14 листопада 2025 року Справа № 280/7559/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000231/2 від 09.07.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.
29.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією “SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD» (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №SF/7 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частиноами даного контракту.
В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов укладеного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №2025-3 від 27.11.2024, рахунку-фактури №SF2025-3B від 01.04.2025, Коносаменту №ZJSM25050004 від 20.04.2025, залізничних накладних №№37554989 від 12.06.25, 00000790 від 14.06.2025 було здійснено поставку товарів (тракторів) на суму 133480,00 дол.США.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ» було задекларовано до відділу митного оформлення № 3 митного поста “Тернопіль» Тернопільської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) №25UA403070005553U9 від 24.06.2025, номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товари №№ 1-3.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010».
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 01.04.2025; рахунок-фактура (інвойс) № SF2025-3B від 01.04.2025; рахунок-фактура (інвойс) - Додаток до інвойсу №1 від 01.04.2025; коносамент № ZJSM25050004 від 20.04.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 00000790 від 14.06.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №37554989 від 12.06.2025; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25C532120002/00034 від 07.05.2025; статус особи, яка подає митну декларацію №1; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1317 від 18.03.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1546 від 17.06.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заява №1728 від 18.03.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2025/PF/158 від 19.06.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг №43 від 24.06.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 19.06.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №192 від 14.04.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-3 від 27.11.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SF/7 від 29.12.2022; договір (контракт) про перевезення №84 від 04.01.2023; інші некласифіковані документи - Список номерів шасі від 01.04.2025; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 01.04.2025.
24.06.2025 митницею був призначений митний огляд товарів, який було здійснено 09.07.2025.
В ході митного огляду порушень виявлено не було.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, 09.07.2025 позивачу було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про про транспортно- експедиторське обслуговування від 04.01.2023 № 84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Z.o.o», а в залізничних накладних від 12.06.2025 № 37554989 перевізник - «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007,Katowice, Poland » та від 14.06.2025 № 00000790 перевізник «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz». Інформація, яка б підтверджувала причетність «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007,Katowice, Poland» та «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Z.o.o» та «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40 007, Katowice, Poland » та «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz».
Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Відповідно до ч.6 ст,53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Листом вих. №90704 від 09.07.2025 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці: виписку з особистого банківського рахунку підприємства за березень 2025 року, прайс-лист та комерційна пропозиція виробника від 18.11.2024, свої доводи щодо висунутих вимог про надання додаткових документів, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
09.07.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000231/2 відповідно до якого, митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070006106U8 від 11.07.2025. Загальна різниця митних платежів від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 943062,84 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000231/2 від 09.07.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
З ЕМД №25UA403070005553U9, №25UA403070006106U8 вбачається, що для підтвердження вартості товару декларантом під час декларування та митного оформлення до винесення митницею рішення про коригування митної вартості були надані митниці: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №SF/7 від 29.12.2022; Специфікація №2025-3 від 27.11.2024; банківські платіжні інструкції №1317 від 18.03.2025, №1546 від 17.06.2025, Заява на купівлю валюти №1728 від 18.03.2025, виписка з особистого банківського рахунку підприємства за березень 2025 року, рахунок-фактура №SF2025-3В від 01.04.2025; додаток до інвойсу №1, пакувальний лист від 01.04.2025; сертифікат країни походження №25С532120002/00034 від 07.05.2025, прайс-лист та комерційна пропозиція виробника від 18.11.2024.
02.05.2025 банківською платіжною інструкцією №1405 здійснена оплата вартості товару за Специфікацією №2025-3 на суму 63086,73 дол.США.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявку на перевезення №192 від 14.04.2025; коносамент №ZJSM25050004 від 20.04.2025, залізничні накладні №37554989 від 12.06.2025, 00000790 від 14.06.2025, рахунок від 19.06.2025 №2025/PF/158; акт виконаних робіт №43 від 24.06.2025; довідку про транспортні витрати від 19.06.2025.
Оплата за рахунком №2025/PF/158 фактично була здійснена 19.08.2025 за банківською платіжною інструкцією №1686.
У графі 33 оскаржуваного рішення, відповідач зазначає розбіжності, які, на його думку, унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
2. До митного оформлення надано договір про про транспортно-експедиторське обслуговування від 04.01.2023 № 84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Z.o.o», а в залізничних накладних від 12.06.2025 № 37554989 перевізник - «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007,Katowice, Poland» та від 14.06.2025 № 00000790 перевізник «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz». Інформація, яка б підтверджувала причетність «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007, Katowice, Poland » та «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладних відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Z.o.o» та «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007, Katowice, Poland» та «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz» Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
3. Не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару.
4. Прайс-лист № б/н від 18.11.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
В якості підстави для коригування митної вартості митниця в оскаржуваному рішенні зазначає про ненадання під час митного оформлння транспортних документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Такий висновок протирічить наданим митниці документам. Так, під час декларування митниці для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості надані договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявку на перевезення №192 від 14.04.2025; коносамент №ZJSM25050004 від 20.04.2025, залізничні накладні №№ №№37554989 від 12.06.2025, 00000790 від 14.06.2025, рахунок від 19.06.2025 №2025/PF/158; акт виконаних робіт №43 від 24.06.2025; довідку про транспортні витрати від 19.06.2025.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
З коносаменту №ZJSM25050004 від 20.04.2025, рахунку на оплату №2025/PF/0158 від 19.06.2025 вбачається, що на адресу ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» за договором ТЕО №84 було перевезено 5 контейнерів з товаром. Вартість транспортних послуг з перевезення 5 контейнерів від порту відправлення в Китаї до кінцевого пункту призначення в Україні склала 14080 дол.США, з яких 120 дол.США -ТЕО за межами України, 10880 дол.США - міжнародне морське перевезення та наземне перевезення до кордону України, 3080 дол.США - наземне перевезення по території України.
Транспортні витрати в сумі 11000 дол.США за перевезення 5 контейнерів включаються у митну вартість товарів як її транспортна складова.
Таким чином, надані для підтвердження транспортних витрат документи не містять розбіжностей та в своїй сукупності дозволяли митниці здійснити перевірку числових значень транспортних витрат як складової митної вартості.
В Рішенні відповідач в якості підстави для коригування митної вартості зазначає про відсутність жодних документів, які засвідчують договірні відносини Експедитора з третіми особами та які містять інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу.
Суд вважає, що вказане зауваження є необґрунтованим, безпідставним і не може бути підставою для надання додаткових документів. Для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, під час декларування надано: договір ТЕО №84 від 04.01.2023, Заявка на перевезення №192 від 14.04.25, Коносамент №ZJSM25050004 від 20.04.2025, залізничні накладні №00000790 від 14.06.2025,№37554989 від 12.06.2025, рахунок №2025/PF/158 від 19.06.2025, Акт виконаних робіт №43 від 24.06.2025, Довідка експедитора про вартість транспортних витрат від 19.06.2025.
З наданих документів вбачається, що перевезення частини товару з контейнера з КНР до місця кінцевого призначення здійснювалось на підставі Договору транспортного експедирування № 84 від 04.01.2023, укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Клієнтом та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o», як основним Експедитором і склала 14080 дол.США, з яких 120 дол.США - ТЕО за межами України, 10880 дол.США - фрахт та наземне перевезення вантажу до кордону України, 3080 дол.США - перевезення територією України.
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно- експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Експедитор має право: - вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта (підпункт 2.1.1.); - укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов'язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження (підпункт 2.1.2.).
Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата послуг за даним Договором здійснюється Клієнтом протягом 45 (сорока п'яти) днів з моменту виставлення рахунка-фактури через електрону пошту. Рахунок- фактура повинен бути виставлений за два робочих дні до моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.
Таким чином умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику.
При цьому будь-які договори з приводу транспортування задекларованого товару між «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007, Katowice, Poland» «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz» та Декларантом не укладались. Також Декларант не є стороною будь-яких договорів між основним експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» та компаніями «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40-007, Katowice, Poland» «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26-600 Sandomierz», що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o», відповідно до укладеного з Позивачем умов договору ТЕО виставлений останньому загальний рахунок на оплату усіх послуг з перевезення задекларованого товару, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу до Позивача не мають жодного відношення.
З урахуванням викладеного зауваження митниці про відсутність рахунків про перевезення, банківських платіжних документів та договорів між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» та «3755, Ost-West Logistic Sp.z.o.o., ul. Uniwersytecka 20,40- 007,Katowice, Poland» «3156 Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp z.o.o ul. Retmanska 11A 26- 600 Sandomierz» є безпідставними і не можуть бути підставами для коригування митної вартості товарів.
З приводу залучення Експедитором для виконання послуг з ТЕО інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016 року, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп».
Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення.
Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №SF/7 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року №141-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів»), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією.
Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ.
Таким чином, зауваження Митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленнях Митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.
Копія митної декларації країни відправлення у позивача була відсутня, в зв'язку з чим надання її було неможливим.
Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо зауваження відповідача, що прайс-лист та комерційна пропозиція містять інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, QINGDAO, що обмежує конкурентність є протиправними та необґрунтованими.
Суд вважає, що таке твердження митниці є протиправним, необґрунтованим, оскільки прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист та комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту.
Наявність чи відсутність у прайс-листі, комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах бухгалтерського обліку - специфікації, рахунку на оплату та банківських платіжних документах. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Таке тлумачення зазначеної правової норми повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 по справі №809/453/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000231/2 від 09.07.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000231/2 від 09.07.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14145,94 грн (чотирнадцять тисяч сто сорок п'ять гривень 94 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова