14 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12519/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи" Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 11.02.2025 №ЦО-3993.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи" Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою від 16.09.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії було вирішено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки з 12.12.2024, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце патологічні зміні, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю.
Позивач не погодився з даним рішенням відповідача, вважає, що спірне рішення відповідач прийняв з грубим порушенням встановленої законодавством процедури його прийняття, заочно, без участі позивача, без належних підстав для проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення про встановлення інвалідності відповідно до вимог абз. 10 п. 13 Положення № 1317 та всупереч п. 8 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ України № 1809 від 26.10.2024.
На думку ОСОБА_1 , заочний огляд, без присутності позивача, відповідачем є протиправним, адже медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі відповідних медичних установ, а жодного повідомлення про необхідність прибуття позивача до Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» для повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень, а також на засідання, на якому прийняте рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю, ні засобами електронного зв'язку, ні поштою, позивачу не надсилалось та ним не отримано.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, копію ухвали з пропозицією подання відзиву отримав 19.09.2025, копію позовної заяви з додатками отримав 11.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, відомостями з Електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд".
Відповідач не вчинив жодних процесуальних дій по справі, не подав жодних заяв, пояснень чи клопотань.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 12.12.2024 медико-соціальною експертною комісією - Спеціалізованою кардіохірургічною МСЕК, було встановлено ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням з 18.12.2024 на строк до 01.01.2028.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 11.02.2025 №ЦО-3993 за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії було вирішено, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки з 12.12.2024, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце патологічні зміні, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009).
Не погодившись з рішенням експертної команди, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
У силу частини першої статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25.10.2024 № 1207 "Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу" та від 08.11.2024 №1276 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317", якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
За змістом абзацу п'ятого пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених вказаними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 "Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Законом України від 19.12.2024 №4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон №4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX установлено, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.
Пунктом 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до абзаців сьомого, восьмого пункту 3 Постанови №1338 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України “Про військовий обов'язок та військову службу» та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
За змістом абзацу першого пункту 2, абзацу другого пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я).
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Відповідно до підпункту 2 пункту 8 названого Положення Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
На виконання пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 №2022 покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Відповідно до пунктів 47, 48 Порядку №1338 повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
Пунктом 51 Порядку №1338 передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Висновки щодо правозастосування
У цій справі спір стосується правомірності рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про скасування рішення МСЕК про встановлення позивачу другої групи інвалідності.
Щодо дотримання процедури перевірки рішення про встановлення позивачу інвалідності - суд вказує, що йому не надано жодних доказів правомірності цієї перевірки ні в частині підстав, ні в частині її процедури.
У пункті 51 Порядку №1338 передбачено, що відповідна перевірка проводиться, окрім іншого, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.
За змістом витягу з рішення експертної команди від 11.02.2025 №ЦО-3993, перевірку обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності позивачу проведено на підставі листа від ДБР №3187-25/10-1-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024000000000923 від 21.10.2024.
На виконання ухвали суду від 16.09.2025 копію зазначеного листа (рішення, постанови, ухвали) відповідач не надав.
Отже суду не надано доказів існування процесуального рішення компетентного органу, на підставі якого Центр оцінювання функціонального стану особи був уповноважений проводити перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності позивачу.
Матеріали справи не містять доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення за фактом встановлення позивачу групи інвалідності, проведення будь-яким органом досудового розслідування у такому кримінальному провадженні, тощо.
Крім того, відповідно до пункту 17 Порядку №1338 оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем (далі - лікар, який направив):
лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги, лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;
головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської, лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338.
Згідно з пунктом 24 Порядку №1338 після отримання закладом охорони здоров'я електронного направлення в електронній системі таке направлення розглядається адміністратором закладу охорони здоров'я (далі - адміністратор), який є уповноваженою особою закладу охорони здоров'я, в якому створено експертну команду. У закладі охорони здоров'я може бути уповноважено кількох осіб для виконання функцій адміністратора.
А відповідно до абзацу п'ятого пункту 27 Порядку №1338 підставами для повернення адміністратором документів на доопрацювання є невідповідність критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 107, ст. 6782).
Однак, суду не надано доказів направлення позивача з метою проведення обстеження до ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України", розгляду такого направлення адміністратором закладу охорони здоров'я тощо.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами представника позивача про відсутність у спірних відносинах підстав для проведення відповідачем перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності.
Суд також враховує, що у силу абзацу другого підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, передбачено обов'язок експертної команди повідомити особу про проведення повторного оцінювання на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Проте матеріали справи не містять жодних доказів будь-якого повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання, позивач отримання такого повідомлення заперечив.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
У витязі з рішення експертної команди від 11.02.2025 №ЦО-3993 в якості обґрунтування рішення зазначено: "Команда вивчила надану експертну документацію та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, терміном на 3 роки з 12.12.2024, встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце патологічні зміні, які не дають підстав визнати її особою з інвалідністю (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009)".
Це рішення явно не є ні вмотивованим, і обґрунтованим, оскільки зі змісту наведеного неможливо зрозуміти причини, підстави та обставини, виходячи з яких оскаржуване рішення було прийняте.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, відповідач відзив на позов до суду не надав, будь-яких доказів суду не надав, правомірність спірного рішення не довів.
Процесуальну поведінку відповідача суд розцінює як фактичне визнання позову.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи" Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (пров. Ф. Макаревського, б. 1 а м. Дніпро Дніпропетровська область 49005 код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" від 11.02.2025 №ЦО-3993.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков