Справа № 540/929/22
17 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши клопотання представника позивача (від 15.09.2025 р. вхід. №ЕС/3842/22) щодо розгляду справи №540/929/22 за правилами загального позовного провадження,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської ради щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення), меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803ір-а кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення с особистого селянського господарства; зобов'язати Тягинську сільську раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення по зазначеній заяві відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 року у справі №540/929/22 залишено позовну заяву без руху шляхом надання до суду ордеру, який зазначений у додатках до позовної заяви.
22.02.2022 року до Херсонського окружного адміністративного суду від представника позивача - Ковальчук Ірини Миколаївни подано Заяву про усунення недоліків, серед іншого, ордер адвоката.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 р. справу №540/929/22 передано судді Харченко Ю.В.
Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 540/929/22 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 31.10.2022 року зупинено провадження у справі №540/929/22 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - до деокупації Херсонської області.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року поновлено провадження у справі № 540/929/22 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
15.09.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, щодо розгляду справи №540/929/22 за правилами загального позовного провадження, з окреслених у клопотанні підстав.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд вищевказаного клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, здійснюється в порядку письмового провадження.
Зокрема, дослідивши наведені у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в сукупності з положеннями чинного процесуального законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Таким чином, справа з даним предметом спору не відноситься до жодної з категорії справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження та не відноситься до жодної категорії справ, які згідно ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, в ухвалі Верховного Суду від 18 листопада 2024 року по справі №160/9858/24, Суд вказав, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України). За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС України, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
Крім того, виходячи із змісту частини другої статті 257 КАС України, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 460/6542/20, від 07.10.2021 року у справі № 640/23517/20, від 30.06.2022 року у справі № 640/27145/20, від 22.11.2022 року у справі № 320/8522/20.
Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 р., якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 540/929/22, учасникам надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази/доводи, аргументи, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати належним чином, з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що предмет доказування, характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, та відповідно, у контексті вище окреслених приписів чинного процесуального законодавства, дана справа є справою незначної складності, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача (від 15.09.2025 р. вхід. №ЕС/3842/22) щодо розгляду справи №540/929/22 за правилами загального позовного провадження, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко