Справа № 420/9408/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши в порядку спрощеного провадження, у письмовому провадженні, адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС в Одеській області звернулося з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості по орендній платі за землю 45462,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що за відповідачкою рахується податковий борг по орендній платі у розмірі 45462 грн 72 коп. Контролюючим органом проводилась робота з боржницею щодо добровільного погашення податкових зобов'язань, однак вона не мала позитивного результату. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачка заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначила, що станом на 25.08.2021 земельна ділянка, яка була об'єктом оподаткування з орендної плати, вже не перебувала в користуванні ОСОБА_1 , а тому враховуючи повну сплату за рік орендної плати та наявністю Додаткової угоди щодо розірвання Договору у Головного управління ДПС в Одеській області були відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань за 2021 рік.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Згідно розрахунку податкового боргу станом на 11.11.2024, відповідачка фізична особа має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку орендна плата з фізичних осіб, у загальному розмірі 45462,72 грн.
Заборгованість перед бюджетом по орендній платі з фізичних осіб утворилась на підставі:
Податкової декларації з плати за землю №8755185-2406-1533 від 07.06.2021 року на загальну суму 45462,72 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачкою заборгованості податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0099084-1307-1517 від 07.09.2021, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (а.с. 7)
Вивчивши позицію сторін, оцінивши надані ними докази на підтвердження позовних вимог, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами пунктів 36.1, 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Суд встановив, що відповідно до розрахунку податкової заборгованості за відповідачем обліковується борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 45462,72 грн.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є: платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Матеріали справи містять договір оренди земельної ділянки від 21.09.2020 року, який укладений між Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 4.1 - 4.3, зазначеного вище договору:
- орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на розрахунковий рахунок, який передбачений для обліку надходжень орендної плати за землю до бюджету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області у розмірі 170 470,00 грн. (Сто сімдесят тисяч чотириста сімдесят гривень 00 копійок) за 1 (один) рік відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом №54089 від 21.09.2020 р. № 173/54089, що становить 48,86 (сорок вісім цілих вісімдесят шість сотих) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2020 р;
- орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою сплачується Орендарем протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору, за виключенням сплаченого гарантійного внеску, у розмірі 7329,00 грн. (Сім тисяч триста двадцять дев'ять гривень 00 копійок).
- орендна плата сплачується орендарем щороку одним платежем у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, протягом 60 днів з дня вручення відповідним територіальним органом державної фіскальної служби податкового повідомлення-рішення, проте у будь-якому разі не пізніше 29-го серпня поточного року.»
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН1529 від 22.09.2020 року, відповідачка сплатила до бюджету Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області 163 141,00 грн.
25.08.2021 року між Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, затверджену рішенням №529-VIII 17.08.2021 року, якою розірвано договір оренди земельної ділянки б/н від 21.09.2020 року, на земельну ділянку загальною площею 0,0246 га, кадастровий номер 5122786400:02:001:4002.
Таким чином, оскільки відповідачкою сплачено в повному обсязі суми по орендній платі за рік, а договір оренди землі розірвано до закінчення року користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідачки податкового боргу, у зв'язку з несплатою такої заборгованості є безпідставним та не належить до задоволення, оскільки позивачка виконала свій податковий обов'язок в межах дії договору оренди земельної ділянки. Після розірвання договору оренди, у позивачки взагалі відсутній предмет оподаткування.
Щодо оскарження податкового - повідомлення рішення, суд зазначає наступне.
У Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року у справі №1-р(II)/2021 зазначено, що принцип правомірних (легітимних) очікувань є складовим елементом загального принципу юридичної визначеності та виражає ідею, що “органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань. Згідно з доктриною леґітимних очікувань - ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх леґітимних очікувань» [спеціальне Дослідження Європейської Комісії “За демократію через право» (Венеційська Комісія) “Мірило правовладдя» CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61].
Враховуючи наведену позицію, а також відсутність зобов'язань по сплаті за оренду землі, які підтвердженні відповідними доказами, то на переконання суду, у позивачки відсутній обов'язок оскарження податкового повідомлення-рішення та сформованого податкового боргу, оскільки вона має легітимні очікування того, що після розірвання договору оренди їй не буде нараховуватись уповноваженим органом орендна плата за відсутності правових підстав до цього.
Суд зазначає, що саме на податковий орган покладено обов'язок перевірки підстав для нарахування боргу, що не виконано позивачем у цій справі.
Таким, що позивачем не надано доказів обґрунтованості заявлених позовних вимог.
В той же час відповідачкою надані суду докази виконання зобов'язання щодо сплати оренди, чим доводи контролюючого органу щодо наявності такої заборгованості спростовані.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.