про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року справа № 340/7729/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення в період з 25 лютого 2022 року по 25 червня 2024 року у повному обсязі з врахуванням індексації-різниці.
Водночас просить суд зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період з урахуванням індексації-різниці у сумі 4463,15 грн щомісячно.
Також просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини щодо нарахування і виплати грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за період з 25 лютого 2022 року по 25 червня 2024 року у належному розмірі.
Просить суд зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити кошти у належному розмірі.
Разом з тим просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки із урахуванням індексації.
Просить суд зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити кошти.
ОСОБА_1 просить суд поновити строк звернення до суду.
Зазначає, що військова частина при звільненні не повідомила про усі належні виплати і не сплатила їх.
Стверджує, що дізнався про порушене право 16 серпня 2025 року, отримавши відповідь відповідача на звернення.
Пояснює, що є військовослужбовцем і не має змоги вчасно вирішувати особисті питання.
Наголошує, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про залишення позову без руху з таких підстав.
Так, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині до 25 червня 2024 року (звільнений з військової служби за станом здоров'я).
Позов подано до суду 12 листопада 2025 року.
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Перш за все, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Висновок рішення Конституційного Суду України у справі №1-18/2013 від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
“В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.»
Таким чином індексація заробітку - складова заробітної плати, різновидом якої є грошове забезпечення військовослужбовців.
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду чинну на день подання позовної заяви.
Приписами частини 4 статті 3 КАС України встановлено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Ця норма права стосується змін до процесуального адміністративного законодавства, що вступили в дію після звернення до суду.
У цьому випадку такого не відбулось.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції з 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
ОСОБА_1 звільнений зі служби з 25 червня 2024 року (звільнений з військової служби за станом здоров'я).
У наказі про звільнення зазначено про виплату коштів.
Тому, проаналізувавши наказ про звільнення, мав і міг визначитися з ознаками порушеного права.
Отже, строк звернення до суду стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, розпочав відлік з 26 червня 2024 року.
Позов подано до суду 12 листопада 2025 року.
Заява про поновлення строку звернення до суду не містить причин, які заважали звернутися до суду.
Позивач жодним чином не пояснює, що обмежило у праві звернення до суду вчасно.
Не надає докази продовження проходження військової служби.
Про проведення індексації грошового забезпечення не в повному обсязі позивач дізнався в день звільнення з військової служби, оскільки в наказі про звільнення зазначається заборгованість.
Трьох місяців після звільнення зі служби достатньо, щоб визначитися з ознаками порушеного права, надіславши і отримавши відповідь на звернення до військової частини.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року.
Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними.
Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому позовна заява стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, суд залишає без руху для зазначення позивачем інших підстав пропуску строку звернення до суду.
Водночас відповідно до приписів частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників, крім випадків, визначених частиною 2 цієї статті.
Звертаючись до суду, позивач не надав копію позову для відповідача.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.
Тому заяву належить залишити без руху відповідно до приписів частини 1 статті 169 КАС України, надавши позивачу час для усунення недоліку.
Керуючись ст.ст.123, 161 і 169 КАС України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду і усунення недоліку позову протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ