17 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7444/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та за участю сторін в адміністративній справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремсинтез» (25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 27-Б, ЄДРПОУ 31276162) до
Кропивницької митниці Державної митної служби України (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668)
про скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UA 901000/2024/000068/2 від 01.09.2025 року;
- скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UA 901000/2024/000069/2 від 01.09.2025 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UA 901020/2024/000207 від 01.09.2025 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UA 901020/2024/000208 від 01.09.2025 року.
Ухвалою судді від 04.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.232).
Представником відповідача подано клопотання, в якому просить проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, вказане клопотання вирішено у перший робочий день.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що прохаючи проведення розгляду даної справи проводити за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у судовому засіданні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі.
Так, мотивуючи клопотання про розгляд справи з викликом сторін, представник відповідача зазначає, що спірні правовідносини та предмет доказування мають значну складність, тому їх розгляд без надання пояснень сторін, працівників спеціалізованих підрозділів, унеможливлює доведення суду позиції митного органу в повній мірі. Дана справа стосується питання права, яке має вагоме значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального або спрощеного позовного провадження з викликом сторін не підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи у судовому засіданні. Також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, представник відповідача, заявляючи клопотання, не визначився в якому порядку все ж таки просить суд розглядати справу.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі “Ахеn v. Germany», рішення від 25.04.2002 р. “Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №340/7444/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Керуючись ст.ст.9, 14, 243, 248, 256, 257, 262, 370 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та за участю сторін - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА