14 листопада 2025 року Справа № 280/8529/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 29.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач, крім іншого, просить позовну заяву залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначає, що розмір виплаченого грошового забезпечення відомий військовослужбовцю з дати отримання відповідної виплати, отже, позивач мав реальну можливість вчинити дії щодо захисту свого порушеного права у випадку, якщо він вважав отримане грошове забезпечення неналежним, та, з урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, повинен був звернутися за захистом свого порушеного права в тримісячний строк, починаючи з 01 липня 2023 року. Водночас, позов подано до суду 26.09.2025 року тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом з дати, з якої позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення свого права. Отже, відповідач вважає, що позивачем не доведено поважності підстав пропущення ним строку звернення до адміністративного суду належними та допустимими доказами, а тому позовна заява має бути залишена без розгляду.
Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши аргументи, викладені у заяві, та надані суду докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд враховує, що згідно з правовим висновком п.57 постанови Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24 проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби: 1) Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.; 2) Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.; 3) Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.; 4) Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.; 5) Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Крім того, слід зазначити, що в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі “Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.52. був застосований підхід, відповідно до якого при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом під час відкриття провадження по справі досліджено надані позивачем докази поважності причин пропуску строку звернення до суду та відповідні аргументи та зазначено, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Натомість відповідачем в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду не наведено нових обставин та не надано доказів, які б не досліджувались судом під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, та які б спростовували висновок суду про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для його поновлення.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248, 294 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.О. Семененко