06 листопада 2025 р. № 400/7735/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Буряченко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт», вул. Євгена Кухарця, 8, м. Черкаси, 18036,
до відповідачаВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
треті особи1. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, вул. Смілянська, 2, м. Черкаси, 18001, 2. Головне управління ДПС у Черкаській області, вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, 3. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , 4. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , 5. Державний воєнізований гірничорятувальний загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій, вул. Кобилянського, 223А, м. Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська область, 50002,
провизнання протиправною постанови від 10.07.2025 року ЗВП № 56260898,
за участю:
представника позивача: Новиков О.Є.,
представника відповідача: Брушковська О.В.,
представника третьої особи 1: Нечипоренко В.О.,
представника третьої особи 2: не з'явився,
представника третьої особи 3: не з'явився,
представника третьої особи 4: не з'явився,
представника третьої особи 5: не з'явився,
Приватне акціонерне товариство «Первомайський кар'єр «Граніт» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, ВПВР), в якому просить:
- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10.07.2025 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні № 56260898.
Ухвалою від 05.08.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст. 287 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у пункті 2 оскаржуваної постанови, державним виконавцем було накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним: відчуження, псування, розтрату. Крім того, у пункті 3 постанови, державний виконавець призначив відповідальним зберігачем та попередив його про кримінальну відповідальність ОСОБА_3 . Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки реальний опис майна, перелік якого зазначений в п. 1 постанови, не проводився. Тобто, державний виконавець при винесенні постанови використав отриману ним інформацію, без здійснення фактичного опису майна, що є неприпустимим та свідчить про порушення відповідачем вимог статей 1, 13, 19, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для скасування Постанови.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 56260898 про стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт». Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець після отримання відомостей про майно Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» був зобов'язаний провести опис та арешт виявленого майна та скласти відповідну постанову. Державним виконавцем 10.07.2025 рокубуло прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника винесену у зведеному виконавчому провадженні № 56260898.
Отже, на переконання відповідача, державний виконавець при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника, зазначив всі відомі йому на той час відомості про описане рухоме майно боржника із обов'язкових, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, на переконання відповідача, відсутні підстави для скасування постанови ЗВП № 56260898 від 10.07.2025 року про опис та арешт майна боржника, оскільки її складено з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - у поясненнях на позов зазначила, що посилання Скаржника на те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню через те, що містить недостовірні відомості є безпідставними. Вказані помилки, якщо такі мали місце, можливо виправити без скасування відповідно постанови. Таке виправлення не змінює суть проведеної виконавчої дії, не підмінює зафіксовану інформацію про її результат, воно лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин проведення виконавчої дії, що мають технічний характер та виникли в процесі виготовлення тексту постанови державного виконавця, тому виправлення таких помилок цілком узгоджується з принципом «належного врядування» та саме по собі не порушує прав Скаржник, в задоволені позову просив відмовити.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні відмовити.
Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - проти позову заперечував та просив у задоволенні відмовити.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
На примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження 56260898 щодо стягнення боргу з Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» згідно виконавчих документів № 580/5109/24, виданого 12.09.2024 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 484/572/24, виданого 13.08.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, № 580/11882/23, виданого 04.06.2024 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 925/1052/23, виданого 09.04.2024 року Господарським судом Черкаської області, № Ю-3221-2300У, виданого 11.03.204 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області, № 580/8599/23, виданого 26.03.2024 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 2/484/577/23, виданого 06.02.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, № 2/484/577/23, виданого 06.02.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, № 2/484/577/23, виданого 06.02.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, № Ю-3221-2300У, виданого 07.09.2023 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області, № Ю-3221-2300У, виданого 11.08.2023 року Головним управлінням ДПС у Черкаській області, № 580/2898/23, виданого 27.07.2023 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 580/5052/22, виданого 06.07.2023 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 484/3666/22, виданого 17.04.2023 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, № 925/394/22, виданого 03.10.2022 року Господарським судом Черкаської області, № 580/11044/21, виданого 03.05.2022 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 580/4107/21, виданого 02.08.2022 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 580/6989/21, виданого 07.07.2022 року Черкаським окружним адміністративним судом, № 580/5698/20, виданого 18.10.2021 року Черкаським окружним адміністративним судом.
10.07.2025 року головним державним виконавцем ВПВР описано та накладено арешт на майно, про що складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Головним державним виконавцем описано та накладено арешт на майно:
1) Комплекс нежитлових будівель, об'єкт нежитлової нерухомості загальна площа 5736,6 кв.м. адреса Миколаївська область, Первомайський район, село Болеславчик, вулиця Гранітна, 1 Складова частина об'єкта нерухомого майна:
Корпус промивки щебня, А-4; загальна площа (кв.м.) 372,7, матеріали стін, цегла;
Корпус дроблення В-2 ступені з баштою грохочення Б, загальна площа 328,1 (кв.м.), матеріал стін: цегла, шифер;
блок допоміжних цехів, В-2; загальна площа (кв.м.): 1605,2, матеріали стін: цегла;
будівля маслосистем, Г ,загальна площа (кв.м.): 116,2, матеріали стін: з/бетонні блоки;
овочесховище, Д, загальна площа (кв.м.): 32, матеріали стін: бут;
матеріальний склад, Є, загальна площа (кв.м.): 246,4 матеріали стін: черепашник;
будівля ПМН - 1,1, загальна площа (кв.м.): 83,6, матеріали стін: цегла;
корпус дроблення старий, К, загальна площа (кв.м.): 53,1, матеріали стін: з/бетонні блоки;
корпус сортування, Л, загальна площа (кв.м.): 867, 1, матеріали стін: цегла;
навантажувальний бункер щебню, М-2, загальна площа (кв.м.): 92,5 матеріали стін: цегла;
склад нафтопродуктів, О, загальна площа (кв.м.): 43,2 матеріали стін: цегла;
насосна станція, П, загальна площа (кв.м.): 15 матеріали стін: цегла;
каналізаційна насоска, С, загальна площа (кв.м.): 25,5, матеріали стін: цегла;
водонапірна башта, Т, загальна площа (кв.м.): 4,2, матеріали стін: цегла;
підштабні галереї та пдштабна стіна тупиком, У, загальна площа (кв.м.): 499,8,матеріали для стін: цегла/блоки;
вагова для автомобілів, Х, загальна площа (кв.м.): 53,1, матеріали стін: цегла;
гараж, Ц, загальна площа (кв.м.): 404,9, матеріали стін: черепашник;
битові приміщення електрика, Ч, загальна площа (кв.м.): 54,4 матеріали стін: цегла;
трансформаторна підстанція № 9, Ш, загальна площа (кв.м.): 72,6 матеріали стін:цегла;
приміщення для слюсарів, Щ, загальна площа (кв.м.): 82,7 матеріали стін: з/бетонні блоки;
електроцех, Ю, загальна площа (кв.м.): 157,4 матеріали стін: цегла;
ДЕПО для локомотивів, Я, загальна площа (кв.м.): 412,1 матеріали стін вапняк/цегла;
залізнична-доріжна вагова, загальна площа (кв.м.): 13,2 матеріали стін: цегла;
бетонна площадка, 1 матеріали стін: бетон;
прирейковий відкритий склад, 2 матеріали стін: бетон;
поля фільтрації, 3;
під'їздні шляхи, 4;
резервуари чистої води, 5;
автошлях 2,8 км, 6;
водонапірна вежа, 7;
навантажувальний бункер, Н-2, загальна площа (кв.м.): 92,5 матеріали стін: цегла/шифер
2. Кузов БЕЛАЗ розкомплектований, в неробочому стані, ідентифікаційний номер Т0944, 2001р., модель 7540В, самосвал;
3. Самоскид Белаз частково розкомплектований, в неробочому стані, номер Т204, 2005р., модель 7540В;
4. Екскаватор ЕКГ-5А, 1989р. НОМЕР_1 , в неробочому стані, ідентифікаційний номер 11256;
5. Буровий станок, рік випуску 1987, ідентифікаційний номер 1807;
6. Екскаватор Demag, рік випуску 1993р. д.н. НОМЕР_2 , модель Н95
7. Екскаватор рік випуску 1983, ідентифікаційний номер 9229, Т2123
8. Екскаватор рік випуску 1991, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , д.н. НОМЕР_4
9. Буровий станок рік випуску 1986, ідентифікаційний номер 7105, д.н. НОМЕР_5
10. Навантажувач Long Cong L6855, 2007р. д.н. НОМЕР_6 .
Позивач вважаючи зазначену постанову державного виконавця протиправною звернувся до суду з позовом який є предметом розгляду у даній справі.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно д ост. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно із ст. 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобо''язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За правилом п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 1404 опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
У відповідності до ч. 1, 2 та 5 ст. 48 Закону № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону № 1404, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч. 5 ст. 52 Закону № 1404).
За змістом ч. 1 та 2 ст. 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону № 1404 про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначаються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція).
Так, п. 1 розділу VIII зазначеної Інструкції встановлено, що виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюються у порядку, встановленому розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 2 розділу VIII Інструкції, у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу. Копію балансу виконавець може отримати безпосередньо у боржника або у відповідних державних органах.
Розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону (п. 7 розділу VIII Інструкції).
За приписами п. 10 розділу VIII Інструкції після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:
назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);
якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);
відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні здійснюється державним виконавцем тільки після фактичного виявлення цього майна.
При цьому, вживаючи заходи, направлені на виявлення майна боржника юридичної особи, державний виконавець має право використовувати дані бухгалтерського обліку, зокрема, балансу та інші дані.
Тобто, для опису та арешту майна боржника юридичної особи, недостатньо лише даних бухгалтерського обліку чи інформації, зазначеної у договорі оренди майна. Таке майно має бути наявне фізично в конкретному місці, а дані бухгалтерського обліку чи договір оренди майна можуть бути лише засобами його виявлення. Необхідність дійсної наявності майна боржника, а не віртуальної, зумовлена обов'язком державного виконавця під час опису та арешту зазначити конкретні характеристики цього майна, з метою його ідентифікації для примусової реалізації та забезпечення реального виконання рішення.
Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідач приймаючи оскаржувану постанову використав виключно інформацію викладену у державних реєстрів.
В судовому засіданні було встановлено, що фактично вказане у постанові майно відповідачем не виявлялось, його місцезнаходження не встановлювалося, фізична наявність майна відповідачем не перевірялась.
При цьому, відповідач не заперечує, що фактично вказане у постанові майно не перевірялось. Як вказує відповідач, виход державним виконавцем за місцезнаходженням майна божника не здійснювався.
При цьому, слід зазначити, що згідно вимог Інструкції у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, що постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Тобто, опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні здійснюється державним виконавцем тільки після фактичного виявлення цього майна.
При цьому, вживаючи заходи, направлені на виявлення майна боржника юридичної особи, державний виконавець має право використовувати інформацію викладену у державних реєстрах, даних бухгалтерського обліку, зокрема, балансу та інші дані.
Отже, для опису та арешту майна боржника юридичної особи, недостатньо лише інформації яка викладена у державних реєстрах, даних бухгалтерського обліку чи інформації, отриманої на письмовий запит чи в інший спосіб. Таке майно має бути наявне фізично в конкретному місці, а дані бухгалтерського обліку чи інформація можуть бути лише засобами його виявлення. Необхідність дійсної наявності майна боржника, а не віртуальної, зумовлена обов'язком державного виконавця під час опису та арешту зазначити конкретні характеристики цього майна, з метою його ідентифікації для примусової реалізації та забезпечення реального виконання рішення.
Таким чином, фактично вказане в Постанові майно Відповідачем не виявлялось, його місцезнаходження не встановлювалося, фізична наявність не перевірялась.
З урахуванням наведеного, вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для винесення постанови про опис та арешт майна, оскільки обов'язковою передумовою для здійснення цієї виконавчої дії, є безпосереднє виявлення майна державним виконавцем, тобто, його дійсна фізична наявність у конкретному місці.
Отже, відповідач не здійснюючи перевірку інформації викладеної в реєстрах а також не здійснюючи фактичного виявлення і опису майна, всупереч вимогам ст.ст. 13, 18, 48 56 Закону № 1404 склав постанову про опис та арешт майна, згідно якої, останній за адресою зазначеній в постанові виявив і описав все зазначене в листі майно, що не відповідає дійсності.
Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність правових підстав для винесення постанови про опис та арешт майна, оскільки обов'язковою передумовою для здійснення цієї виконавчої дії, є безпосереднє виявлення майна державним виконавцем, тобто, його дійсна фізична наявність у конкретному місці.
У відзиві на позов відповідач жодним чином не спростовує той факт, що ним фактично вказане майно не виявлялось та не оглядалось, навпаки підтверджено, що при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець керувався виключно інформацією із реєстрів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В даному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів юридичну правильність і фактичну обґрунтованість спірної постанови.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» (вул. Євгена Кухарця, 8, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00292356) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третіх осіб - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 2, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538), Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ), Державний воєнізований гірничорятувальний загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Кобилянського, 223А, м. Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська область, 50002, код ЄДРПОУ 33873405) - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10.07.2025 року, винесену у зведеному виконавчому провадженні № 56260898.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 43315529) на користь Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» (вул. Євгена Кухарця, 8, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00292356) судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя О.В. Малих