17 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа №340/6631/24
провадження № 2-ап/340/5/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про:
- визнання протиправними дій Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо визначення в протоколі засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13 лютого 2024 року №959 причини інвалідності ОСОБА_1 «захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
- зобов'язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України переглянути причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 та внести зміни до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13 лютого 2024 року №959, а саме зазначити причину інвалідності ОСОБА_1 «захворювання, ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.11.1986 р. ОСОБА_1 призвано на військову службу до Радянської армії та позивач проходив строкову службу у ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Позивач вказує про те, що проходив службу в будівельних військах та в червні 1987 року під час проведення демонтажу фінських будинків, впав з висоти близько 3 метрів, оскільки дах будинку провалився. Після падіння на спину, у позивача почалися сильні болі в хребті, у зв'язку з чим його було направлено в медичну частину при військовій частині. У військовому госпіталі м. Кандалакши позивач лікувався з 27.07.1987 р. по 12.08.1987 р., де було встановлено діагноз «міозит хребта». У 1991 році позивачу встановлено 3 групу інвалідності по захворюванню, яке сталося під час проходження військової служби. Однак, позивач не погоджується з причиною інвалідності, оскільки вважає, що діагностоване захворювання є результатом отриманої травми хребта при виконанні обов'язків військової служби, а, отже, причиною інвалідності повинно бути зазначено: захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. 13 лютого 2024 року проведено засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо перегляду причинного зв'язку з захворюваннями позивача. Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13 лютого 2024 року №959 визначено, що захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 «міозит м'язів спини», що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, визначено, що Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Як зазначає позивач, підпунктом в) пункту 21.5. глави 21 розділу II даного Положення визначено, що поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. Позивач наголошує на тому, що захворювання хребта було діагностовано як наслідок отриманої ним травми у червні 1987 при виконанні ним службових обов'язків під час проходження військової служби. До отримання травми хребта (червень 1987 року) під час виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, позивач не спостерігався, не лікувався, не знаходився на обліках щодо будь-якого захворювання хребта, в тому числі із діагнозом «міозит хребта», а також не було травм хребта. Після проходження строкової служби у позивача не було травм хребта. Отже, отримана позивачем під час виконання службових обов'язків під час проходження військової служби у червні 1987 року травма хребта призвела до патологічних змін хребта, внаслідок яких позивачу встановлено групу інвалідності. На думку позивача, причиною інвалідності стало захворювання у результаті отриманої в червні 1987 року травми при виконання обов'язків військової служби та в оскаржуваному протоколі повинно бути вказано причинний зв'язок «захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби».
Відповідачем відзив на позов не подано.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу разом із усіма доданими до неї документами (а.с.25).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 р. у справі №340/6631/24 скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 р., справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.56-57).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.61).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.92-93).
28.02.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.97).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 у період з 24.11.1986 р. по 22.10.1988 р. проходив військову нестройову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.73-74).
02.08.2005 р. за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності безстроково та визначено причину інвалідності - захворювання отримано у період проходження військової служби (а.с.71).
Згідно з витягом із протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13.02.2024 р. №959 захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 , 1968 року народження: «Міозит м'язів спини», що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, - захворювання Так, пов'язане з проходженням військової служби (а.с.72).
Листом від 13.03ю2024 р. №510/12/ВихЗВГ/1575 заступник командувача Медичних сил Збройних Сил України повідомив ОСОБА_1 , що 13.02.2024 р. проведено засідання штатної ВЛК ЦВЛК ЗС України щодо перегляду причинного зв'язку його захворювань (а.с.82).
Статтею 65 Конституцією України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом - Закон №2232) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема проходження військової служби.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 Р. №2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі за текстом - Положення №402), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким визначена процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Пунктом 1.1 гл.1 р.І Положення №402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п.1.2 гл.1 р.І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
З огляду на п.1.3 гл.1 р.І Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до п.2.1 гл.2 р.І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 гл.2 р.І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Згідно з пп.2.3.1 п.2.3 гл.2 р.І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Відповідно до пп.2.3.5 п.2.3 гл.2 р.І Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України визначений у главі 21 розділу ІІ Положення №402.
Пунктами 21.1, 21.3 гл.2 р.І Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
Згідно з пп.«б», «д» п.21.5 гл.2 р.І Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
«Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
«Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Частиною 4 статті 24 Закону №2232 установлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Суд враховує, що додані до позовної заяви докази не підтверджують обставин, за яких позивачем набуто захворювання «міозит м'язів спини». Жодним доказом не підтверджено, що таке захворювання виникло за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві, тобто у червні 1987 року під час падіння з висоти близько 3 метрів при проведенні демонтажу фінських будинків, а також що такі обставини можуть розцінюватися як виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби у розумінні ч.4 ст.24 Закону №2232.
Матеріали справи місять копію виписки із історії хвороби №1637 у якій відображено факт перебування військового будівельника, рядового військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) з 27.07 по 12.08.1987 р. щодо міозиту м'язів спини, юнацьких вугрів (а.с.80, 81).
Суд враховує, що у виписці із історії хвороби №1637 не міститься жодних даних щодо обставин та умов за яких військовим будівельником, рядовим військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 набуто захворювання «міозит м'язів спини». Натомість такий витяг лише засвідчує факт лікування ОСОБА_1 від такого захворювання у період з 27.07.1987 р. по 12.08.1987 р., а тому може підтверджувати виключно період, станом на який позивач хворів на міозит м'язів спини. Такий період припадав на час проходження позивачем військової нестройової служби, а тому за відсутності доказів захворювання на відповідну хворобу саме під час виконання обов'язків військової служби, причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України правомірно кваліфіковано за пунктом «д» п.21.5 гл.2 р.І Положення №402 - Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Окрім того, суд бере до уваги, що під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури винесення рішення, оформленого протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13.02.2024 р. №959.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо визначення в протоколі засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13 лютого 2024 року №959 причини інвалідності ОСОБА_1 «захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» та зобов'язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України переглянути причинний зв'язок захворювання ОСОБА_1 та внести зміни до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13 лютого 2024 року №959, а саме зазначити причину інвалідності ОСОБА_1 «захворювання, ТАК, отримане при виконанні обов'язків військової служби», задоволенню е підлягають.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 17 листопада 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ