14 листопада 2025 рокуСправа № 280/8054/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні питання прийняття звіту про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії по інвалідності, що пов'язана з аварією на ЧАЕС, у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із шести мінімальних пенсії за віком;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, що пов'язана з аварією на ЧАЕС, у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює шести мінімальним пенсіям за віком (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) починаючи з 09.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/8054/24 набрало законної сили 17.03.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №280/8054/24 - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали подати звіт про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 в адміністративній справі №280/8054/24.
Надалі, ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №280/8054/24 та зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подати у тримісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №280/8054/24 з підтверджуючими доказами про його виконання.
Післ цього, ухвалою суду від 21.08.2025 було заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 06.11.2024 в адміністративній справі №280/8054/24 - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення суду від 06.11.2024 в адміністративній справі №280/8054/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 суми нарахованої, проте невиплаченої заборгованості по пенсії у розмірі 94656, 27 грн. (дев'яносто чотири тисячі шістьсот п'ятдесят шість гривень 27 коп.).
12 листопада 2025 року до суду поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення. Відповідач повідомляє, що сума боргу, нарахована на викнання рішення суду за період з 09.03.2023 по 31.05.2025 скала 94656,27 грн. За заявою ОСОБА_1 ухвалою суду від 21.08.2025 в даній справі судом змінено спосіб і порядок виконання рішення суду та стягнуто з Головного управління 946565, 27 грн. тому виконання такого рішення здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. (частина перша статті 382-2 КАС України).
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення може бути розглянутий у порядку письмового провадження.
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин.
Щодо встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення в частині виплати позивачу заборгованості, суд враховує наступне.
Матеріалами справи встановлено, що у цій справі відбулась зміна способу і порядку виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача недоплаченої суми пенсії.
Таким чином, в частині виплати позивачу заборгованості наразі змінено спосіб і порядок виконання судового рішення із зобов'язання здійснити виплату на стягнення з боржника коштів у розмірі 94656,27 грн.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у силу частини першої статті 1 встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45).
Відповідно до пункту 3 названого Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що судове рішення про стягнення з державного органу коштів виконується органами Державної казначейської служби України шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Судове рішення про стягнення коштів не покладає на відповідача (боржника) зобов'язань як таких. За відсутності зобов'язання відповідач (боржник) не має про що звітувати суду. Участь боржника у виконанні рішення про стягнення - відсутня. Виконання рішення суду про стягнення з боржника коштів відбувається шляхом списання коштів з його рахунків органами Державної казначейської служби України.
Так, листом від 01.09.2025 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області повідомлено позивача, що виконавчий документ перебуває на виконанні за першою чергою погашення заборгованості, заходи щодо перерахування коштів буде здійснено після виконання рішень судів, які передують надходженню виконавчому листу у цій справі.
Отже, судове рішення в частині стягнення з відповідача грошової суми повинно бути виконано Державною казначейською службою України (без будь-якого волевиявлення боржника чи вчинення ним будь-яких дій) шляхом безспірного списання коштів.
Зазначене виключає підстави для зобов'язання відповідача подавати новий звіт щодо виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача коштів, адже у процедурі виконання рішення суду про стягнення коштів відсутні будь-які дії боржника, про вчинення яких він міг би звітувати.
Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 280/8054/24.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова