про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2025 рокусправа №380/12353/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці, потребу в якій встановлено довідкою ВЛК №1019 від 23.12.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці, потребу в якій встановлено довідкою ВЛК №1019 від 23.12.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою судді від 23.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 22.07.2025 року залучено до участі у справі співвідповідача - Військову частину НОМЕР_2 ; роз'яснено сторонам, що за правилами ч.6 ст.48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Від представників відповідачів надійшли клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання посилаються на те, що позивачу ще в січні 2025 року було достеменно відомо, що йому не виплачена спірна винагорода, оскільки у заяві від 14.01.2025 року він просив нарахувати та виплатити таку. Вказали, що 17.01.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 08.01.2025 року та на його прохання направлено на електронну пошту скан-копію листа командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2025 року №116, до якого додано файл у форматі Microsoft Excel із зазначенням нарахованих та виплачених позивачу сум. Разом з тим, зазначили, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду. З огляду на наведене, посилаючись на ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, просять суд залишити позов без розгляду.
Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, за правилами ч.6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до ч.1 ст.122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.ч.2 та 3 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що положення ст.122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями ст.233 КЗпП України, зокрема ч.2 цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголосив, що положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч.ч.1 і 2 ст.233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Суд встановив, що предметом розгляду цієї справи є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу у період з 23.12.2022 року по 21.01.2023 року додаткової винагороди на період дії воєнного стану у збільшеному розмір до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці.
22.04.2025 року представник позивача, через Міністерство оборони України, звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100000,00 грн розмірі згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року пропорційно періодам перебування у відпустці за станом здоров'я, рекомендованій довідкою ВЛК №1019 23.12.2022 року.
Листом за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2025 року надано відповідь на вищевказану заяву представника позивача, якою фактично відмовлено позивачу у виплаті спірної винагороди.
До суду з даним позовом представник позивача звернувся 17.06.2025 року, у зв'язку із чим, суддя, відкриваючи провадження у даній справі, дійшов висновку, що позов подано в межах передбаченого ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
Разом з тим, від представника відповідача надійшла заява від 14.01.2025 року, з якою звертався представник позивача до Військової частини НОМЕР_1 та яка аналогічна за своїм змістом заяві від 22.04.2025 року.
Листом за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2025 року надано відповідь на вищевказану заяву представника позивача, якою фактично відмовлено позивачу у виплаті спірної винагороди.
З наведеного слідує, що позивач ще у січні 2025 року набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, натомість до суду з даним позовом звернувся лише 17.06.2025 року.
При цьому, суддя звертає увагу, що повторне направлення заяви із тим же проханням (про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі) не поновлює строк звернення до суду, є штучним створенням представником позивача підстав для нового обрахунку тримісячного строку звернення до суду.
За правилами ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду у спірній ситуації залежала виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Проте позивач необґрунтовано не дотримався такого порядку та позбавив себе можливості реалізовувати право на звернення до суду в межах встановлених процесуальних строків.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Проте позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об'єктивно непереборних, незалежних від волевиявлення особи та пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом.
Приписами ч.3 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду з пропуском строку та не заявив клопотання про його поновлення, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із наведенням поважних причин пропущення цього строку, з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.
Роз'яснити позивачу, що згідно вимог ч.ч.14, 15 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович