14 листопада 2025 рокусправа № 380/25419/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №36306/13-01-07-09 вiд 21.08.2024.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №36305/13-01-07-09 вiд 21.08.2024.
В обґрунтування позову вказала, що наказ про призначення перевірки містить декілька підстав для проведення фактичної перевірки, а саме: п.п. 80.2.2. та п.п. 80.2.6. п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, що вказує на правову не визначеність підстав для її проведення. Стверджує, що наказ не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки останнього, а лише констатує факт доцільності проведення фактичних перевірок, з метою контролю дотримання вимог чинного законодавства. Також зазначила, що наказ не містить даних, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності у діяльності позивача; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Стверджує, що наказ ГУ ДПС у Волинській області № 2164-п від 14.06.2024 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не відповідає положенням Податкового кодексу України, оскільки з його змісту неможливо встановити, що саме слугувало підставою для призначення такої перевірки, що свідчить про незаконності підстав для призначення та проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Щодо податкового повідомлення-рішення № 36306/13-01-07-09 від 21.08.2024 вказала, що таке прийнято у зв'язку з встановленням порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР - не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції з видачею відповідних розрахункових документів на суму 200,00 грн. Позивач стверджує, що актом перевірки було помилково встановлено порушення приписів п. 1, 2 ст. 3 № 265/95-ВР, а саме не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункові операції з видачею відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) на суму 114303,30 грн. за 02.07.2024р., оскільки всі фіскальні чеки насправді видавались позивачем, що повністю спростовує твердження Відповідача та начебто виявлене порушення. Щодо податкового повідомлення-рішення № 36305/13-01-07-09 вiд 21.08.2024р зазначила, що на початок перевірки ФОП ОСОБА_1 було надано запитуванні документи, а також договір комісії № СА-29-04-24-МК від 29.04.2024р., акти приймання-передачі товарів до договору комісії, форми обліку товарних запасів за квітень - липень 2024 року, договір суборенди та інші, а також додатково деякі з документів навіть було надіслано засобами поштового зв'язку цінним листом. Стверджує, що матеріали перевірки в порушення приписів п. 85.7. ст. 85 ПК України не містять навіть опису документів зазначених в п. 4.5. Акту перевірки, отримання яких визнається контролюючим органом. Тому звернулася із цим позовом до суду.
Ухвалою від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що працівниками Головного управління ДПС у Волинській області відповідно до наказу від 02.07.2024 року № 2391-п та направлень на перевірку від 02.07.2024 року № 3623/03-20-07-05, № 3631/03-20-07-05, № 3625/03 20-07-05 була проведена проведено фактичну перевірку магазину (торгової точки) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки складений акт від 26.06.2024 року № 18602/03-20 07-05/3276718928. З метою перевірки питань дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, перед початком фактичної перевірки 02.07.2024 о 17:18 год. в даній господарській одиниці придбано Кабель Lightning to USB Cable (1 m) в кількості 1 шт. по ціні 200,00 грн. Розрахункова операція проведена у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжного банківського терміналу S1VF01K0 та платіжної картки). При проведенні розрахункової операції покупцю не надано фіскальний чек на суму 200,00 грн. Повідомив, що при прийманні від покупця платіжної картки за місцем реалізації товарів, розрахункова операція здійснена у безготівковій формі, проведена без застосування зареєстрованого фіскальним сервером контролюючого органу програмного реєстратора розрахункових операцій, без створення у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції та без надання покупцю в обов'язковому порядку розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції 200,00 грн. Фіскальний чек № 4BWeZz-FrHk на товар Кабель Lightning to USB Cable (1 m) в кількості 1 шт. по ціні 200,00 грн. роздруковано 02.07.2024 о 17 год. 32 хв . - після повідомлення про проведення фактичної перевірки та ознайомлення особи, що здійснила розрахунок ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із копією наказу про проведення фактичної перевірки від 02.07.2024 №2391-п та направленнями на перевірку від 02.07.2024 №№3623, 3625, 3631 (дата і час ознайомлення 02.07.2024 о 17:30). Стверджує, що 02.07.2024 в проміжку з 17:28 год (після повідомлення про проведення фактичної перевірки та ознайомлення особи, що здійснила розрахунок ОСОБА_2 із копією наказу про проведення фактичної перевірки від 02.07.2024 №2391-п та направленнями на перевірку від 02.07.2024 №№3623, 3625, 3631 (дата і час ознайомлення 02.07.2024 о 17:30)) по 17:47 год (час роздрукування «X-звіту») фактично розрахункові операції у безготівковій формі із застосуванням ЕПЗ (платіжного банківського терміналу S1VF01K0) не проводились в господарській одиниці. Згідно даних СОД РРО 02.07.2024 на ПРРО фіскальний номер 4000859675 відкрито зміну о 17:28 год. За період з 17:28 год (відкриття зміни) по 17:47 год (час роздрукування «X-звіту») по даному ПРРО проведено розрахункові операції у безготівковій формі на загальну суму 114303,30 грн (в т.ч. 200,00 грн. розрахункова операція описана у п.2.2.12 акта перевірки). Вищевикладене свідчить, що розрахункові операції на суму 114303,30 грн фактично були проведені у безготівковій формі із застосуванням ЕПЗ (платіжного банківського терміналу S1VF01K0) до 17:28 год (відкриття зміни) однак, при прийманні від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів, дані розрахункові операції не були проведені через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій, у паперовій та/або електронній формі не створено та покупцям в обов'язковому порядку не надано розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій. Відповідач вважає, що одним зі складів об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за яке передбачено відповідальність у формі штрафу у розмірі 150 відсотків вартості проданих товарів є невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, яке вчинено не вперше.
Також відповідач вказав, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Звернув увагу на те, що позивачем як і під час перевірки так і до позовної заяви не долучено виписок в розрізі трансакцій по еквайрінгу почеково для можливості співставлення годин проведення трансакцій з годиною проведення по касовому апарату. Контролюючий орган звертає увагу, що у формі ведення обліку товарних запасів не відображено реалізований товар та не долучено звіт комісіонера (п.2.1 Договору комісії №СА-29-04-24-МК від 29.04.2024), сплату комісійної винагороди та підтвердження повернення грошових коштів (п.5.3 Договору комісії № СА-29-04-24 МК від 29.04.2024). Звертаємо увагу, що до позовної заяви долучено іншу форму ведення обліку товарних запасів, а Кабель Lightning to USB Cable (1 m), який було реалізовано по ціні 200.00 грн. відсутній в переліку товарів згідно Акту приймання-передачі від 14.06.2024 року.
Щодо правомірності проведення перевірки вцілому, відповідач зазначив, що якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Просив у задоволенні позову відмовити.
Від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких третя особа вказала, що посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області на підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.69.2, 69.27 п.69 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, відповідно до наказу від 02.07.2024 №2391-п «Про проведення фактичної перевірки ГО» та направлень на перевірку, було проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Луцьк, вул. Сухомлинського, буд.1, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , у сфері торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту. За результатами фактичної перевірки складено акт від 11.07.2024 бланк №003032, який зареєстрований в ГУ ДПС у Волинській області 12.07.2024 за № 18602/03-20 07-05/32767/8928. Після ознайомлення з актом фактичної перевірки особа яка здійснила розрахунок та в присутності якої було проведено перевірку ОСОБА_2 , в день складання акта, відмовилася від його підписання та отримання одного примірника, про що складено відповідні акти відмови від підписання та отримання акту перевірки. Перевіркою встановлено порушення вимог: п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); ст.44, 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI зі змінами та доповнення. Третя особа стверджує, що на день прийняття наказу про призначення фактичної перевірки №2391-п від 02.07.2024 в контролюючого органу була наявна конкретна податкова інформація про можливі порушення платником податків податкового законодавства при проведенні розрахункових операцій, яка слугувала підставою для призначення та проведення перевірки. Відповідно до підпункту 72.1.1.4 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. ДПС України (лист від 29.04.2024 №12571/7/99-00-07-04-02-07) повідомила, що на адресу ДПС України надійшла інформація від громадянина, щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою «Ябко» та зобов'язало ГУ провести аналіз і, у разі наявності підстав відповідно до ст.80 Податкового кодексу організувати проведення фактичних перевірок. В ході аналізу баз даних ДПС встановлено, що по господарських одиниця торгової мережі «Ябко» в базах даних СОД РРО відсутні дані про готівкові розрахунки за червень 2024 року або вони є незначними ,реєстрація розрахункових операцій через ПРРО носить несистематичний характер , що може вказувати на проведення в торгових об'єктах торгової мережі «Ябко»( зазначеними у Додатку) розрахункових операцій при продажу товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа або на проведення іншими платниками податків розрахункових операцій без використання зареєстрованого в органах ДПС РРО/ програмного РРО. Зазначена вище податкова інформація, щодо наявності фактичних підстав для проведення фактичної перевірки в даній господарській одиниці викладена у Доповідній записці, ГУ ДПС у Волинській області (243/03-20-07-05-01 від 27.06.2024 року). Отже, фактичною підставою для призначення та проведення фактичної перевірки передбачених підпунктами 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугувала наявність конкретної податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
З метою перевірки питань дотримання суб'єктом господарювання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, перед початком фактичної перевірки 02.07.2024 о 17:18 год., в даній господарській одиниці придбано Кабель USB-C to Lightning Cable 1m в кількості 1 шт. по ціні 200,00 грн. Під час перевірки використана наявна в ГУ ДПС у Волинській області податкова інформація даних СОД РРО (стосовно даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів). Особою яка здійснила розрахунок ОСОБА_2 , при прийманні від покупця платіжної картки за місцем реалізації товарів, розрахункова операція не була проведена через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції не створено та в обов'язковому порядку покупцю не надано (у паперовій та/або електронній формі). Згідно даних СОД РРО дана розрахункова операція проведена через ПРРО о 17:32 год., після пред'явлення наказу «Про проведення фактичної перевірки», направлень на перевірку та службових посвідчень перевіряючих. На час початку перевірки платником податків через особу що здійснила розрахунок ОСОБА_2 на запит контролюючого органу надано форму обліку товарних запасів та первинні документи за визначеною Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, що затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2021 №496 формою станом на 02.07.2024 (Договор комісії №ХСА-29 04-24-МК від 29.04.2024, Акти приймання-передачі товарів від 14.06.2024 до вказаного Договору комісії). Завірені копії: пояснення, форму обліку товарних запасів, Договір комісії та акт приймання-передачі товарів на комісію, договір суборенди 19.04.2024 №19-04/С, платником податків додатково направлено листом контролюючому органу, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_2 . Повідомив, що суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Таким чином, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача надіслав суду додаткові пояснення, в яких вказав, що відповідно до частини першої статті 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Отже з аналізу вказаних норм не встановлено обов'язку комісіонера надати інші документи про походження товару, окрім договору та акту приймання передачі. Також навів покликання на рішення окружних та апеляційних адміністративних судів. Просив позов задовольнити повністю.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
Відповідно до наказу від 02.07.2024 року № 2391-п та направлень на перевірку від 02.07.2024 року № 3623/03-20-07-05, № 3631/03-20-07-05, № 3625/03 20-07-05 Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено проведено фактичну перевірку магазину (торгової точки) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки складений акт від 26.06.2024 року № 18602/03-20 07-05/ НОМЕР_2 , яким встановлено порушення позивачкою п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а також ст. 44, 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповнення.
- п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а саме проведення розрахункових операцій з продажу товарів на загальну суму 199,00грн без створення в паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків).
- п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 665 490,00 грн.
- ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, а саме ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (а.с.44-45).
На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у Львівській області складено податкові повідомлення-рішення №36306/13-01-07-09 вiд 21.08.2024, №36305/13-01-07-09 вiд 21.08.2024.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до адміністративного суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.80.1. ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
На підставі пп.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.69.2, 69.27 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, відповідно до наказу від 02.07.2024 №2391-п «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 » та направлень на перевірку від 02.07.2024 № 3623/03-20-07-05, № 3625/03-20-07-05, № 3631/03-20-07-05.
У ході судового розгляду справи, зокрема з пояснень третьої особи, судом встановлено, що ДПС України (лист від 29.04.2024 №12571/7/99-00-07-04-02-07) повідомила, що на адресу ДПС України надійшла інформація від громадянина, щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою «Ябко» та зобов'язало ГУ провести аналіз і, у разі наявності підстав відповідно до ст.80 Податкового кодексу організувати проведення фактичних перевірок.
Ураховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на надходження до третьої особи лист від 29.04.2024 №12571/7/99-00-07-04-02-07, у Головного управління ДПС у Волинській області були наявні, визначені пп. 80.2.3 п.80.2 ст. 80 ПК України, правові підстави для видачі наказу про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність позивач.
З матеріалів справи встановлено, що перед початком фактичної перевірки 02.07.2024 о 17:18 год, в даній господарській одиниці придбано Кабель USB-C to Lightning Cable 1m в кількості 1 шт по ціні 200,00 грн.
При цьому, у зазначеному розрахунковому документі чітко вказано на те, що товар реалізовано від імені саме ФОП ОСОБА_1 .
В акті (довідці) фактичної перевірки від 11.07.2024 (серія № 003032) вказано, що перевірку здійснено в присутності особи, яка провела розрахунок ОСОБА_2 .
Судом встановлено, ОСОБА_2 реалізовувала товар від імені позивача, відтак розрахунковий документ є достатнім доказом на підтвердження того, що саме уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 було реалізовано товар. При цьому, спір у цій частині відсутній.
Також, суд зазначає, що факт відмови від підпису особи якою здійснювалась розрахункова операція підтверджується складеним актом від 11.07.2024 (від 12.07.2024 № 3018/03-20-07-05/ НОМЕР_2 ).
За усталеною позицією Верховного Суду саме акт перевірки є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання платником податків своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно, документів, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо вини, підтверджують наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу (для прикладу, постанова Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 440/2936/23).
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові 19.06.2020 у справі №140/388/19 вказала, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються доказів.
У разі надання контролюючим органом доказів на підтвердження обставин, встановлених під час податкової перевірки, у тому числі, зафіксованих в акті податкової перевірки, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не спростовано обставини проведення контрольної розрахункової операції, зафіксовані в Акті фактичної перевірки та її матеріалах, щодо особи, яка здійснила таку розрахункову операцію від імені позивача, зокрема, не надано жодних пояснень та доказів на підтвердження того, що на момент проведення фактичної перевірки в магазині, у якому здійснює свою діяльність позивач, перебував інший працівник або будь-яка уповноважена особа на здійснення розрахункових операцій, яка провела контрольну розрахункову операцію.
Фактично позивач допустив до здійснення розрахункових операцій від свого імені іншу особу.
Таким чином, суд вважає, що вказана особа відповідає ознакам уповноваженої особи платника податків у розумінні статті 81 ПК України як особа, яка фактично проводить розрахункові операції, а тому вручення такій особі наказу на проведення перевірки та інших документів, свідчить про належне виконання відповідачем вимог статті 81 ПК України щодо повідомлення платника про перевірку.
Як зазначено судом раніше, пунктом 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених в підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України не пред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) визначених цим пунктом документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Аналізуючи вказані вище положення ПК України, суд висновує, що документи про призначення перевірки (наказ про проведення перевірки, направлення на проведення такої перевірки, службові посвідчення) можуть бути пред'явленні або надісланні такому колу осіб: платнику податків, його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції.
Більше того, суд зазначає, що проведення фактичної перевірки можливе без особистої участі фізичної особи-підприємця, як суб'єкта, який фактично здійснює господарську діяльність, бо згідно з положеннями ПК України фактичні перевірки проводяться за участю особи, яка на правомірних підставах присутня в об'єкті перевірки і проводить розрахункові операції. Такий висновок викладений у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №300/5010/24.
Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки зафіксовано те, що в магазині було проведено контрольну закупку. Згідно з копією фіскального чеку операцію проведено за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 .
Отже, на переконання суду, принаймні одна особа, що проводила розрахункову операцію, була наявна у магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 та здійснювала розрахункові операції від імені позивача .
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Одним із невід'ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.
Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.
При цьому особа, за участю якої посадові особи податкового органу проводили перевірку, відмовилась від підписання матеріалів перевірки та отримання копії акту перевірки, про що контролюючим органом складено відповідний акт відмови від підписання від 11.07.2024 (від 12.07.2024 № 3018/03-20-07-05/3276718928).
Крім того, особа, за участю якої посадові особи податкового органу проводили перевірку, згідно акту фактичної перевірки, не висловлювала жодних заперечень та не надавала пояснення, що товар, який нею був проданий, та товар описаний в ході перевірки належить не позивачу, а іншій особі.
Позивачем також не подано заперечень на акт перевірки, не надано з урахуванням положень частини першої статті 77 КАС України і до суду жодних доказів на спростування порушень, викладених в акті фактичної перевірки.
Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що посадовими особами контролюючого органу дотримано визначену нормами законодавства процедуру проведення перевірки.
Щодо змісту встановленого порушення, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Також згідно з положеннями п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (пункт 121.1 статті 121 ПК України).
Згідно зі статтею 20 зазначеного Закону, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зміни до статті 3 Закону № 265/95-ВР (щодо встановлення обов'язку надати на початок перевірки відповідних документів), а також до статті 20 Закону № 265/95-ВР, які розширили дію цієї статті і на порушення, пов'язане з ненаданням до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» і набрали чинності 01 серпня 2020 року.
У постановах від 27 грудня 2023 року у справі № 280/1998/23, від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22 Верховний Суд звертав увагу, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР у редакції до 01 серпня 2020 року передбачала відповідальність суб'єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній з 01 серпня 2020 року, суб'єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР (постанова Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №280/176/23).
Правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі ФОП), які відповідно до Закону №265/95-ВР зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП, визначає Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року №496, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 року за №1411/37033 (далі - Порядок №496).
За визначеннями, наведеними в пункті 2 Розділу І Порядку №496:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару; місце продажу (господарський об'єкт) - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг); місце зберігання - стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП; товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Пункт 1 розділу ІІ Порядку №496 передбачає, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами).
Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи (пункт 9 розділу ІІ Порядку №496).
Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку №496 форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №496 форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Під час перевірки використана наявна в ГУ ДПС у Волинській області податкова інформація даних СОД РРО (стосовно даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів).
Особою яка здійснила розрахунок ОСОБА_2 , при прийманні від покупця платіжної картки за місцем реалізації товарів, розрахункова операція не була проведена через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції не створено та в обов'язковому порядку покупцю не надано (у паперовій та/або електронній формі).
Згідно даних СОД РРО дана розрахункова операція проведена через ПРРО о 17:32 год., після пред'явлення наказу «Про проведення фактичної перевірки», направлень на перевірку та службових посвідчень перевіряючих.
На час початку перевірки платником податків через особу що здійснила розрахунок ОСОБА_2 на запит контролюючого органу надано форму обліку товарних запасів та первинні документи за визначеною Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, що затверджений наказом Міністерства Фінансів України від 03.09.2021 №496 формою станом на 02.07.2024 (Договор комісії №ХСА-29 04-24-МК від 29.04.2024, Акти приймання-передачі товарів від 14.06.2024 до вказаного Договору комісії).
Завірені копії пояснення, форму обліку товарних запасів, Договору комісії та акта приймання-передачі товарів на комісію, договору суборенди 19.04.2024 №19-04/С, платником податків додатково направлено листом контролюючому органу, через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_2 .
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Посилання позивача на те, що єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку є проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів, є безпідставними, оскільки пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до п.1 та 2 ст.3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із ст.2 Закону України №265/95-ВР розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Форма та обов'язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350 (далі - Положення). Згідно пункту 2 розділу ІІ Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
- найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
- назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
- адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
- для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
- цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайера та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
- вид операції (рядок 14);
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
- заокруглення (рядок 23);
- до сплати (рядок 24);
- фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
- позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
- заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
На основі аналізу вищенаведених правових норм Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 сформулював такий правовий висновок: "За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР".
Так, під час перевірки контролюючим органом було встановлено, що особою, якою проводилась розрахункова операція розрахунковий документ належної форми за контрольно-розрахунковою операцією з придбання кабелю USB-C to Lightning Cable 1m в кількості 1 шт. по ціні 200,00 грн не надавався. Розрахунок проведено у безготівковій формі із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми та змісту, а саме у виданому фіскальному чеку відсутні обов'язкові реквізити: фіскальний номер касового чека (фіскальний номер касового електронного чека), чим порушено вимоги: п.1, п.2 ст.3 Закону України №265/95-ВР.
В ході розгляду адміністративної справи позивачем встановлені порушення не спростовано.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування своєї позиції, не довів правопорушення позивача у сфері податкових правовідносин, а тому приймаючи оскаржуване рішення, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовну.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.