про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м.Київ № 320/53556/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А. Ю. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Південної митниці, Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Південну митницю нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 640/18803/21 в частині негайного поновлення на посаді за період з 01.06.2023 по дату ухвалення рішення судом у цій справі
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано, оскільки відповідачами зазначено Державну фіскальну службу України та Державну митну службу України, однак вимоги до них не звернуто.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно визначитись із належним складом відповідачів та формулюванням позовних вимог щодо кожного з них відповідно до вимог статті 160 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Щодо судового збору позивач зазначає, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Суд зауважує, що пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
В постанові від 31 травня 2021 у справі № 200/10640/20-а Верховний Суд зазначив, оскільки позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на її вимоги не поширюється. Також зазначив, що до моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу. Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 522/13736/15, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі № 461/1303/19.
Враховуючи викладене, позивач має сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про стягнення з Південної митниці на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки конкретного розміру середнього заробітку на час постановлення даної ухвали не можливо визначити, суд вважає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у мінімальному розмірі (1211,20 грн.).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України щодо визначення кола відповідачів та чіткого формулювання змісту позовних вимог щодо кожного з них;
документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/53556/25), Київський окружний адміністративний суд.
Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача (ів).
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п'яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу п'ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоус А.Ю.