17 листопада 2025 року о/об 09 год. 50 хв.Справа № 280/7695/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, буд.6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022)
про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України оформлене протоколом від 18.07.2025 за №57/в, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 25% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини; 2) зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 25% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до п.п.7 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У позовній заяві зазначено наступне: «… 06.03.2022 головний сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу під час мобілізації у Збройні Сили України, де проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти. Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_2 від 12.07.2024 під № 156/517: «26 червня 2024 року ОСОБА_1 одержав травму (поранення) у вигляді внутрішнього пошкодження правого колінного суглоба, розтягнення КЗА правого колінного суглобу. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойового завдання у складі 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 у районі АДРЕСА_2 . Поранення головного сержанта ОСОБА_2 не пов'язане з вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп'яніння, не є результатом умисного спричинення собі отриманих тілесних ушкоджень. Під час отримання поранення головний сержант ОСОБА_3 перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». В результаті отриманих поранень, які були визнані тяжкими за ступенем ушкодження, Позивач протягом липня - грудня 2025 року проходив численні військово-лікарські комісії, за рішеннями яких поранення отримані ОСОБА_1 були визнані такими, що пов'язані із захистом Батьківщини. Так до позовної заяви додаються копії довідки ВЛК від 29.07.2024 № 1033; довідки ВЛК від 27.08.2024 під № 6988; довідки ВЛК від 24.09.2024 під № 7849; копію витягу з протоколу засідання штатної НОМЕР_3 РВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 04.12.2024 протокол № 4371. Окрім того, відповідно до виписок з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 1187/340 від 24.07.2024 та від 29.07.2024 Позивач проходив тривале лікування в комунальному підприємстві «Криворізька міська лікарня №1». Згідно з витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №298 від 25.10.2024, «головного сержанта ОСОБА_2 , колишнього гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького виводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , звільненого з військової служби у відставку за пунктом «а» (за віком) наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 23.10.2024 року №142-РС вважати таким, що справи та посаду здає і вибуває до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 25 жовтня 2024 року виключити зі списків особових складів військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення». Надалі, 07.02.2025 Позивач у комунальному некомерційному підприємстві «Запорізькій обласній клінічній лікарні» Запорізької обласної ради, очно пройшов оцінювання повсякденного функціонування особи, направлення на яке ОСОБА_1 було видане - 16.01.2025. В результаті проведеного оцінювання Позивачу з 04.12.2024 було встановлену втрату професійної працездатності на рівні 25 %. Одразу після отримання витягу з рішення експертної команди 244/24/606Р від 07.02.2025 (копія додається до позовної заяви) Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ). Відповідна заява, разом з усіма долученими до неї документами була направлена до Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України. Тим не менш, витягом з протоколу Комісії від 18.07.2025 № 57/в, Позивачу у призначенні і виплаті одноразової грошової винагороди було відмовлено через те, що останній пропустив 3-місячний строк встановлення ступеня втрати працездатності після звільнення з військової служби, оскільки, Позивача було звільнено з військової служби 25.10.2024, а втрату професійної працездатності встановлено 07.02.2025. З вказаним рішенням Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України, Позивач категорично не погоджується, вважає його таким, що було прийнято суто формально, без врахування реальної можливості Позивача дотриматися вказаного 3-місячного строку та без встановлення фактичних обставин пропуску даного строку. З цього приводу наголошую, що Позивач пропустив 3 місячний строк встановлення втрати ступеню працездатності не через свою вину, а з об'єктивних, не залежних від нього причин. Як вже було вказано вище по тексту, після отримання поранення 26.06.2024, Позивач тривалий час проходив лікування у медичних закладах, після чого багаторазово направлявся на ВЛК. Разом з тим, 16.12.2024 Позивач був направлений на проходження медико-соціальної експертної комісії в КНП «Міська лікарня №9» ЗМР: - 17.12.2024 пройшов огляд отоларинголога; - 17.12.2024 пройшов огляд невропатолога; - 18.12.2024 пройшов огляд терапевта; - 09.01.2025 пройшов огляд сімейного лікаря; - 13.01.2025 Позивач отримав консультаційний висновок спеціаліста, відповідно до якого ОСОБА_1 було встановлено діагноз: S83.53 Розрив передньої хрестоподібної зв'язки колінного суглоба. Проте, отримати висновок про ступінь втрати працездатності Позивач так і не встиг, оскільки Законом України від 19.12.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» № 4170-IX, МСЕК з 01.01.2025 були ліквідовані, а замість них були створені команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відповідно до нової Постанови КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", для кожної МСЕК було визначено заклад охорони здоров'я, куди вони до 27.12.24 р. мали передати отримані ними направлення на МСЕК, розгляд який не було завершено (не призначено дату розгляду або було призначено на дату після 31.12.24 р.). Іншими словами, через реорганізацію МСЕК, процедура визначення ступеню втрати працездатності Позивача була розпочата фактично заново. Більше того, команди з оцінювання функціонування особи замінили МСЕК та почали свою діяльність лише з 01.01.2025, що створило великі черги і наплив бажаючих пройти оцінювання. На додаток, прошу Запорізький окружний адміністративний суд звернути увагу, що Позивачу із незначним запізненням було встановлено часткову втрату професійної працездатності, ще й через тривалі медичні обстеження, куди останнього було направлено представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Окрім того, з огляду на характер травми Позивача (розрив зв'язки колінного суглоба), ОСОБА_1 було важко пересуватися та проходити огляди у лікарів, що безумовно також вплинуло на строк встановлення втрати працездатності. Наголошую, що 3-місячний строк для призначення виплати, який встановлений п.7 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ, було пропущено всього на 13 днів, що не може позбавляти Позивача гарантій встановлений Законом. Особливо зважаючи не те, що направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи Позивач отримав вчасно - 16.01.2025, тобто в межах законодавчо визначеного строку. … Так, Позивач не заперечує, що формально, право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності було обмежено: тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби. Проте, ОСОБА_1 фізично не міг встигнути реалізувати зазначене вище право в межах 3 місячного строку через проведення реорганізації МСЕК та тривалі медичні обстеження. Акцентую увагу, що у Позивача були наявні об'єктивно непереборні обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій (відповідні докази додаються до позову). Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову). … Таким чином, встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності відраховується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв'язку із наявністю об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами. Принагідно буде зауважити, ще й те, що Постановою КМУ від 15 серпня 2025 р. № 1000, у Порядок № 975 були внесені зміни стосовно строку встановлення втрати працездатності після звільнення особи з військової служби. На сьогоднішній день цей строк становить вже не 3 місяці, а 1 рік. Аналогічні зміни були внесені й до Закону № 2011-ХІІ. Тим не менш, ці зміни ніяк не вплинули на рішення Відповідача, який по сьогоднішній день так і не призначив Позивачу одноразову грошову виплату. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Наведена норма вимагає від суб'єкта владних повноважень керуватись законом не формально, а враховувати істотні обставини, які пов'язані з питанням, яке розглядається, задля прийняття обґрунтованого, розсудливого та пропорційного рішення. У випадку Позивача, рішення Міністерства оборони України від 18.07.2025 № 57/в, оформлене витягом із протоколу, не відповідає таким критеріям, адже відповідач необґрунтовано не взяв до уваги ту обставину, що звернення позивача з пропуском 13-денного строку щодо отримання допомоги мало місце за обставин, які не залежали від поведінки Позивача. Позивач своєчасно та добросовісно вчиняв залежні від нього дії, пов'язані з питання встановлення втрати працездатності та отримання у зв'язку з цим грошової допомоги, а тому є несправедливим позбавлення особи, яка втратила працездатність, боронячи Батьківщину в умовах воєнного стану, на отримання грошової допомоги, гарантованої законом. Відтак, рішення суб'єкта владних повноважень, яке не відповідає критеріям, визначеним статтею 2 КАС України, не може вважатися правомірним. … Так, ОСОБА_1 надав на розгляд комісії Міністерства оборони України усі необхідні документи, що передбачені Законом № 2011-XII та Порядком № 975, а факт наявності у Позивача втрати працездатності ніким не оспорювався. Тим не менш, Відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової винагороди суто з формальної підстави, не зважаючи на загальновідомий процес реорганізації МСЕК та фактичне тривале проходження Позивачем різних оглядів; що свідчить про порушення Відповідачем приписів законодавства. … Враховуючи, що законодавство встановлює для Відповідача лише один варіант поведінки, задоволення даної позовної вимоги, не буде і не може вважатися втручанням суду у дискреційні повноваження Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в особі Міністерства оборони України. Поміж іншого, зважаючи на очевидність вирішення даного спору та виходячи з активної протидії зі сторони Відповідача, вважаю, що одночасне задоволення двох позовних вимог буде повністю відповідати принципу справедливості та процесуальної економії. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Міністерство оборони України вважає, що позовні вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню на підставі нижченаведеного. Предметом спору у даній справі є законність пункту 13 протоколу Комісії Міністерства оборони України від 18.07.2025 № 57/в, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з наступних підстав: Згідно з підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Заявника звільнено з військової служби 25.10.2024, а 07.02.2025 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Згідно світлокопій матеріалів справи вбачаються наступні обставини справи. 1. 25.06.2024 позивач отримав травму. 2. 25.10.2024 позивача було звільнено з військової служби (наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 25.10.2024 року № 298). 3. 07.02.2025 - 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаного із захистом Батьківщини. За змістом ч.1 ст.16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом №2011-XII мають право на її отримання. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України - п. 9 ст. 16-3 Закону №2011-XII. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. (далі - Порядок № 975). Згідно п. 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби (пункт 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII). Аналіз вказаної норми дозволяє прийти до висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає при дотриманні наступних умов: 1. отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин; 2. часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності має виникнути не пізніше ніж через три місяці після звільнення особи з військової служби. Як зазначалося вище, 17.04.2024 позивачу встановлено 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААА №009186 від 17.04.2024), отже перша умова дотримана. Щодо дотримання другої умови, яка визначає право на отримання одноразової грошової допомоги то згідно частини 3 статті 16 Закону № 2011-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу». Так, статтею 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-XII) визначено початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов'язків військової служби. Частиною 1 ст. 24 Закону №2232-XII встановлено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Закінчення проходження військової служби врегульовано частиною 2 ст. 24 Закону №2232-XII, згідно якої закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Позивача звільнено з військової служби 25.10.2024, а 07.02.2025 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Таким чином друга умова для застосування до даних правовідносин пункт 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII недотримана. … Таким чином у даній справі має бути досліджено часовий проміжок з моменту отримання травми до встановлення проценту втрати працездатності внаслідок даної травми. 25.06.2024 позивач отримав травму, внаслідок якої було встановлено процент втрати працездатності. … Позивачем не надано докази, які б підтвердили неможливість звернутися до МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи. … Таким чином, визначення судом конкретного рішення, яке має бути прийнято суб'єктом владних повноважень не буде відповідати засадам і завданню адміністративного судочинства, яке полягає у здійснені судового контролю правомірності тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Судом вивчено відповідь позивача на відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді від 08.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Витязі із Наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.10.2024 за №298 зазначено: «… 5. Головного сержанта ОСОБА_2 , колишнього гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , звільненого з військової служби У ВІДСТАВКУ ЗА ПУНКТОМ «а» (за віком) наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 23.10.2024 року №142-РС вважати таким, що справи та посаду здав і вибуває до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 25 жовтня 2024 року виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення. …».
16.12.2024 КНП «Міська лікарня №9» ЗМР видано ОСОБА_1 . Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК).
У Витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.02.2025 за №244/25/606/В зазначено: «… 1. Прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проведено оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - особа): ОСОБА_1 … 12. Направлення особи на оцінювання: 12.1. Дата видачі: 16.01.2025 … 13. Форма розгляду експертною командою: очно, в закладі охорони здоров'я 14. Дата проведення оцінювання: 07.02.2025 … 17.2. У разі проведення оцінювання з метою встановлення ступеню втрати професійної працездатності: 17.2.1. Рішення щодо встановлення ступеню втрати професійної працездатності: так 17.2.2. Дата встановлення професійного захворювання чи настання трудового каліцтва: 07.02.2025 17.2.3. Дата, з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності: 17.2.4. Відсоток втрати професійної працездатності: 17.2.5. Причина втрати професійної працездатності: - Порядення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, повязане із захистом Батьківщини, 25%, встановлено з 04.12.2024 …».
У Витязі з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.07.2025 за №57/в зазначено: «… Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги: Відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013р. №975: 13. Головному сержанту у відставці ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якого 25.10.2024 звільнено з військової служби та 07.02.2025 під час первинного огляду експертної команди встановлено 25% втрати працездатності внаслідок поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, що сталося 26.06.2024 на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №244/25/606/Р від 07.02.2025. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Заявника звільнено з військової служби 25.10.2024, а 07.02.2025 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. …».
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
Згідно з п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: (…); 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; (…).
Відповідно до «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 за №714) (надалі - «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: (…); у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата огляду, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії.
За п.18 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках прожиткового мінімуму: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено відповідний ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через один рік після звільнення її з військової служби; (…).
У постанові Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 за №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» зазначено: «Кабінет Міністрів України постановляє: … 3. Установити що: у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд; повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи: встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; …».
Як зазначено у п.28 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого 15.11.2024 постановою Кабінету Міністрів України №1338 (надалі - «Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи»), розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою. До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.
За п.29 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров'я електронного направлення до розгляду. (…).
Згідно з п.6 «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого 15.11.2024 постановою Кабінету Міністрів України №1338 (надалі - «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи»), оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, наприклад, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі №260/2081/23 (адміністративне провадження № К/990/2481/24).
Так, у в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2024 у справі №260/2081/23 (адміністративне провадження № К/990/2481/24) зазначено: «… 56. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності рахується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв'язку із наявністю об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом. …».
За матеріалами справи, позивач своєчасно (не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби) був направлений на оцінювання повсякденного функціонування: 16.12.2024 КНП «Міська лікарня №9» ЗМР видано ОСОБА_1 . Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК); 16.01.2025 видано ОСОБА_1 . Направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.
Судом враховано, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи були припинені 31.12.2024, а з 01.01.2025 встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених «Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи» здійснюється експертними командами відповідно до «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи».
Також, судом враховано, що відповідно до п.28 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.
З матеріалів справи вбачається, що порушення строку визначеного у пп.7 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) відбулось за незалежних від позивача обставин.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже воно є не правомірним та підлягає скасуванню.
Судом прийнято до уваги наведене відповідачем у відзиві на позовну заяву - «… Аналіз вказаної норми дозволяє прийти до висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає при дотриманні наступних умов: 1. отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин; 2. часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності має виникнути не пізніше ніж через три місяці після звільнення особи з військової служби. Як зазначалося вище, 17.04.2024 позивачу встановлено 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серії 12ААА №009186 від 17.04.2024), отже перша умова дотримана. … Позивача звільнено з військової служби 25.10.2024, а 07.02.2025 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Таким чином друга умова для застосування до даних правовідносин пункт 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII недотримана. …».
На думку суду, з урахуванням наведеного вище, у випадку з позивачем дотримано як «першу умову», так і «другу умову».
Як свідчать матеріали справи, для прийняття рішення на користь позивача виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн. 00 коп.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано: Ордер на надання правничої допомоги Серія АР №1182841; Договір про надання правничої допомоги №б/н від 29.08.2025; Додаткову угоду №1 від 29.08.2025 до Договору про надання правничої допомоги №б/н від 29.08.2025; Акт наданих послуг від 02.09.2025.
Судом прийнято до уваги, що така категорія адміністративних справ є пошириною, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.
Заявником документально та нормативно не обґрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.
Також, суд вважає вартість послуг і робіт професійної правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.
Отже, судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн. 00 коп. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 3000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, буд.6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України оформлене Протоколом від 18.07.2025 за №57/в, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 25% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 25% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до пп.7 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат щодо судового збору - відмовити.
Задовольнити частково заяву позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (проспект Повітряних сил України, буд.6, м.Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп.
В іншій частині заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 17.11.2025.
Суддя О.О. Прасов