Справа № 420/14714/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) вересень 2013, жовтень 2015, червень 2016.
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
3. Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.03.2025 року.
4. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечения за період з 01.03.2018 року по 19.03.2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищения доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсавай сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечения, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №№ 44.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на положення Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) та зауважує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та проведення якої у зв'язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Втім, за доводами позивача, у період проходження ним військової служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 18.04.2025 року №№236 позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 03.03.2016 року по 28.02.2018 року з врахуванням базового місяця вересень 2013, жовтень 2015, червень 2016.
Також у період з 01.03.2018 по 19.03.2025 відповідачем протиправно проігноровано вимоги абзаці 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
На думку позивача, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. Також з 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704 та березень 2018 року став місяцем підвищення доходу за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення, а також у даному місяці слід вирішити питання, чи має позивач право на отримання індексації різниці.
Ухвалою суду від 16.05.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні цього позову, посилаючись зокрема на те, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Окрім того, відповідач зазначає, що повний перегляд процедури та порядку індексації грошових доходів населення з прив'язкою виключно до факту підвищення посадового окладу, яке відбулось з прийняттям Постанови № 1013 та застосування її положень до правовідносин з 01 січня 2008 року не відповідає принципу правової визначеності та суперечить положенням частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, застосування індексів інфляції за період з 2008 року, які застосовувались під час нарахування та виплати інфляції діючим державним службовцям та військовослужбовцям до грудня 2015 року за правилами, які були чинними до прийняття Постанови № 1013 не буде відповідати положенням статті 58 Конституції України та принципу правової визначеності. При цьому, матеріали справи містять інформацію, що позивачу в виплачувалась індексація з урахуванням базових місяців вересня 2013 року, жовтня 2015 року, червня 2016 року, тобто базовий місяць за правилами пункту 5 Порядку № 1078 в редакції до 01 грудня 2015 року. Отже, з урахування положень статті 58 Конституції України правила нарахування індексації за Постановою № 1013 повинні застосовуватись виключно з 01 січня 2016 року.
Щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 березня 2025 року відповідач зазначає, що відповідно до картки грошового забезпечення за 2018-2019 роки в/ч НОМЕР_2 позивачу нараховувались та починаючи з грудня 2018 виплачувалась індексація грошового забезпечення. Крім того, відповідно до абзацу 18 пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», дію Закону №1282-XII було призупинено, і відновлено лише з набранням чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року, тому в 2023 році в/ч НОМЕР_3 не мала законних підстав для індексації грошового забезпечення позивача.
Крім того, відповідач зауважує, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року до 28 січня 2019 року) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , згідно витягу з послужного списку, проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на різних посадах, зокрема:
30.05.2016 -13.07.2020 - Старший помічник (з оперативно-службової діяльності) 4 групи чергових відділу управління службою штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
13.07.2020 - 20.08.2021 - Старший помічник оперативного чергового (з оперативно-службової діяльності) 4 групи оперативних чергових відділу управління службою штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
20.08.2021 - 24.01.2022 - Штаб-сержант 3 категорії 4 групи оперативних чергових відділу управління службою штабу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
24.01.2022 - Звільнений з військової служби в запас за підпунктом "в" (за віком у разі досягнення граничного віку перебуванням на військовій службі) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в запас Збройних Сил України, з урахуванням пункту 10. Виключений зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону з 24 січня 2022 року.
24.02.2022 - На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 .
24.02.2022 - 19.03.2025 - Штаб-сержант 3 категорії 2 групи оперативних чергових відділу управління службою штабу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
19.03.2025 - Звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «а» (за віком у разі досягнення граничного віку перебуванням на військовій службі) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Виключений зі списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону з 19 березня 2025 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №196-ос від 19.03.2025 майстер-сержанта ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, штаб-сержанта 3 категорії 2 групи оперативних чергових відділу управління службою штабу, який звільнений з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 28.02.2025 № 151-ос за підпунктом «а» (за віком у разі досягнення граничного віку перебуванням на військовій службі) виключено з і списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення з 19.03.2025.
Позивач звернувся до відповідача із заявами від 22.03.2025 у яких просив нарахувати, виплатити індексацію грошового забезпечення з 2015 по 2018 рік з наданням підтверджуючих платіжних доручень, а також нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.03.2025 року у відповідності до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Листами від 18.04.2024 №09/М-2737/4066 та №09/М-2732/4071 НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив позивачу, що сума індексації змінюється у разі зростання будь-якої складової грошового забезпечення (в тому числі за рахунок збільшення розміру надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікацію тощо). Місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. В червні 2016 року позивача переведено на іншу посаду з підвищенням тарифної сітки, що призвели до підвищення грошового забезпечення. Червень 2016 року є базовими для обчислення індексації. Підстави для нарахування індексації грошового забезпечення з встановленням базового місяця січень 2008 року відсутні. Також зазначив, що в березні 2018 року збільшено розмір посадового окладу, що призвело до збільшення грошового забезпечення. Березень 2018 року є базовим для обчислення індексації. Підстави для нарахування фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день звільнення відсутні.
Відповідно до довідки про розмір виплаченої індексації за 2015-2018 роки №236 виданої 18.04.2025 військовою частиною НОМЕР_2 , загальний розмір поточної та фіксованої індексації, виплаченої за період з липня 2015 року по лютий 2018 року, складає 5647,84 грн. Базовими місяцями для її нарахування є: вересень 2013 року, жовтень 2015 року, червень 2016 року.
З особових карток грошового забезпечення №2019 за 2016-2019 роки вбачається виплата позивачу поточної індексації у 2018, 2019 роках. Згідно особових карток грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022, 2024 позивачу виплачувалася поточна індексація із базовими місяцями 01.03.2018 та 01.12.2023.
Також із зазначених карток грошового забезпечення позивача вбачається, що йому не виплачувалась різниця між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року з урахуванням абз.4 п.5 Порядку №1078.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) вересень 2013, жовтень 2015, червень 2016, а також щодо не нарахування індексації-різниці, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За приписами ч.ч.1-3 ст.9 Закону України №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
У силу вимог ч.1 ст.1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами ч.1 ст.2 вказаного Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно ч.1 ст.4, ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 року, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частинами другою та шостою статті 5 наведеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), який, як визначено у п.1 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
До об'єктів індексації, у розумінні п.2 Порядку № 1078 віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх роботодавців.
Водночас, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
За усталеною судовою практикою Верховного Суду застосування законодавства у правовідносинах щодо виплати індексації грошового забезпечення, обмежене фінансування не впливає на право військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення, у зв'язку із чим відповідні доводи відповідача про відсутність фінансування для виплати індексації судом відхиляються за необґрунтованістю.
Що стосується застосування в якості базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача за спірний період, суд зазначає, що виходячи з приписів п. 5 Порядку № 1078, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців є місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015), базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
Водночас, постановою КМ України від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013) були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв'язку з чим з 15.12.2015 вступили в дію нові правила індексації заробітної плати, які в силу пункту 6 вказаної постанови, застосовуються з 01 грудня 2015 року.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Отже, відповідно до чинного у період спірних правовідносин законодавства, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи, а початком відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
Нарахування ж індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
За вказаного, саме місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 19.05.2022 справа № 200/3859/21 та від 23.03.2023 справа № 400/3826/21 та інш.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - Постанова № 1294), затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу за військовими (спеціальними) званнями, які визначені Додатком № 24 до Постанови № 1294.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Відтак, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим.
Ця Постанова №1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
При цьому, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.
Лише 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
З січня 2008 року по лютий 2018 року посадовий оклад позивача (за кожною із посад які він обіймав у вказаному періоду) не змінювався не підвищувався, та відповідачем такої обставини не спростовано, не доведено іншого.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою позивача у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відбулось у січні 2008 року відповідно до постанови КМУ №1294, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю у цьому періоді має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року по 28.02.2018 включно, а з 01.03.2018 після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
З огляду на викладене вище, для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.- є січень 2008 року.
Між тим, відповідно до встановлених обставин справи, під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів, які б доводили нарахування та виплату позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно індексації грошового забезпечення у належному розмірі з урахуванням вірно застосованого базового місяця січня 2008р., що свідчить про обґрунтованість вимоги позивачки у цій частині.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не спростовують права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням також місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008.
Посилання відповідача на відсутність фінансування суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку здійснити нарахування та виплату у належному розмірі та у встановленому законом порядку індексації грошового забезпечення позивача за спірний період, адже в силу приписів чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, проведення індексації у зв'язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Окрім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Стосовно індексації-різниці, суд зазначає таке.
З аналіз приписів Порядок № 1078 слідує, що ним передбачено можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, в тому числі «індексації-різниці».
Так, у відповідності до вимог абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Крім того, враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Окрім того, слід зазначити, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
У разі, якщо у місяці підвищення посадового окладу розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення, індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, індексація у цьому місяці розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових (без підвищення тарифних ставок (окладів)) не зменшує суму індексації на розмір підвищення заробітної плати. Проте у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078.
Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд звертає увагу на висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 14.09.2023 у справі №560/3097/22 та враховує, що буквальний спосіб тлумачення вказаних норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
При цьому, розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Згідно особової картки грошового забезпечення за 2018 рок у лютому 2018 року розмір грошового забезпечення позивача становив 8733,95 грн., у березні 2018 року складав 8738,19 грн.
Отже, грошове забезпечення позивача у березні 2018 року збільшилось на 4,24 грн.
Суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року суд визначає як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100%.
В свою чергу, величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у березні 2018 року (у разі підвищення посадового окладу у січні 2008 року) становить 253,3%.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 р. складав - 1762,00 грн.
Отже, відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018р. помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Суд також враховує, що такий розмір можливої індексації грошового забезпечення - 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується зокрема, постановою Верховного Суду від 14.09.2022р. у справі №420/3121/22, від 07.11.2022 у справі №420/19954/21 та інш.
Виходячи з викладеного, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації в березні 2018 року, яка склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Таким чином, починаючи з 1 березня 2018 року позивач мав право на нарахування і виплату індексації-різниці. В матеріалах справи відсутні докази про нарахування та виплату відповідачем суми індексації-різниці.
В той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач одночасно із зверненням до суду із даним позовом звернувся до суду із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у якому просив, серед іншого, зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 та Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №420/14717/25 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у вигляді незастосування з 29 січня 2020 року по 24 січня 2022 року при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 включно, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразову грошову допомогу при звільненні за період з 29.01.2020 по 24.01.2022 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року. Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 та Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у вигляді незастосування з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік, за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, у відповідності до пункту 4 постанови-Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням раніше виплачених сум.
Станом на момент постановлення даного рішення, рішення суду у справі №420/14717/25 не набрало законної сили, оскаржено до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи дії позивача щодо звернення до суду із двома позовами одночасно, вбачається, що на думку позивача він має право на отримання з 29.01.2020 грошового забезпечення, обрахованого із збільшеного розміру посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та одночасно індексації різниці.
Проте, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/14717/25 ще не набрало законної сили, перерахунку грошового забезпечення позивача ще не здійснено (у разі залишення судом апеляційної інстанції його без змін), а тому суд не може встановити наявність або відсутність права позивача на отримання індексації різниці з 29.01.2020.
Таким чином, у задоволенні вимоги позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 29.01.2020 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 слід відмовити у зв'язку із їх передчасністю.
Щодо вимоги здійснити нарахування та виплату належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції/у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно, на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави для висновку про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень у спірному випадку не доведено правомірності своєї поведінки, відтак вбачає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 .
Оскільки позивач в силу приписів ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) вересень 2013, жовтень 2015, червень 2016.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №№ 44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА