14 листопада 2025 року м. Київ № 320/8595/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
доФОП ОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС в м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 110485,25 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник з причини несплати узгоджених грошових зобов'язань. Враховуючи те, що сума заборгованості перед бюджетом самостійно відповідачем не сплачена, просив суд у судовому порядку стягнути суму податкового боргу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вказаною ухвалою витребувано від позивача: належним чином засвідчені докази заявленого у справі до стягнення в судовому порядку податкового боргу (витяг з інтегрованої картки платника податків) з відповідним письмовим поясненням щодо актуальних станом саме на час вирішення даної справи даними детальний розрахунок нарахованої пені з відповідними письмовими поясненнями стосовно періоду нарахування. Витребувати від відповідача: докази погашення (оплати) податкового боргу, який є предметом стягнення у даній справі; інформації щодо оскарження у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкових повідомлень-рішень, якими контролюючим органом визначене грошове зобов'язання.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали отримана відповідачем 25.05.2024.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не надав, заяви про визнання позову також до суду не надходило.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, з метою додержання розумного строку розгляду справи, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось із позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, який є узгодженим, проте самостійно платником податків не сплачений.
З матеріалів справи, з відомостей інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» вбачається, за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 110485,25 грн.
Вказана заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб виникла на підставі податкової декларації № 9200132299 від 09.08.2023.
Вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 54.5 статті 54 ПК передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Отже, у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Таким чином, сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків у відповідній декларації чи розрахунку, є угодженою.
Як встановлено пунктом 56.1 статті 56 ПК, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
Строк подання скарги про перегляд рішення про визначення грошового зобов'язання визначено у пункті 56.3 статті 56 ПК, положеннями абзацу першого якого встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
За змістом абзаців першого, четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, то визначені в них грошові зобов'язання вважаються узгодженими на наступний день за останнім днем строку для подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, передбаченого у пункті 56.3 статті 56 ПК. Водночас, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що "податкова вимога" - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Так, контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 13.09.2023 №0021775-1306-2615, поштове відправлення з якою вручено 05.10.2023.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами статті 87 Податкового кодексу України. Крім того, в силу приписів пункту 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази сплати або оскарження відповідачем нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань згідно вказаної податкової вимоги.
Таким чином, оскільки узгоджене податкове зобов'язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає стягненню у судовому порядку.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідач доказів погашення податкового боргу суду не надав, сума податкового зобов'язання є узгодженою, відтак, позовні вимоги Головного управлінням ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_2 в розмірі 110485,25 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити повністю.
2. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, суму податкового боргу в розмірі 110485,25 грн (сто десять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 25 коп.).
3. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.