про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2179/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 10 листопада 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Отрох Алли Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошової компенсації позивачу за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 203 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо був визначений тримісячний строк звернення до суду.
У позовній заяві позивачем заявлені вимоги щодо перерахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, виплаченої при звільненні позивача з військової служби з 18 лютого 2025 року.
З урахуванням вищенаведених правових висновків Верховного Суду, строк звернення до суду з даним позовом обмежений трьома місяцями з дня, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
За наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18 лютого 2025 року № 51 позивачку виключено зі списків особового складу військової частини з 18 лютого 2025 року.
У цьому наказі визначено виплатити позивачці при звільненні:
щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби за період по 18 лютого 2025 року у розмірі 505 % від посадового окладу;
надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%, посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років період по 18 лютого 2025 року;
відповідно до ПКМУ від 28.02.2022 № 168 премію за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (з 01 по 10 лютого 2025 року з розрахунку 100000,00 за повний місяць та з 11 по 18 лютого 2025 року з розрахунку 30000,00 за повний місяць);
одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового за 10 (десять) повних років служби відповідно до п. 1 розділу XXXII Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260;
грошову допомогу для оздоровлення за 2025 рік, відповідно до пункту 2 розділу XXII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства України від 07.06.2018 № 260;
грошову компенсацію: за 30 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік; за 20 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік; за 10 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік; за 03 дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2025 рік;
компенсацію за 140 діб невикористаної додаткової відпустки за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини перше статті «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки у цьому наказі детально описано всі належні позивачу при звільненні з військової служби виплати, суд вважає, що цього наказу достатньо для ствердження, що позивачку ознайомлено з належними їй до виплати сумами належним чином.
Отже з дати ознайомлення позивачки з наказом від 18 лютого 2025 року № 51 розпочався перебіг тримісячного строку звернення до суду, який сплив 19 травня 2025 року.
До суду з цим позовом позивачка звернулась через свого представника лише 10 листопада 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби.
Твердження, що лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачці фактично стало відомо про порушення свого права, судом відхиляються як безпідставні, оскільки отримання інформації не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування грошового забезпечення.
Позивачка після ознайомлення з наказом про звільнення мала реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір та складові грошового забезпечення, які будуть враховані відповідачем при обчисленні грошової компенсації за невикористані нею дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини перше статті «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суду не надано доказів своєчасного звернення позивачки до відповідача за отриманням такої інформації, що вказує на легковажне та байдуже ставлення до захисту свого права на належне грошове забезпечення та права на доступ до правосуддя.
Навпаки матеріалами позовної заяви підтверджено, що позивачка розпочала активні дії щодо отримання інформації тільки з 12 червня 2025 року, тобто після спливу визначеного статтею 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду за вирішенням спору щодо належної їй до виплати грошової компенсації.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
У позовній заяві представником позивачки не вказані обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення та були пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до відповідача за отриманням необхідної для звернення до суду інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже для усунення недоліку позовної заяви позивачу (представнику позивача) слід подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву адвоката Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Позивачу (представнику позивача) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова