Справа № 420/38295/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кузьменко Н.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, матеріальної та моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, в якій позивач просить суд:
1. Визнати незаконними:
- не ознайомлення особисто ОСОБА_1 із наказом Генерального прокурора від 15.08.2025 № 132ш про ліквідацію управління підтримання публічного обвинувачення в суді і утворення управління організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді;
- несвоєчасний розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.08.2025 № 53954-25 про призначення на посаду начальника відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді;
- наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 18.08.2025 № 1998к про покладення виконання обов'язків начальника відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді на ОСОБА_2 ;
- наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 28.08.2025 № 2128к про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді і скасувати його;
- обмеження на власний розсуд керівництвом прокуратури Одеської області переліку вакантних/тимчасово вакантних посад при попередженні ОСОБА_1 у листах 16.09.2025, 23.09.2025, 01.10.2025, 20.10.2025 про можливе звільнення у разі непогодження зайняття однієї із них;
- несвоєчасний розгляд заяви ОСОБА_1 від 23.10.2025 № 68482-25 про надання повного переліку вакантних/тимчасово вакантних посад для призначення на одну із них;
- непропонування ОСОБА_1 вакантних/тимчасово вакантних посад у день звільнення 24.10.2025;
- мобінг стосовно ОСОБА_1 ;
- наказ керівника Одеської обласної прокуратури від 23.10.2025 № 2426к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора і органів прокуратури Одеської області і скасувати його;
2. Поновити ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі з 22.08.2025, зобов'язавши керівника Одеської обласної прокуратури видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника відділу організації підтримання публічного обвинувачення управління організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді Одеської обласної прокуратури;
3. Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.10.2025 по день ухвалення рішення судом із розрахунку 105680,67 гривень за кожний повний місяць і 4915,38 гривень за кожен день;
- 105680,67 гривень преміальних виплат за результатами оцінювання роботи у 2025 році;
- 105680,67 гривень річної премії;
- моральної шкоди в розмірі 200000 гривень;
- витрати за надання правової допомоги;
- за медичні дослідження і препарати на суму 7369, 26 гривень;
- 2073, 69 гривень судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, о чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно чітко та конкретно зазначити зміст позовних вимог до відповідача з урахуванням положень ч.1 ст.5 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо кожної із заявлених позовних вимог, зокрема вимог щодо оскарження наказів від 18.08.2025 № 1998к та від 28.08.2025 № 2128к.
Таким чином, позивачу необхідно обґрунтувати з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин щодо кожної із заявлених позовних вимог.
Суддя зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має визначитися з предметом спору, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав. Тобто, невірно обраний спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивач додав квитанцію від 11.11.2025 року про сплату судового збору у сумі 2073,69 грн.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з п.11 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Враховуючи, що в позовній заяві містяться вісім вимог, зазначених у п. 3 резолютивної частини позову, які не пов'язані з поновленням на роботі та відшкодуванням шкоди, тому за ці позовні вимоги позивач повинен заплатити судовий збір у сумі 7751,68 грн., з урахуванням подання позову до суду в електронній формі.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про доплату судового збору у сумі 5677,99 грн.
Відповідно до ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову незрозуміло, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів в даному випадку щодо кожної із заявлених позовних вимог.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, позивачу необхідно вказати та обґрунтувати, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів в даному випадку щодо кожної із заявлених позовних вимог. На підтвердження вказаних обставин надати відповідні докази.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи, а також надання документу про доплату судового збору у розмірі 5677,99 грн.
Керуючись ст.2, 5, 122, 132, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, матеріальної та моральної шкоди.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Кузьменко