17 листопада 2025 року Справа № 280/9902/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод №1» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Запорізька міська рада про визнання дій протиправними, скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод №1» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа Запорізька міська рада, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 39820689; місцезнаходження: Україна, 69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) з формування витягу № HB 2300169232024 від 11.12.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:014:0118;
скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № HB-2300169232024 від 11.12.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:014:0118.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача із сформованими відповідачем Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № HB2300169232024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 11.12.2024 земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:014:0118.
Враховуючи, що датою формування оскаржуваного Витягу є 11.12.2024 суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати саме з 11.12.2024, відтак кінцевою датою строку звернення до суду є 12.06.2025.
Натомість за вирішенням даного публічно-правового спору позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» 10.11.2025 (дата формування документу в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском передбаченого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
За змістом ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому суд зазначає, що ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон України №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00грн.
Суд звертає увагу, що при зверненні до суду позивачем заявлено дві позовну вимоги немайнового характеру, одна із яких (про скасування витягу) є похідною.
Відтак, при зверненні до суду із даною позовною заявою позивачу необхідно було сплатити 2422,40 грн. (3028,00 х 0,8) судового збору, однак матеріали позовної заяви доказів сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви до суду не містять.
З наведених підстав, позивачу необхідно надати доказ сплати судового збору в розмірі ставки, встановленої статтею 4 Закону України №3674-VI.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно з ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод №1» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Запорізька міська рада про визнання дій протиправними, скасування рішеня, - залишити без руху.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака