ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"17" листопада 2025 р. Справа № 300/7831/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, УДМСУ в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (надалі, також - відповідач, ВПВР УЗПВР в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського МРУ Мін'юсту), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирослави Батрин від 10.10.2025 по ВП № 79316001 про стягнення виконавчого збору з боржника: Управління ДМС в Івано-Франківській області на користь держави у розмірі 32000,00 грн.
Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наявними в ній недоліками.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено наступну позовну вимогу:
"визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирослави Батрин від 10.10.2025 по ВП № 79316001 про стягнення виконавчого збору з боржника: Управління ДМС в Івано-Франківській області на користь держави у розмірі 32000,00 грн".
Заявлені позивачем вимоги мають майновий характер, оскільки фактично змінюють майновий стан позивача.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2025 складає 3028,00 гривень.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем визначено ціну позову в розмірі 32000,00 гривні. Суд зазначає, що дана ціна позову визначена, виходячи із суми виконавчого збору, стягнення якої оскаржується позивачем.
Зважаючи на це, сума судового збору, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України про судовий збір", становила:
32000,00 * 1,5% = 480,00 грн
З урахуванням коефіцієнту пониження за подання документів у електронній формі сума судового збору становила:
480,00 * 0,8 = 384,00 грн.
Оскільки, розмір судового збору із застосуванням коефіцієнта пониження становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подання даної позовної заяви становить 3028,00 грн, відповідно до встановленого нижньої межі розміру судового збору.
Суд встановив, що позивач не долучив до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 гривень або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Окрім цього, відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини першої статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
За результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтями 5, 245 КАС України.
В позовній заяві позивач визначає двох відповідачів, однак до відповідача 2 у прохальній частині позовної заяви не заявлено жодних позовних вимог. Суд констатує, що позовні вимоги стосуються скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, винесеної відповідачем 1. В такому випадку, щодо цієї позовної вимоги відповідач 2 не виступає відповідачем, а є радше третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Однак, оскільки ОСОБА_1 визначений позивачем як відповідач у позовній заяві, суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху, для того щоб позивач уточнив свої позовні вимоги або визначив процесуальний статус ОСОБА_1 як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Таким чином, для усунення недоліків, позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву.
Суд звертає увагу позивача, що уточнення позовних вимог позивачем може впливати на розмір судового збору за даним позовом і вилучення або додавання позовних вимог призводитиме до зміни розміру судового збору.
Відповідно до частини 5 статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд звертає увагу на те, що позивачем не вказано про місце знаходження доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем 10.10.2025. Виходячи із відповіді позивача, наданої відповідачу, про постанову про відкриття виконавчого провадження № 79316001 дізнався 10.10.2025, що підтверджується відповідним листом. Суд бере до уваги факт, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься разом з постановою про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, позивач мав дізнатися про порушення його права з 10.10.2025, тобто з дня винесення даної постанови. Таким чином, строк звернення до суду з вимогою про скасування даної постанови закінчився 20.10.2025. Виходячи із цього, звернувшись із даним позовом 28.10.2025, позивач пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Такої заяви позивачем до позовної заяви не долучено.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 гривень або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також позовну заяву з уточненим змістом в частині коректного зазначення відомостей про учасників справи, про зазначення місця знаходження оригіналів доказів, долучених до справи, а також з уточненим змістом позовних вимог, та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду:
документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00 гривень;
позовної заяви з уточненим змістом в частині коректного зазначення відомостей про учасників справи, а також з уточненим змістом позовних вимог;
відомостей про місцезнаходження оригіналів доказів, долучених до справи;
заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.