Справа № 420/17503/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язано Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не включення індексації грошового забезпечення, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувались та виплачувались допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
Зобов'язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
13 листопада 2025 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю (вхід. № 120456/25), в якій заявник просить встановити судовий контроль шляхом зобов'язання Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (ЄДРПОУ: 0856417) подати звіт про виконання судового рішення у справі №420/17503/25 та встановити відповідний строк для цього в 15 робочих днів.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що представником Позивача було подано адвокатські запити Відповідачу з вимогою надати інформацію щодо вжиття заходів про виконання рішення суду та надання детального розрахунку зробленого на виконання рішення суду. 24.09.2025 та 28.10.2025. Відповідач надав відповідь на адвокатський запит, в якому було зазначено, що проведено відповідні розрахунки сум на виконання рішення суду та зазначено, що Відповідачем подано заявку на виділення у додаткових коштах загального фонду кошторису з метою виконання рішень суду. Крім того, було надано розрахунок нарахованих сум.
При вивченні наданих розрахунків, було встановлено, що Відповідач провів лише нарахування по одному пункту зобов'язуючого характеру, щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, та не зробив жодних донарахувань з наступних пунктів рішення суду: - зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.03.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум; - зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017-2024 роках та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.
При цьому незважаючи на звернення представника Позивача відповідних, належних та повних донарахувань та жодних виплат не проведено.
При цьому вбачається, що Відповідач навмисно невірно провів розрахунок індексації різниці вказавши, що має місце збільшення доходу на суму більшу ніж зростання рівня інфляції, що не відповідає дійсності. Так Відповідач навмисно невірно зазначив, що начебто в березні 2018 мало місце нарахування грошового забезпечення в сумі 6786 грн., в порівнянні з лютим 2018 року на суму 1819,5 грн., що вказує на збільшення доходу на суму більшу ніж 4463,15. При тому, що з карток особового рахунку Позивача вбачається, що грошове забезпечення Позивача з урахування всіх основних видів грошового забезпечення (в тому числі і премії) в лютому 2018 складала 8417,44 грн., а за березень 2018 дорівнювала 9857,47 грн., що вказує на збільшення лише на 1440,03 грн (9857,47- 8417,44), та на необхідність нарахування індексації різниці за весь оспорюваний період в розмірі 3023,12 грн. (4463,15 - 1440,03) щомісячно, чого не було зроблено Відповідачем.
Також не було зроблено жодного нарахування щодо перерахунку виплачених грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні та не надано жодного обґрунтування такої бездіяльності. Таким чином, Відповідач здійснив невірні, явно занижені, розрахунки виплат які підлягають нарахуванню Позивачу на виконання рішення суду, та замовив кошти для виплат в заниженому розмірі, що вказує на умисні дії направлені на невиконання рішення суду в повному обсязі та порушення прав Позивача.
Такі дії Відповідача свідчать про навмисні протиправні дії направлені на неповне виконання судового рішення у цій справі.
Тому, з урахуванням вищезазначеного, позивач і звертається із заявою в порядку ст. 382 КАСУ.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №800/592/17, відповідно до якої встановлення судового контролю може здійснюватися й після завершення розгляду справи.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року по справі №806/2143/15 звернув увагу, що ст.ст.382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини викладені позивачем в заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та докази надані на підтвердження вказаних обставин, керуючись ст.382 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст.ст.243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» у тридцяти денний строк після отримання даної ухвали суду подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 420/17503/25.
Попередити Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор», що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов