14 листопада 2025 року Справа № 280/7921/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
10.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням 82 % відповідних сум грошового забезпечення та раніше виплачених сум без обмеження максимальним розміром, пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України 10.10.2024 №/2527.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену в порядку та на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі №280/11366/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії, проте безпідставно зменшено основний розмір пенсії з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмежено пенсію максимальним розміром.
15.09.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7921/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог відповідача викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 24.09.2025 за вх. №47929. На обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону № 2262-XII (зі змінами, передбаченими Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII), законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також з посиланням на постанови Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №460/2461/21, від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а звертає увагу на пропуск строку звернення до суду з даним позовом. Просить у задоволенні позову відмовити.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі 10.02.2025 у справі №280/11366/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції від 10.10.2024 № 3/2527.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства Юстиції виданої станом на 01.01.2023 від 10.10.2024 № 3/2527.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 20.05.2025.
Однак, при здійсненні перерахунку відповідачем було зменшено розмір грошового забезпечення позивача з 82% до 70%.
На звернення позивача із заявою до Головного управління ПФУ в Запорізькій області про здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 82% грошового забезпечення без будь-якого обмеження максимальним розміром, відповідач надав лист від 18.06.2025 №10300-10432/М-02/8-0800/25 з відмовою про перерахунок та виплату пенсії, посилаючись на статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася за захистом своїх прав до Запорізького окружного адміністративного суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
У преамбулі Закону №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Закону №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ є протиправним.
Щодо обмеження пенсії 70% від сум грошового забезпечення суд зазначає наступне.
08.07.2011 прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-XII, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри "90" змінено цифрами "80".
27.03.2014 прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності 01.04.2014, крім деяких положень, п. 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону №2262-XII: у ч. 2 ст. 13 цифри "80" змінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, сьогодні ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII має наступний зміст: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів."
Також, пунктом 2 Розділу ІІ Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Більш того, ст. 13 Закону №2262-XII регулює саме призначення пенсій та не стосується перерахунку вже призначених пенсій. Призначення та перерахунок пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення процедурами. Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
За встановленими судом обставинами, пенсія позивачу була призначена в розмірі 82% від відповідних сум грошового забезпечення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 16.10.2019 по справі №240/5401/18.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що з матеріалів справи слідує, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.06.2025 №10300-10432/М-02/8-0800/25, даний позов подано до суду 04.09.2025 (дата звернення з позовом засобами поштового зв'язку), отже передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.
При цьому, слід зазначити, що посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 460/2461/21 та від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а є нерелевантними до цієї справи з огляду на відмінності у змісті спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку основного розміру пенсії у розмірі 82% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області з 01.02.2023 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 82% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 14.11.2025.
Суддя М.С. Лазаренко