ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" листопада 2025 р. справа № 300/4171/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" про стягнення боргу на суму 5100,00 гривень,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (надалі, також - відповідач, ТОВ "ЕКК ЛОГІСТИК") про стягнення в дохід бюджету податкового боргу на суму 5100,00 гривень.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно довідки про суми податкового боргу платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 37499456) станом на 11.06.2025 року, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій з акцизного податку на пальне у розмірі 5100,00 грн, який виник в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій згідно:
- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 0092700902 від 25.03.2025 на суму 2040,00 грн, яке винесено на підставі акту камеральної перевірки № 7231/09-19-09-02/37499456 від 24.03.2025 року;
- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 0017250902 від 22.01.2025 на суму 3060,00 грн, яке винесено на підставі акту камеральної перевірки № 1560/09-19-09-02/37499456 від 21.01.2025 року (а.с. 1-26).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 28-29).
Копія ухвали про відкриття провадження по справі № 300/4171/25 була надіслана відповідачу 18.06.2025 засобами поштового зв'язку за адресою його зареєстрованого місця знаходження, однак, кореспонденція повернулась на адресу суду 25.06.2025 з відміткою установи поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 33).
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 300/4171/25, на офіційному сайті Івано-Франківського окружного адміністративного суду 24.10.2025 о 15:47 (https://adm.if.court.gov.ua/sud0970/pres-centr/news/1903369/) розміщено повідомлення з наступним змістом:
"Івано-Франківський окружний адміністративний суд повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (відоме місцезнаходження: вул. Франка Івана, буд. 7, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78501) про те, що на розгляді в Івано-Франківському окружному адміністративному суді за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, буд. 46, 76602, перебуває справа № 300/4171/25 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" про стягнення боргу на суму 5100,00 гривень.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 відкрито провадження по даній адміністративній справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Інформацію по даній справі учасники справи можуть отримати за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud0970/.
Головуючий суддя у справі Главач І.А." (а.с. 36).
Однак, станом на момент розгляду справи, відзиву чи будь-яких інших заяв від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 02.02.2011 державний реєстратор здійснив державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (реєстраційний номер ОКПП 37499456), про що зробив запис про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу за № 10721020000025988 (а.с. 15).
03.02.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" взяте на податковий облік як платник податків ГУ ДПС в Івано-Франківській області, Надвірнянська ДПІ (м. Надвірна) за № 231 (а.с. 18).
Згідно довідки довідки про суми податкового боргу платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 37499456) станом на 11.06.2025 року, за відповідачем обліковується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій з акцизного податку на пальне у розмірі 5100,00 грн, який виник в результаті несплати фінансових (штрафних) санкцій згідно:
- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 0092700902 від 25.03.2025 на суму 2040,00 грн, яке винесено на підставі акту камеральної перевірки № 7231/09-19-09-02/37499456 від 24.03.2025 року;
- податкового повідомлення-рішення форми "ПС" № 0017250902 від 22.01.2025 на суму 3060,00 грн, яке винесено на підставі акту камеральної перевірки № 1560/09-19-09-02/37499456 від 21.01.2025 року (а.с. 4).
21.01.2025 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ "ЕКК ЛОГІСТИК", за результатами проведення якої встановлено порушення, а саме неподання чи несвоєчасне подання декларації акцизного податку за жовтень-грудень 2024 року, про що зазначено в Акті № 1560/09-19-09-02/37499456 від 21.01.2025 (а.с. 11-12). Даний акт про проведення перевірки був надісланий відповідачу рекомендованим листом № 7600803650295 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14 + зворотна сторона).
На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0017250902 від 22.01.2025 (а.с. 13). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом № 7600803650295 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14 + зворотна сторона).
24.03.2025 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ "ЕКК ЛОГІСТИК", за результатами проведення якої встановлено порушення, а саме неподання чи несвоєчасне подання декларації акцизного податку за січень-лютий 2025 року, про що зазначено в Акті № 7231/09-19-09-02/37499456 від 24.03.2025 (а.с. 7-8). Даний акт про проведення перевірки був надісланий відповідачу рекомендованим листом № 7601800546230 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 10 + зворотна сторона).
На основі вищезазначеного акту Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області склало податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0092700902 від 25.03.2025 (а.с. 9). Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу рекомендованим листом № 7601800546230 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 10 + зворотна сторона).
Внаслідок виникнення податкового боргу, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" податкову вимогу форми "Ю" № 0003363-1308-0919 від 03.07.2023 на суму 16660,00 гривень (а.с. 5). Дана податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 7850103186527, яке було вручено відповідачу 06.07.2023 (а.с. 6).
У зв'язку з тим, що нараховані грошові зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені) відповідачем добровільно та в повному обсязі не сплачено, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Усталеною є практика Верховного Суду про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо Дана позиція прослідковується в Постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 826/18379/14, від 19.02.2019 у справі № 807/495/17, від 03.02.2022 у справі № 560/4343/19, від 14.02.2022 у справі № 826/9711/17 та ін..
При цьому, Верховний Суд наголошує, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених ПК України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Абзацом 3 пункту 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 4 пункту 86.3 статті 86 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як підтверджується матеріалами справи, позивачем проведено камеральну перевірку відповідача щодо своєчасності подання податкової звітності. За результатами даної перевірки складено акт, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення. Суд констатує, що позивачем порушено порядок прийняття податкових повідомлень-рішень, які в обох випадках були прийняті з порушенням строків, передбачених пунктом 86.8 Податкового кодексу України, та винесені на наступний день після складення акту про проведення камеральної перевірки.
Водночас, суд звертає увагу, що порушення позивачем строків прийняття податкового повідомлення-рішення не є самостійною та достатньою підставою для визнання таких податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування, оскільки їх винесення не перешкоджає надати пояснення та заперечення, щодо аргументів, викладених у такому акті.
Таким чином, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень чи пояснень відповідача щодо суті правопорушень, визначених в акті про проведення камеральної перевірки, то податкові повідомлення-рішення слід вважати такими, що є правомірними. Таким висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.12.2024 у справі № 808/918/17, постанові від 03.04.2018 у справі № 810/5546/15, від 01.02.2023 у справі № 826/12220/17 та від 29.11.2023 у справі № 640/8338/21. Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення. Суд також зважає на тривалу пасивну поведінку відповідача та робить висновок, що порушення позивачем строків прийняття податкових повідомлень-рішень не призвело до порушення прав позивача.
Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 58.2-58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області здійснювало надсилання на адресу місця розташування відповідача наступних документів:
- Акт про проведення камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності № 1560/09-19-09-02/37499456 від 21.01.2025, який був надісланий відповідачу рекомендованим листом № 7600803650295 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14 + зворотна сторона);
- Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0017250902 від 22.01.2025, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом № 7600803650295 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14 + зворотна сторона);
- Акт про проведення камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності № 7231/09-19-09-02/37499456 від 24.03.2025, який був надісланий відповідачу рекомендованим листом № 7601800546230 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 10 + зворотна сторона);
- Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0092700902 від 25.03.2025, яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом № 7601800546230 з повідомленням про вручення, однак даний лист повернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 10 + зворотна сторона).
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційною адміністративного суду у складі Верховною Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховним Судом зроблено висновок щодо застосування норми матеріального права статті 42 ПК України, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
З огляду на те, що акти про результати камеральної перевірки ТОВ "ЕКК ЛОГІСТИК" № 1560/09-19-09-02/37499456 від 21.01.2025 та № 7231/09-19-09-02/37499456 від 24.03.2025 та податкові повідомлення-рішення форми "ПС" № 0017250902 від 22.01.2025 та № 0092700902 від 25.03.2025 були надіслані відповідачу, та невручені з причин, які не залежали від контролюючого органу, то їх слід вважати такими, що доведені до відома відповідача.
Зважаючи на те, що відповідачу належним чином повідомлено про наявність у нього податкового боргу, і з огляду на те, що відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку вищевказані документи, то податковий борг, визначений у податковому повідомленні-рішенні, а потім відображений у податковій вимозі слід вважати узгодженим, відповідно до норм Податкового кодексу України.
Однак, у визначений в статті 57 Податкового кодексу України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми угоджених грошових зобов'язань.
За змістом п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за рахунок платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Верховний Суд вказує, що аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дає підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачене у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов'язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що скерування податкової вимоги не свідчить про вжиття контролюючим органом заходів, спрямованих на погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу. Такі дії податкових органів призводять лише до формування та документального визначення податкового боргу. При цьому, вони об'єктивно передують процесу погашення податкових зобов'язань або стягненню податкового боргу. Дана позиція відображена в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 804/3642/16, від 14.07.2021 у справі № 815/2362/17, від 21.09.2018 у справі № 808/3046/16.
В даній справі податкова вимога № 0003363-1308-0919 від 03.07.2023 на суму 16660,00 гривень була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 7850103186527, яке було вручено відповідачу 06.07.2023. Відповідно до абзацу 2 пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Доказів погашення податкового боргу за податковою вимогою № 0003363-1308-0919 від 03.07.2023 суду не надано, з огляду на що, дії позивача щодо ненаправлення нової податкової вимоги слід вважати правомірними.
За змістом п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за рахунок платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової служби України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.
Позивач звернувся до суду 13.06.2025, тобто з дотриманням строку, визначеного пунктом 95.2 статті 95 ПК України.
При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, відповідне зобов'язання не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість відповідача у сумі 5100,00 грн підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Щодо судових витрат, суд звертає увагу, що позивачем у даній справі є Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, яке, відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнене від сплати судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 37499456, вул. Франка Івана, буд. 7, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78501) в дохід державного бюджету податковий борг з сплати штрафних санкцій з акцизного податку на пальне у загальному розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 (нуль) копійок.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Позивачу копію цього рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКК ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 37499456, вул. Франка Івана, буд. 7, м. Яремче, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78501).
Суддя Главач І.А.