2024 у справі №420/9571/20.
Згідно із пунктом 4 статті 17 Закону № 2059-VIII втратив чинність Закон України "Про екологічну експертизу".
Таким чином, на момент проведення перевірки у період з 26.03.2021 по 29.03.2021 та складення акта від 29.03.2021 діяв Закон № 2059-VIII.
При цьому, законодавцем у пункті 3 статті 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2059-VIII передбачено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Водночас, у матеріалах справи відсутні позитивні висновки державної екологічної експертизи, одержаних до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", які за приписами норм статті 17 вказаного Закону зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
Суд зазначає, що перевіркою встановлені порушення, а саме: відповідачем не підготовлено звіт про оцінку впливу на довкілля та не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП, не надано проект будівництва з розділом ОВНС автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП, не надано позитивний висновок екологічної експертизи до розділу ОВНС автозаправної станції із стаціонарним АГЗП.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2059-VIII, вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток та інших матеріальних об'єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об'єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об'єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою, пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Перша категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1, абзацу другого частини першої, пункту 22 частини другої та пункту 14 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13.12.2017 № 1010 "Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля".
Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1010 встановлені Критерії визначення розширень і змін діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.
За змістом пункту 1, підпунктів 1, 3 пункту 2 вищевказаного Додатку, згідно з цими критеріями визначаються розширення і зміни діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля.
Оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об'єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а саме:
1) технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, що розташовані в існуючих цехах, приміщеннях, без перепрофілювання, капітального ремонту, реконструкції об'єктів та підприємств, якщо в результаті такого переоснащення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення;
3) капітальний ремонт та реконструкція окремих виробничих споруд та інженерних мереж в межах територій та/або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних розмірів та за умови, що в результаті такого капітального ремонту та реконструкції господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення.
Аналіз вищевказаних норм Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" дає підстави для висновку, що дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України "Про екологічну експертизу", а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи.
За приписами пункту 4 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" вид діяльності "поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об'ємом 15 кубічних метрів і більше" відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.
Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) це процедура, що проводиться з метою визначення характеру, інтенсивності, ступеня небезпеки впливу та аналізу наслідків від провадження планованої діяльності підприємства на стан довкілля і здоров'я населення.
Статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Відповідно до пункту 4 Переліку до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" висновок з ОВД - є документом дозвільного характеру, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу, характеру, інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності або визначає її допустимість та екологічні умови її провадження.
Отже, положеннями наведених нормативно-правових актів чітко передбачено, що реалізація діяльності, а в даному випадку експлуатація об'єкту - автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Фабрична 9/3, без висновку оцінки впливу на довкілля забороняється.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На час розгляду справи відсутні докази щодо усунення відповідачем виявлених порушень.
З огляду на вищезазначені висновки суду наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи зазначене, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сервіс" (вул. Фабрична, 9/3, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 25153822) про тимчасову заборону (зупинення) діяльності задовольнити.
Тимчасово повністю заборонити (зупинити) діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сервіс" у частині експлуатації автомобільної заправної станції із стаціонарним АГЗП за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Фабрична, 9/3 до отримання звіту про оцінку впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна