14 листопада 2025 року (09:40)Справа № 280/8184/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,
18.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000251/2 від 06.08.2025.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
01.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №49254), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
27.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро, Покупець) укладено з компанією CHANGZHOU DONGFENG AGRICULTURAL MACHINERY GROUP CO., LTD. (Китай, Продавець) зовнішньоекономічний контракт №DFK/24 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому, компанією CHANGZHOU DONGFENG AGRICULTURAL MACHINERY GROUP CO., LTD. відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту №DFK/24 від 27.12.2022, Специфікації від 18.04.2025 №2025-7, рахунку- фактури від 15.05.2025 за №DF2025-7 здійснено поставку товарів (трактори).
Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010». Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
31.07.2025, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №25UA403070006763U1 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:
«1. Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 28шт., марка -DONGFENG, модель - 244DG2, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: DFAM1320JS0001376 (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун № НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун № НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун № НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун № НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун № НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун № НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун № НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун №L820413304В); НОМЕР_31 (двигун №L820413300B); DFAM 1320 НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун № НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун № НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун № НОМЕР_39 ); НОМЕР_40 (двигун № НОМЕР_41 ); НОМЕР_42 (двигун № НОМЕР_43 ); НОМЕР_44 (двигун №L820413306B); НОМЕР_45 (двигун №L820412784B); НОМЕР_46 (двигун №L820412787B); DFAM 1320CS0001380 (двигун №L820412785B); НОМЕР_47 (двигун №L820412788B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.;
2. Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - DONGFENG, модель - 244DHX, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_48 (двигун № НОМЕР_49 ); НОМЕР_50 (двигун № НОМЕР_51 ); НОМЕР_52 (двигун № НОМЕР_53 ); НОМЕР_54 (двигун №L820412770B); НОМЕР_55 (двигун №L820412776В); DFAM 1320VS0001350 (двигун №L820412767В); DFAM1320CS0001346 (двигун №L820412778В); НОМЕР_56 (двигун №L820412775В); DFAM 1320CS0001355 (двигун №L820412782B); DFAM 1320 НОМЕР_57 (двигун № НОМЕР_58 ); НОМЕР_59 (двигун № НОМЕР_60 ); НОМЕР_61 (двигун № НОМЕР_62 ); НОМЕР_63 (двигун №L820412773В); НОМЕР_64 (двигун №L820412772B); DFAM 1320 НОМЕР_65 (двигун №L820412780B); НОМЕР_66 (двигун №L820412779B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.;
3. Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 14шт., марка -DONGFENG, модель - 244DG2U, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1813см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_67 (двигун № НОМЕР_68 ); НОМЕР_69 (двигун № НОМЕР_70 ); НОМЕР_71 (двигун № НОМЕР_72 ); НОМЕР_73 (двигун №С52805892А); НОМЕР_74 (двигун №С52805886А); НОМЕР_75 (двигун №С52806841A); НОМЕР_76 (двигун №С52806834А); НОМЕР_77 (двигун №С52805887А); DFAM1320VS0001400 (двигун №С52806835А); НОМЕР_78 (двигун №С52805888А); НОМЕР_79 (двигун №С52805889А); НОМЕР_80 (двигун №С52806831А); НОМЕР_81 (двигун №С52806842А); НОМЕР_82 (двигун №С42502726А). Календарний рік виготовлення-2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.»
Митна вартість зазначеного товару ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №25UA403070006763U1 від 31.07.2025, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №DFK/24 від 27.12.2022; додаток (специфікація) до нього від 18.04.2025 №2025-7; рахунок - фактура від 15.05.2025 за №DF2025-7; пакувальний лист; платіжні інструкції №1506 від 03.06.2025р. та №1556 від 20.06.2025.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надано митниці: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; заявка на перевезення №47 від 22.05.2025; коносамент №BW25050549 від 29.05.2025; рахунок №G10964 від 17.07.2025; акт виконаних робіт від 17.07.2025; довідка про транспортні витрати від 17.07.2025; договір ТЕО №Х270225-40 від 27.02.2025; заявка на перевезення №47 від 04.07.2025; рахунок №2849 від 17.07.2025; довідка про транспортні витрати №2501 від 17.07.2025; накладна від 21.07.2025 №00000927.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) До митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 27.02.2025 №2702/912/25, де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», та від 27.02.2025 №Х270225-40 де експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс», а в залізничній накладній від 21.07.2025 №00000927 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o.».
Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
2) Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару.
3) Згідно п.5.1. зовнішньо-економічного контракту DFK/24 від 27.12.2022 передбачено, що оплата за товар здійснюється на підставі Специфікацій, а п.5.2. цього ж контракту передбачено що умови оплати кожної партії товару визначаються у відповідній специфікації і такі умови можуть бути зміненні шляхом укладання додаткової угоди. До митного оформлення подано специфікацію №2025-7 від 18.04.2025, згідно якої умови поставки FOB Шанхай та 100% передоплата, а згідно коносаменту BW25050549 товар відвантажено 29.05.2025, однак до митного оформлення подано банківський платіжний документ №1506 від 03.06.2025 та №1556 від 20.06.2025, що не підтверджує факт передоплати, тим самим згідно п.8.1. контракту порушує умови його виконання, а згідно п.8.2 даного контракту у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені збитки в повному обсязі, що може призвести до збільшення митної вартості товару, оскільки до митного оформлення не подано додаткової угоди, яка б підтверджувала зміну умов оплати товару.
4) Прайс-лист № б/н від 08.04.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB SHANGHAI, що обмежує конкурентність.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Листом №06081 від 31.07.2025, позивачем повторно надано митниці платіжні інструкції за №№1506, 1556 та додатково виписки з банківського рахунку за червень 2025 року, комерційну пропозицію та прайс лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
06.08.2025 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000251/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів № № 1-3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.
У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (а.с.11-12).
Так, відповідачем зазначено, що за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товарів:
Товару №1 взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 18.06.2025 №25UA504170002640U2 на рівні 3,85 дол. США/кг (5967,5 дол. США/шт.) (товар - 1. Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL ТЕ244-1шт. Номер кузову - НОМЕР_83 , Номер шасі - НОМЕР_83 , Номер двигуна - НОМЕР_84 , Тип двигуна - дизельний Робочий об'єм циліндрів, см3 - 1532, Календарний рік виготовлення - 2025, Модельний рік виготовлення - 2019, потужність двигуна 17,6кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник Shandong Weichai Lovol Торговельна марка LOVOL, Країна виробництва CN, умови поставки FOB);
Товару №2 згідно з ЕМД від 18.06.2025 №25UA504170002640U2 на рівні 3,85 дол. США/кг (5698,0 дол. США/шт.) (товар - 1. Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL ТЕ244-1шт. Номер кузову - НОМЕР_83 , Номер шасі - НОМЕР_83 , Номер двигуна - НОМЕР_84 , Тип двигуна - дизельний, Робочий об'єм циліндрів, см3 - 1532, Календарний рік виготовлення - 2025, Модельний рік виготовлення - 2019, потужність двигуна 17,6кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник Shandong Weichai Lovol Торговельна марка LOVOL, Країна виробництва CN, умови поставки FOB).
Товару №3 згідно з ЕМД від 18.06.2025 №25UA504170002640U2 на рівні 3,85 дол. США/кг (6391,0 дол. США/шт.) (товар - 1. Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL ТЕ244-1шт. Номер кузову - НОМЕР_83 . Номер шасі - НОМЕР_83 . Номер двигуна - L811134072B. Тип двигуна - дизельний. Робочий об'єм циліндрів, см3 - 1532. Календарний рік виготовлення - 2025. Модельний рік виготовлення - 2019, потужність двигуна 17,6кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник Shandong Weichai Lovol Торговельна марка LOVOL. Країна виробництва CN, умови поставки FOB). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №25UA403070006763U1 від 31.07.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000410 (а.с.15).
07.08.2025 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2025/000251/2 від 06.08.2025 до митного органу подано митну декларацію №25UA403070007018U7, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 870 335,68 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000251/2 від 06.08.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Твердження митниці про ненадання товариством транспортних перевізних документів не відповідає дійсності, оскільки до митного оформлення були надані транспортні (перевізні) документи, зокрема: договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025; заявка на перевезення №47 від 22.05.2025; коносамент №BW25050549 від 29.05.2025; рахунок №G10964 від 17.07.2025; акт виконаних робіт від 17.07.2025; довідка про транспортні витрати від 17.07.2025; договір ТЕО №Х270225-40 від 27.02.2025; заявка на перевезення №47 від 04.07.2025; рахунок №2849 від 17.07.2025; довідка про транспортні витрати №2501 від 17.07.2025; накладна від 21.07.2025 №00000927.
Щодо покликань митного органу на те, що до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 27.02.2025 № 2702/912/25, де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», та від 27.02.2025 №Х270225-40, де експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс», а в залізничній накладній від 21.07.2025 №00000927 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o». до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o.». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до відповідно до договору перевезення від 27.02.2025 №2702/912/25, заявки на перевезення №47 від 22.05.2025 здійснювалось виключно морське перевезення вантажу компанією «Global Container Lines Latvija SIA» за маршрутом: порт Шанхай, Китай - порт Гданськ, Польща, вартість якого складає 7360,00 доларiв США, що підтверджено рахунком на оплату № G10964 від 17.07.2025, довідкою про транспортні витрати від 17.07.2025, актом виконаних послуг з перевезення від 17.07.2025. Тобто, компанія «Global Container Lines Latvija SIA» не має жодного відношення до наземного перевезення вантажу, тому будь-яких договорів та комерційних документів з приводу його здійснення цією компанією взагалі не існує.
Залізнична ж доставка вантажу здійснювалась відповідно до договору №Х270225-40 від 27.02.2025 компанією ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».
Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, у відповідності з цим Договором, Виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах i додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до пункту 1.2 Договору, за цим Договором транспортно-експедиторські послуги надаються Замовнику при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територію України.
Підпунктом 2.1.1 Договору визначено, що за дорученням Замовника, Виконавець організовує перевезення вантажів Замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення Замовника.
Підпунктом 2.1.2. Договору визначено, що Виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Відповідно до підпункту 2.1.3. Договору, Виконавець узгоджує з перевізниками, портами, залізничними станціями плани, маршрути перевезень та терміни подачі залізничного, автомобільного, морського, авіаційного транспорту для перевезення Вантажів.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що ціна Договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати Виконавцю та витрат, понесених виконавцем в інтересах Замовника в цілях виконання цього Договору. Розмір плати Виконавцю без ПДВ розраховується, як різниця між сумою без ПДВ, що перерахована Замовником за комплекс транспортно-експедиторських послуг, та вартістю без ПДВ послуг третіх осіб, залучених Виконавцем до виконання умов Договору. Розмір плати Виконавця з ПДВ розраховується додаванням суми ПДВ до суми плати Виконавцю без ПДВ.
Таким чином, умовами Договору передбачена можливість залучення основним Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику, що і було зроблено ним у даному випадку.
При цьому, будь-які договори з приводу транспортування залізничним транспортом задекларованого товару між експедитором «Zaklad Inzymern Kolejowej Sp.z.o.o.» та ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» не укладались. Також, позивач не є стороною будь-яких договорів між основним експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та компанією «Zaklad Inzymern Kolejowej Sp.z.o.o.», що обумовлює неможливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів.
Експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», відповідно до укладеного з ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» договору ТЕО, виставлений останньому загальний рахунок №2849 від 17.07.2025 на оплату усіх послуг з наземного перевезення задекларованого товару, а договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу до Позивача не мають жодного відношення.
З урахуванням викладеного, зауваження митниці про відсутність рахунків про перевезення, банківських платіжних документів та договорів між «Global Container Lines Latvija SIA», ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та «Zaklad Inzynierii Kolejowej Sp.z.o.o.» є безпідставними і не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
З приводу залучення для виконання послуг з перевезення інших осіб Верховний суд в постанові від 13.08.2020 по справі №804/4963/16 висловив наступну правову позицію: « …Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як - то товарно-транспортні накладні та коносаменти.
Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом №GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов'язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов'язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп"… ».
Щодо вимоги митного органну надати копію митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.
По-перше, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, копія митної декларації країни відправлення є додатковим, а не основним документом. Митний орган має право вимагати її надання лише у випадку, якщо основні документи містять розбіжності, ознаки підробки або є неповними, чого в даному випадку доведено не було.
По-друге, контрактом № DFK/24 від 27.12.2022 (п. 3.5. та п. 3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Копія митної декларації країни відправлення у позивача відсутня у зв'язку з чим надання її було неможливим.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17, ненадання експортної декларації не може бути самостійною підставою для невизнання заявленої митної вартості, якщо вона підтверджується іншими первинними документами.
Таким чином, вимога митного органу надати зазначений додатковий документ є неправомірною, оскільки митним органом не було обґрунтовано, які саме розбіжності чи невідповідності у поданих основних документах унеможливлюють підтвердження заявленої митної вартості.
Щодо покликань митного органу на те, що згідно п.5.1. зовнішньо-економічного контракту DFK/24 від 27.12.2022 передбачено, що оплата за товар здійснюється на підставі Специфікацій, а п.5.2. цього ж контракту передбачено що умови оплати кожної партії товару визначаються у відповідній специфікації і такі умови можуть бути зміненні шляхом укладання додаткової угоди. До митного оформлення подано специфікацію №2025-7 від 18.04.2025, згідно якої умови поставки FOB Шанхай та 100% передоплата, а згідно коносаменту BW25050549 товар відвантажено 29.05.2025, однак до митного оформлення подано банківський платіжний документ №1506 від 03.06.2025 та №1556 від 20.06.2025, що не підтверджує факт передоплати, тим самим згідно п.8.1. контракту порушує умови його виконання, а згідно п.8.2 даного контракту у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені збитки в повному обсязі, що може призвести до збільшення митної вартості товару, оскільки до митного оформлення не подано додаткової угоди, яка б підтверджувала зміну умов оплати товару.
Так, судом встановлено, що продавцем не нараховувались штрафні санкції, пов'язані з оплатою вартості товарів. З наданих банківських платіжних документів №1506 та №1556 вбачається, що оплата вартості товару здійснена у повному обсязі до моменту, коли вантаж надійшов в порт призначення Гданськ. Разом з цим, термін оплати ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості.
Відповідачем не зазначено, яким чином такий реквізит документу, як «дата» впливає саме на числові показники митної вартості та не дозволяє посадовим особам митниці здійснити контроль розрахунку числових значень заявленої митної вартості.
Верховний Суд щодо умов оплати неодноразово висловлював правові позиції, виклавши їх у ряді постанов, а саме:
«…У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 Митного кодексу України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що у розумінні статті 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару.; тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару» (Постанова від 02.03.2021 у справі №380/842/20).
«….У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16).
«Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.» (Постанова від 19.11.2019 у справі №804/911/14).
Відповідно ж до правової позиції Верховного суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 по справі №320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено: «Квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує».
Таким чином, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» виконані вимоги ч. 2 ст. 53 МК України щодо надання усіх наявних у нього банківських платіжних документів, у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі специфікацією, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену товариством вартість товару за Контрактом та факт здійснення оплати за товар.
Щодо посилань митного органу на те, що прайс-лист № б/н від 08.04.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB SHANGHAI, що обмежує конкурентність суд зазначає, що такий документ не визначено Митним кодексом України, як документ, які підтверджують митну вартість.
Прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа та комерційної пропозиції.
Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист та комерційна пропозиція мають містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист та комерційна пропозиція не можуть вважатися первинними документами і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі та комерційній пропозиції певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 23.10.2020 у справі №810/690/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000251/2 від 06.08.2025 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13055,04 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000251/2 від 06.08.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13055,04 грн. (тринадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 04 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.11.2025.
Суддя Ю.В. Калашник