17 листопада 2025 року Справа № 280/5959/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Щербакова Богдана Володимировича ( АДРЕСА_2 ), до Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Щербакова Богдана Володимировича, до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МОУ), в якому позивачка просить суд:
визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні та виплаті позивачці одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання комісії відповідача від 07 лютого 2025 року №5/в;
зобов'язати відповідача потворно розглянути заяву (з доданими документами) позивачки про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з врахуванням висновків суду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що спірним рішенням відповідача відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в зв'язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця з посиланням на ст. 16-4 «Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». В якості підстави визначений лист ГУ Національної поліції в Донецькій області від 09.01.2023 року №01440/20-2023, згідно з яким під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові та сечі її сина ( ОСОБА_2 ) виявлено етиловий спирт в концентрації 1,85 та 2,45 відповідно. Проте висновок комісії про наявність причино-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_2 та його смертю, а відтак про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, є передчасними та незаконним. З посиланням на практику Верховного Суду зазначає, що без конкретних доказів, які б підтверджували зв'язок між сп'янінням і смертю, відмова у виплаті допомоги є протиправною. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 15.07.2025 відкрито провадження у справі №280/5959/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.08.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що відмовляючи у призначенні спірної допомоги, МОУ виходило з того, що смерть військовослужбовця є наслідком адміністративного правопорушення та дій у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Таким чином, з аналізу поданих до розгляду документів та норм чинного законодавства вбачається, що до даних відносин підлягає застосуванню стаття 16-4 Закону №2011-XII, згідно якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Та є обґрунтованою підставою для відмови у призначені та виплаті членам сім'ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю. Просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
13.08.2025 засобами системи «Електронний суд», на спростування доводів відповідача, від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно із положеннями пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком №975.
Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Підпунктом першим пункту 4 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Пунктом 1 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Аналогічні положення містяться в пункті 19 Порядку №975.
Пунктом 10 Порядку №975 передбачено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, додають до заяви зокрема, копію документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
Частиною першою статті 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Суд зазначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не здійснюються, якщо загибель (смерть), є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Згідно правової позиції, сформованої Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/18, за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку №975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов'язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх витребовування.
Виконання військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами обов'язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотивувальною частиною постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні №12022050000000765 від 14.09.2022 встановлено, що 14.09.2022 приблизно о 07.00 годині на проїзній частині в районі будинку АДРЕСА_3 , виявлено труп військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тілесними ушкодженнями, характерними для дорожньо-транспортної події.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №263 від 15.09.2025 (остаточне), причина смерті:
І. а) Гостра масивна крововтрата.
б) Пошкодження внутрішніх органів.
в) Закриті переломи, які охоплюють декілька ділянок тіла.
г) Пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем.
Згідно акту службового розслідування: «…після виконання бойового завдання та прибуття в н.п. Уманське Донецької області на відпочинок молодший сержант ОСОБА_2 вечором 13.09.2022р. був неушкоджений, травм не було, знаходився в адекватному стані, підозр на сп'яніння не було. Приблизно 23 години 13.09.2022р., після того як командир групи відчитався по результатам виконання бойового завдання, весь особовий склад групи відбув до своїх помешкань…
…14.09.2022р. о 05:30 ранку по доповіді стало відомо, що по АДРЕСА_3 на дорожньому полотні між будинками 59 та 62 знайдено тіло військовослужбовця без ознак життя. Прийшовши на місце події та зробивши огляд місця події загинувшого військовослужбовця встановлено, що тіло було з явною ознакою травми голови, наручний електронний годинник був розбитий, ремінець лежав на дорозі приблизно в 5 метрах від тіла, залишки годинника - приблизно за 10-15 метрів від тіла. І ремінець і залишки електронного годинника лежали на дорозі в напрямку н.п. Орловське…».
Згідно з листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 09.01.2023 №01440/20-2023 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові та сечі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,85‰ в крові та 2,45‰ відповідно в сечі.
Згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії 20 регіональної військово-лікарської комісії від 28 серпня 2024 року №3219 встановлено, що травми молодшого сержанта ОСОБА_2 : «Гостра масивна крововтрата. Пошкодження внутрішніх органів. Закриті переломи, які охоплюють декілька ділянок тіла. Пішохід, травмований при зіткненні з легковим автомобілем», що послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , - травма, одержана в результаті нещасного випадку (дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального користування), та причина смерті, так, пов'язані з проходженням військової служби.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.02.2025 №5/в, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, пов'язаної з проходженням військової служби, молодшого сержанта ОСОБА_2 , оскільки відповідно до акту проведення службового розслідування військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 не повернувся до свого помешкання після виконання бойового завдання та прибуття до тимчасового місця дислокації підрозділу для відпочинку. Тіло загиблого військовослужбовця з ознаками травми голови, було виявлено на дорожньому полотні в населеному пункті в якому розташовувався підрозділ. Згідно з листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 09.01.2023 №01440/20-2023 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові та сечі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,85‰ в крові та 2,45‰ відповідно в сечі.
Таким чином, встановивши, що смерть ОСОБА_2 у період виконання ним обов'язків військової служби, була наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для призначення і виплата одноразової грошової допомоги.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановам від 22 травня 2018 року у справі № 760/9519/17, від 18 травня 2022 року у справі №640/23247/19, від 18 серпня 2022 року у справі №640/14940/19 та інших.
Посилання позивачки (представника позивачки) на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №802/1869/17-а, від 04 березня 2020 року у справі №813/2071/17, від 12 листопада 2020 року у справі №186/1129/16-а, від 14 червня 2021 року у справі №235/3191/19 не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.
Так у справі №802/1869/17-а Суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки поранення ОСОБА_7 , яке спричинило смерть, сталося у період виконання ним обов'язків військової служби, не було наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп'яніння, а сталося внаслідок скоєння злочину військовослужбовцем ОСОБА_8 .
У справі №813/2071/17 Суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між смертю у зв'язку із перебуванням її чоловіка - ОСОБА_9 у стані алкогольного сп'яніння.
У справі №186/1129/16-а Судом зроблено висновок про те, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп'яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім'ї.
Предметом розгляду у справі №235/3191/19 є відшкодування моральної шкоди потерпілій внаслідок смерті сина, яка настала під час виконання ним трудових обов'язків у результаті нещасного випадку на виробництві, а саме дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої він помер.
У справі, яка розглядається установлено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок вчинення військовослужбовцем, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, активних дій.
Тобто обставини справи №280/5959/25 та справ №№802/1869/17-а, 813/2071/17, 186/1129/16-а, №235/3191/19 не є подібними.
Решта доводів позивачки висновків суду, по суті заявлених позовних вимог, не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Щербакова Богдана Володимировича ( АДРЕСА_2 ), до Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «17» листопада 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль