Справа № 420/36335/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині ненадання відстрочки від призову, незаконного затримання в період з 13.10.2025 року по 20.10.2025 року та зміни в електронному застосунку резерв + категорії обліку щодо ОСОБА_1 з військовозобов'язаного на військовослужбовця.
- скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді протоколу № 33 від 15.08.2025 року в частині відмови у наданні відстрочки від призову.
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 7 (семи) днів від дати набрання законної сили рішенням суду розглянути питання надання відстрочки від призову.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до електронного застосунку резерв + в частині категорії обліку щодо з військовослужбовця на військовозобов'язаного.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному питання про залишення позову без руху вирішено в перший її робочий день.
Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами, суддя вказує про таке.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач суб'єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Як вбачається зі змісту позову, то позивачем в якості відповідача визначено ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому предметом оскарження є також протокол Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 № 33 від 15.08.2025 року в частині відмови у наданні відстрочки від призову.
Вирішуючи питання щодо належного відповідача у даній справі, суд враховує наступне.
16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ( далі - постанова КМ України № 560), якою передбачено, зокрема, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). ( абзаци 1-3 пункту 57 постанови КМ України № 560).
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. (( абзаци 6-7 пункту 60 постанови КМ України № 560).
З огляду на вказане, Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 є суб'єктом, який здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а відтак є окремим суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 4 КАС України.
При цьому, суд відмічає, що Комісія з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 є дві окремі особи, а відтак створення вказаної Комісії у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 не змінює правового статусу цих суб'єктів владних повноважень у цьому спорі.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися з відповідачем/відповідачами.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який фізичною особою розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (частина 3 ст. 4 цього Закону).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду позов в електронній формі, яким заявлено дві вимоги немайнового характеру, а відтак сума судового збору складає 1937,92 грн.( 3 028,00 *0,4* 0,8*2).
При цьому, до позовної заяви додано документ про сплату судового збору в сумі 968,69 грн.
Відтак сума недоплаченого судового збору складає 968,69 грн.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме,
- визначитись з відповідачем/відповідачами, подавши відповідну заяву або нову редакцію позовної заяви.;
- надати документ про доплату судового збору в сумі 968,69 грн.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна