З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ СУБ'ЄКТА ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
14 листопада 2025 рокуСправа № 280/2177/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого: судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення суду у справі № 280/2177/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2 000,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набрало законної сили 24.05.2023, та 17.08.2023 у справі видані виконавчі листи.
07.04.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №280/2177/23; зобов'язати відповідача подати у місячний термін звіт про виконання судового рішення від 01.05.2023 по справі №280/2177/23 в повному обсязі.
Заява обґрунтована тим, що станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю рішення суду в адміністративній справі №280/2177/23 в частині виплати позивачу нарахованої з 01.07.2021 доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у загальному розмірі 48 000,00 грн, не виконано.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 у справі №280/2177/23 задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали подати звіт про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 в адміністративній справі №280/2177/23.
28.04.2025 від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про розгляд в судовому засіданні з повідомленням учасників справи звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду у справі №280/2177/23.
01.07.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення суду від 01.05.2023 у справі №280/2177/23. За змістом вказаного звіту зазначено, що рішення суду виконано відповідачем в межах його повноважень. Відповідно до розрахунку відповідачем нараховано 48 000 грн. Нарахована сума внесена до реєстру судових рішень за номером 441433. Виплата донарахованої суми не здійснена, оскільки кошти на ці цілі не виділені, бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не прийнято. З метою виділення відповідного фінансування для забезпечення погашення заборгованості за рішенням суду по справі №280/2177/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зробило запит до Пенсійного фонду України. Листом від 26.05.2025 №2800-030101-9/34397 Пенсійний фонд України повідомив про неможливість надання коштів для погашення заборгованості.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 в адміністративній справі №280/2177/23.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 в адміністративній справі №280/2177/23 (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу), та зобов'язати відповідача надати до суду підтвердження його активних дій, спрямованих на виконання судового рішення.
05.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення суду від 01.05.2023 у справі №280/2177/23 (вх.№55588 від 05.11.2025). За змістом вказаного звіту зазначено, що рішення суду виконано відповідачем в межах його повноважень. Відповідно до розрахунку відповідачем нараховано 48 000 грн. Нарахована сума внесена до реєстру судових рішень за номером 438670. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2177/23 виконується головним управлінням на умовах, визначених Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, заьврджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 (далі - Порядок №821). Отже, доплата за рішенням суду у справі №280/2177/23 за період після набрання рішенням суду чинності буде виплачуватись ОСОБА_1 щомісячно в межах коштів, передбачених планом доходів та видатків (бюджетом) та Помісячним розписом доходів і видатків Головного управління на 2025 рік на виплату пенсії, перерахованих на виконання рішень суду. Також з метою виділення відповідного фінансування для здійснення погашення заборгованості за рішенням суду по справі №280/2177/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зробило запит до Пенсійного фонду України (лист від 19.08.2025 №0800-08-5/81858).
Розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення суду у справі №280/2177/23 призначено у судовому засіданні на 14.11.2025, на адресу учасників справи та керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області направлено судові повістки.
13.11.2025 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подав заяву про розгляд звіту про виконання судового рішення без участі представника відповідача.
У судовеу засідання 14.11.2025 учасники справи та керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду (за змістом ч.1 ст.382-1 КАС України).
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведених норм, розгляд звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення здійснено в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20, від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21, від 14 серпня 2023 року у справі № 480/279/21, від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 та від 20 грудня 2023 року у справі № 400/2839/22.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина 1 статті 382-2 КАС України).
Відповідно до положень частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (частина 2 статті 382-3 КАС України).
Частина 3 цієї норми передбачає, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина 4 статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції (частина 7 статті 382-3 КАС України).
Згідно з частиною 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Суд звертає увагу, що виконання судового рішення не в повному обсязі не є підставою для відмови у прийнятті звіту, якщо відповідачем, суб'єктом владних повноважень, доведено, що існують обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а ним, в свою чергу, вжито всіх належних від нього заходів для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Судом встановлено, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до резолютивної частини рішення суду у даній справі, залишилася не виконаною частина судового рішення щодо виплати нарахованої за судовим рішенням заборгованості.
Зі звіту відповідача вбачається, що відповідна виплата буде здійснена після виділення пенсійному органу коштів на погашення заборгованості.
Щодо виплати перерахованої пенсії позивачу, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу заборгованість по пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду.
З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, шляхом звернення до Пенсійного фонду України з запитом про виділення додаткових коштів, проте, виплата нарахованої позивачу пенсії на виконання рішення суду у цій справі не здійснена у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Суд враховує, що у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.
При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 КАС України, оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 в адміністративній справі №280/2177/23 (вх.№55588 від 05.11.2025).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подати протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 в адміністративній справі №280/2177/23 (з доказами направлення копій звіту та доданих до нього документів позивачу), та зобов'язати відповідача надати до суду підтвердження його активних дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати до Запорізького окружного адміністративного суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення від 01.05.2023 року у справі №280/2177/23, а саме: прізвище ім'я по-батькові; розрахунковий номер облікової картки платника податків; зареєстроване місце проживання.
Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію цієї ухвали надіслати заявнику та керівнику Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - для відома, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14.11.2025.
Суддя М.О. Семененко