17 листопада 2025 рокусправа № 640/15415/20
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ПрАТ " Компанія Росток " до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення податкового боргу, -
ПрАТ " Компанія Росток " (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 06.04.2020 №0346700410;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 26.05.2020 №0550370411.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2020 відкрите спрощене провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
Разом з цим, на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
Відповідно до п. 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" справу № 640/15415/20 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 адміністративну справу №640/15415/20 передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Морській Галині Михайлівні.
Ухвалою від 04.02.2025 справа прийнята до провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Окружним адміністративним судом міста Києва було надано розстрочення виконання рішення суду по справі 826/5555/18 про стягнення суму податкового боргу ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» у розмірі 19 895 882,95 гривень з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Позивач не порушував строку сплати податкових забов'язань, за розстроченим рішення суду, а отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0550370411 від 26.05.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також ППР № 0346700410 від 06.04.2020 є протиправним, оскільки як вбачається з Акту перевірки № 1005/26-15-04-10-20 від 07.02.2020, ані керівник, ані головний бухгалтер ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» не підписували даний акт. Стверджує: «…05.04.2020р. надавши свої заперечення на Акту перевірки № 1005/26-15-04-10-20 від 07.02.20р., участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта не була забезпечена, що є грубим порушенням п. 36.7 ст. 86 ПК України. Отже, з урахуванням вищезазначеного, Акт перевірки № перевірки № 1005/26-15-04-10-20 від 07.02.20р. складений з грубим порушенням п. 86.7 ст. 86 ПК України. … Так, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0346700410 від 06.04.2020р., було отримане 09.04.20р., коли як акт перевірки № 1005/26-15-04-10-20 від 07.02.20р. був отриманий платником 14.02.2020., тобто через 57 днів після складання акту, а не “протягом 15 робочих днів як це передбачено п. 86.8 ст. 86 ПК України. Також зазначаємо, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0346700410 від 06.04.2020р., було підписано не уповноваженою особою - начальником застосування штрафних санкцій ГУ ДПС у м. Києві Н. Пригожинською, оскільки остання не мала на це відповідних повноважень на момент підписання податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві…».
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволенні позову, мотивуючи тим, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» (податковий номер - 00227560), якою встановлено порушення вимог пункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки із затримкою до 30 календарних включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. На підставі цього винесено акт камеральної перевірки від 07.02.2020 року №1005/26 15-04-10-20 За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 06.04.2020 №0346700410 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки у сумі 175 494,72 грн. (тобто 10%) А також акт перевірки від 30.04.2020 №15048/26-15-04-11-03, де встановлено що платник податків порушив вимоги п. 57.1,57.3 ст.57, ст. 203 ПК України допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки із затримкою до 30 календарних включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 29.05.2020 №0550370411 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки у сумі 223028,91 грн. (тобто 10%).
Стверджує: «…Судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, передбачених п. 126.1 ст. 126 та пп. 129.1.1 п.129.1 ст.12 Кодексу. … Аналізуючи позовну заяву платника податків так і не можливо зрозуміти чому не був виконаний податковий обо'вязок, не наведено жодної обставини з якої причини Позивач порушив дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, а отже ще раз підтверджується той факт, що штрафні санкції які застосовані до ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» є законним та обґрунтованим. Таким чином, відповідно до вищезазначеного ГУ ДПС у м. Києві правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 06.04.2020 №0346700410 та від 29.05.2020 №0550370411, виконавши обов'язок визначений статтею 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які Позивач посилається у своїй позовній заяві не спростовують виявленні порушення контролюючим органом та не можуть прийматися до судом…».
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ГУ ДПС у м. Києві проведена камеральна перевірка ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» (податковий номер - 00227560), якою встановлено порушення вимог пункту 287.3 ст. 287 Податкового кодексу допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки із затримкою до 30 календарних включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
За результатами перевірки складений акт камеральної перевірки від 07.02.2020 №1005/26 15-04-10-20.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 06.04.2020 №0346700410 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки у сумі 175 494,72 грн. (тобто 10%).
А також актом камеральної перевірки від 30.04.2020 №15048/26-15-04-11-03, встановлено, що платник податків ПрАТ «КОМПАНІЯ РОСТОК» порушив вимоги п. 57.1,57.3 ст.57, ст. 203 ПК України допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість. За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 29.05.2020 №0550370411 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки у сумі 223028,91 грн. (тобто 10%).
Не погодившись із цими ППР позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1 п. 75.1. ст. 75 ПК України).
Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 КАС України.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п. 76.1. ст. 76 ПК України).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ст. 76 ПК України).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (п. 76.3. ст. 76 ПК України).
Із наведених норм слідує, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком і згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відтак відсутність керівника або бухгалтера під час проведення камеральної перевірки та відсутність їх підпису на акті камеральної перевірки не є порушенням її проведення.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної Ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 Кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Нарахування податкових зобов'язань визначених в податкових деклараціях та збільшення/зменшення податкових зобов'язань визначених в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартiсть у зв'язку з виправленням самостiйно виявлених помилок відображаються в ІКП в хронологічному порядку - відповідно дати подання таких Документів звітності до податкового органу, окремою операцією по кожному Документу звітності з автоматичним проведенням розрахункових операцій.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що він несвоєчасно сплатив грошове зобов'язання з орендної плати за землю, відтак застосування штрафних санкцій ППР від 06.04.2020 №0346700410 є правомірним.
Щодо правомірності ППР від 26.05.2020 №0550370411, суд зазначає наступне.
Позивач як на підставу для його скасування посилається на факт розстрочення судом виконання рішення суду у справі № 826/5555/18, до сум стягнення за яким увійшов і податковий борг із ПДВ, за несвоєчасну сплату якого застосований штраф спірним ППР від 26.05.2020 №0550370411.
Відповідальність за порушення термінів сплати грошового зобов'язання визначена п.126.1 статтею 126 Кодексу (на момент проведення перевірки) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом , такий платник притягується до відповідальності у вигляду штрафу у таки розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
За статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постановах від 20.03.2018 у справі №820/4177/17, від 31.07.2018 у справі №824/2675/14-а, від 05.11.2018 у справі №2-4-9232/12/2670 дійшов висновку, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосуватися в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Разом з цим, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати податкового боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку. Судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, передбачених п. 126.1 ст. 126 та пп. 129.1.1 п.129.1 ст.12 Кодексу.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про правомірність спірного ППР від 26.05.2020 №0550370411.
Інші доводи сторін, викладені у позові та відзиві не впливають на рішення суду по-суті спору.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна