Справа № 420/37286/23
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/37286/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року;
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум;
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 03.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані 23 дні основної щорічної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані 42 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2021 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року;
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по 03.12.2021 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані 23 дні основної щорічної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані 42 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 - 2021 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.
05.11.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 22.05.2024 по справі №420/37286/23, в обґрунтування якої зазначено, що Відповідач вчинив та продовжує вчиняти вичерпні дії, спрямовані на якнайшвидше виконання Рішення суду по справі № 420/37286/23, в межах, визначених чинним законодавством. В свою чергу, повнота та своєчасність отримання необхідного для виконання Рішення суду по справі № 420/37286/23 фінансування - не обумовлена подальшим вчиненням Відповідачем будь-яких інших дій, окрім як уточнення потреб в коштах на кожен наступний місяць та подання до забезпечувального органу (розпорядника бюджетних коштів другого рівня) відповідних заявок. Зважаючи на вищевикладені обставини, Відповідачем вжито всі залежні від нього дії, спрямовані на виконання рішення суду, але завершення його виконання являється істотно ускладненим. Більш того, вищенаведені умови не лише позбавляють Відповідача права й можливості добровільного виконання Рішення суду по справі № 420/37286/23, але й створюють суттєві ризики покладення на нього невиправданих негативних наслідків об'єктивної неможливості виконання рішення у бажаний Позивачем строк..
Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято до розгляду заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 22.05.2024 по справі №420/37286/23 та призначено судове засідання на 17.11.2025.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином та своєчасно.
Згідно частини 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, поданої в порядку статті 378 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду, суд ухвалив продовжити розгляд заяви за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За наведеного, суд вирішив продовжити розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду та дослідивши обставини справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.
Так, у відповідності із частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно до частинами 3-5 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
З аналізу наведених вище норм законодавства України слідує, що розстрочкою/відстрочкою, в розумінні зазначеної норми закону, є відкладення чи перенесення дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочки/розстрочки можуть бути конкретні існуючи обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або встановленим судом способом.
Такий спосіб відтермінування виконання судового рішення у судовому порядку пов'язується з об'єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини повинні мати, як правило, об'єктивний характер, але обов'язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.
До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.024 у справі №420/3726/23, відповідачем у справі здійснено розрахунок належної позивачу до виплати суми грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 03.12.2021.
Проте, визначена відповідачем належна позивачу до виплати сума грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення фактично не виплачена позивачу.
Суд зауважує, що наявність обставин, які ускладнюють виконання особою судового рішення, мають бути підтверджені належними доказами.
Так, представником відповідача зазначено, що станом на 05.11.2025 на рахунку військової частини відсутні кошти за КЕКВ 2800, в тому числі й призначені для виконання Рішення суду по справі № 420/37286/23. Отримання коштів на даний момент очікується
Однак, право особи на здійснення виплати заборгованості по грошовому забезпеченні не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, відповідач зазначає, що він вчинив та продовжує вчиняти вичерпні дії, спрямовані на якнайшвидше виконання Рішення суду по справі № 420/37286/23, в межах, визначених чинним законодавством. В свою чергу, повнота та своєчасність отримання необхідного для виконання Рішення суду по справі № 420/37286/23 фінансування - не обумовлена подальшим вчиненням Відповідачем будь-яких інших дій, окрім як уточнення потреб в коштах на кожен наступний місяць та подання до забезпечувального органу (розпорядника бюджетних коштів другого рівня) відповідних заявок
Суд у рішенні від 22.05.2024 по справі № 420/37286/23 зобов'язав відповідача не тільки здійснити перерахунок сум грошового забезпечення, а й виплатити їх, тому на переконання суду, заява відповідача про відстрочення виконання рішення позбавляє позивача права на отримання таких коштів.
Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має з урахуванням поточних умов вишукувати заходів для найшвидшого поновлення прав позивача, а відстрочення виконання рішення суду призведе до необґрунтованого та невизначеного у часі продовження порушення законних прав та інтересів позивача.
Крім того, заява не містить підстав для висновку, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.
Суд звертає увагу, що відповідач заявляє клопотання про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік, який значно перевищує строк розгляду справи в адміністративному суді в порядку спрощеного позовного провадження, що на думку суду, є непропорційним.
Враховуючи вищезазначене, заявником не було доведено існування виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі №420/37286/23.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 205, 248, 256, 293, 370, 378 КАС України,
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений статтею 256 КАС України.
Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений статтями 294, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.