Іменем України
17 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/2083/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27.10.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла сформована 24.10.2025 позовна заява адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/1, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/1, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області (надалі - Відповідач або ГУ ПФУ в Луганській області) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 360/487/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 360/638/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 184 % посадового окладу.
На виконання вказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 оформив та надіслав до ГУ ПФУ в Луганській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 11.07.2025 № 3347/1 для перерахунку пенсії.
Проте, відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі зазначеної довідки.
Листом ГУ ПФУ в Луганській області від 26.09.2025 № 1200-0202-8/28059 у перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що після проведеного перерахунку пенсій, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», Уряд не приймав рішень щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, ГУ ПФУ в Луганській області зазначило, що у нього відсутні підстави для перерахунку пенсії Позивача на підставі довідки від 11.07.2025 № 3347/1.
Позивач вважає, що є протиправною бездіяльністю з боку суб'єкта владних повноважень.
06.11.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не погоджується із наведеними позивачем обставинами з огляду на таке.
Згідно електронної бази даних ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 по лінії Міністерства оборони України (дата звільнення 16.11.2006).
11.07.2025 за вхід. №1212/5 відповідач отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/2, до якого додано довідку № 3347/1 від 11.07.2025 станом на 01.01.2023, у якій зазначено, що її складено на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 360/487/25. Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/2 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , розмір грошового забезпечення, за нормами, чинними на 01.01.2023 за прирівняною посадою становить: посадовий оклад - 5800,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням - 1930,00 грн, надбавка за вислугу років 45 % - 3478,50 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 7285,53 грн; премія (184%) - 10672,00 грн; усього - 30036,03 грн.
Відповідач не приймав жодного рішення за результатом надходження до нього довідки від 11.07.2025 № 3347/1, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що повідомив територіальний центр листом від 30.07.2025 №1200-0308-5/19425.
24.09.2025 за вхід. № 5326/8 відповідачем зареєстровано адвокатський запит представника в інтересах позивача від 24.09.2025, у якому адвокат просив надати певні документи та інформацію про здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки станом на 01.01.2023 від 11.07.2025 № 3347/1.
Зазначає, зо особиста заява від позивача до управління не надходила, ані паспорту позивача, ані довідки про присвоєння РНОКПП, ані інших, передбачених законодавством України з пенсійних питань, в тому числі і Порядком № 3-1, документів до заяв представника представником позивача додано не було.
Листом від 29.09.2025 вих. № 1200-0202-8/28166 надало представнику позивача - адвокату Хомичу І.О. відповідні роз'яснення, у тому числі роз'яснено порядок та способи звернення осіб до органів Пенсійного фонду України із заявами, зокрема, про перерахунок пенсії. Зазначено, що підстав для проведення перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки з 01.02.2023 немає.
Вказує, що лист відповідача від 29.09.2025 вих. № 1200-0202-8/28166 має суто роз'яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків, оскільки не є актом індивідуальної дії - рішенням суб'єкта владних повноважень.
На сьогодні діє Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45)
За приписами п.2, 3 Порядку № 45 після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики Пенсійний фонд України повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками (далі - довідки) та у місячний строк подають їх Головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
05.03.2019 набрало законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправним та не чинним, зокрема, пункт 1, 2 Постанови № 103.
Інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262, Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не прийнято.
Відповідач не приймав жодного рішення за результатами надходження до нього від ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки № 3347/1 від 11.07.2025.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
Ухвалою суду від 28.10.2025 відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Дослідивши матеріали електронної справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд встановив.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходив військову службу на посаді начальника збірного пункту територіального центру комплектування особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_4 , 16 листопада 2006 року виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчить копія пенсійного посвідчення від 27 грудня 2006 року серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матеріали пенсійної справи № ФЕ 57601.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 360/487/25, яке набрало законної сили 03.07.2025, позов задоволено повністю та, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 360/638/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 184 % посадового окладу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку № 3347/1 від 11.07.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023, яку листом від 11.07.2025 № 3347/2 надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що не заперечується сторонами.
Листом від 30.07.2025 № 1200-0308-5/19425 відповідач повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Згідно з довідкою, виданою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2025 № 3347/1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 за посадою, начальник збірного пункту ТЦК: посадовий оклад 5800,00 грн; оклад за військовим званням (капітан) 1930,00 грн; надбавка за вислугу років (45,00%) 3 478,50 грн; надбавка за особливості проходження служби (65,00%) 7 285,53 грн; надбавка за кваліфікацію (5.0%) - 290,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10.0%) - 580,00 грн; премія (184.0%) - 10672,00 грн; всього 30036,03 грн.
Представником позивача адвокатом Хомичем І. О. 24.09.2025 надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області адвокатський запит з проханням повідомити про здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки станом на 01.01.2023 від 11.07.2025 № 3347/1, що видав уповноважений орган - ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 360/487/25. У випадку не проведення перерахунку повідомити підстави для не проведення перерахунку, а також просив надати певні документи з пенсійної справи ОСОБА_1 .
Листом від 29.09.2025 вих. № 1200-0202-8/28166 представнику позивача - адвокату Хомичу І.О. надано відповідні роз'яснення, зокрема щодо необхідності надання особистої заяви пенсіонера з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої, третьої статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), який застосовується у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин.
Згідно з частиною третьою частини 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-ІІІ).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, на думку суду у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Так пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Проте, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 на 2023 рік, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 до 01.01.2020 - набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно із правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
З огляду на визначені в частині третій правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд звертає увагу, що рішенням суду від 08.05.2025 у справі № 360/487/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі № 360/638/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року № 260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 184 % посадового окладу.
Тобто, направляючи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку № 3347/1 від 11.07.2025 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за відповідною посадою, надбавками та доплатами, премії, за нормами, чинними на 01.01.2023 за прирівняною посадою, яка видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв на виконання рішення суду від 08.05.2025 у справі № 360/487/25.
Застосування вище зазначених нормативних актів у подібних правовідносинах вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд дійшов таких висновків:
1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Зазначені висновки викладені в усталеній судовій практиці Верховного Суду (постанова від 06.02.2023 у справі № 160/2775/22, від 04.04.2023 у справі № 120/5264/22).
Також у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регламентовані нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління ПФУ від 31.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням КЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 3-1 днем звернення за перерахунком, поновленням пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням) (початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняттям (звільненням) на (зі) службу (служби), за виплатою недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплатою одноразової грошової допомоги, виплатою допомоги на поховання вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)).
Таким чином підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабміном Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Подібний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене та у зв'язку з виникненням права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, враховуючи надіслання як позивачем так і ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 11.07.2025 № 3347/1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у проведенні перерахунку.
Щодо відсутності особистого звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, суд зазначає, що оригінал довідки для перерахунку пенсії станом на 01.02.2023, відповідачу надано уповноваженим органом - ІНФОРМАЦІЯ_2 (Порядок № 45). Довідці відповідачем надано оцінку і повідомлено про її не прийняття через відсутність затвердженого порядку перерахунку пенсії після зміни грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на наведене, суд вважає зазначене посилання відповідача необґрунтованим.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства: дії це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України; рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт, акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах в межах заявлених позовних вимог достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у не здійснені перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/1, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на встановлені обставини, з урахуванням нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю лише із словесним корегуванням обраного способу судового захисту.
При зверненні до суду з позовом в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» позивачем сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн, що підтверджено квитанцією від 23 жовтня 2025 року за № 1324-6366-6198-2768.
За правилами статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не вирішується, оскільки до ухвалення рішення суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката позивачем не заявлено і суду не надано доказів, які підтверджують розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: вулиця Шевченка, будинок 9, місто Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у не здійснені перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/1, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.07.2025 № 3347/1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Смішлива