17 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/8799/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
03 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у справі та розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 2. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. 3. Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування до стажу державної служби, періодів роботи згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_2 з 12.11.2010 року по 01.12.2020 року на посаді селищного голови територіальної громади селища Тересва та періоду проходження військової служби з 12.05.1979 року по 23.04.1981 року, та з 10.07.1988 року по 22.07.1990 року в повному обсязі та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14.10.2025 №072350003719 щодо відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу від 16.12.1993р. №3723-XIІ; 4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_2 з 12.11.2010 року по 01.12.2020 року на посаді селищного голови територіальної громади селища Тересва та періоди проходження військової служби з 12.05.1979 року по 23.04.1981 року, та з 10.07.1988 року по 22.07.1990 року в повному обсязі і призначити з 07.10.2025 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" й здійснити її обчислення з урахуванням поданих довідок про заробітну плату №20 та №21 від 07.10.2025 року, виданих Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Тячівського району. 5. Стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 968,96 грн. сплаченого судового збору.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було призначено пенсію за віком. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу було про відмову в переході на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Вказане рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області позивач вважає протиправним, та таким, що порушує його права, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досяг пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889 мав понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, то відповідно набув права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. Таке рішення про відмову в переході на пенсію позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що позивач працював на посадах, що відносяться до посад органів місцевого самоврядування та станом на 01 травня 2016 року, на дату набрання чинності Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, не має необхідного стажу державного службовця. З огляду на вказане, відсутні підстави для переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Окрім того, відповідач зазначає, що позовна вимога про врахування при обчисленні пенсії заробітної плати згідно довідок Тересвянської селищної ради про складові заробітної плати державного службовця не підлягає до задоволення, оскільки права на обчислення пенсії з урахуванням вищевказаних довідок у позивача відсутні.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 07 жовтня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, надавши документи, в тому числі довідок № 20 та № 21 від 07 жовтня 2025 року, виданих Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Тячівського району.
Розглянувши документи, подані для призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області було прийнято рішення № 072350003719 від 14 жовтня 2025 pоку про відмову у перерахунку пенсії та відповідно переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», у зв'язку з відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Як вбачається із вказаного рішення до страхового стажу позивача на посаді державної служби відповідачем не зараховано період роботи з 12 листопада 2010 року по 01 грудня 2020 року на посаді селищного голови територіальної громади селища Тересва.
Відповідачем рішення про відмову аргументовано також тим, що статтею 21 розділу V Закону України № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 07 червня 2001 року не можуть бути зараховані до стажу державної служби при призначенні пенсії згідно Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Щодо обчислення пенсії з урахуванням поданих позивачем довідок про заробітну плату № 20 та № 21 від 07 жовтня 2025 року, довідки видані Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Тячівського району безпідставно з огляду на те, що позивач станом на 01 травня 2016 року не перебував на посадах держаної служби та у нього станом на 01.05.2016 року відсутній стаж державного службовця 20 років (а.с.а.с. 17, 18).
Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон України № 3723-XII).
За змістом статті 37 частини 1 Закону України № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України № 3723-XII вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За змістом статті 37 частини 1 Закону України № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому статтею 28 частиною 1 абзацом 1 Закону України №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених статтею 37 частиною 1 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17.
Судом із копії трудової книжки Серії НОМЕР_3 від 03 січня 1979 року позивача встановлено, що він в період з 10 грудня 2001 року по 11 серпня 2004 року займав посаду державного службовця в Тячівській районній державній адміністрації та з 12 листопада 2010 року по 01 грудня 2020 року посаду селищного голови територіальної громади селища Тересва (а.с.а.с. 21-24).
Окрім цього, в період з 12 травня 1979 року по 23 квітня 1981 року та з 10 липня 1988 року по 22 липня 1990 року позивач проходив військову службу, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 та військовим квитком серії НОМЕР_4 від 25 жовтня 1990 року (а.с.а.с. 11, 21-24).
Відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію за Законом України “Про державну службу» відповідач посилається на те, що позивач працював на посаді селищного голови територіальної громади селища Тересва, яка не відноситься до посад державної служби та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» №3723-ХII та актами Кабінету Міністрів України. Так як робота на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби по 04.07.2001 р.
Суд не погоджується із наведеною позицією пенсійного органу, зважаючи на таке.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом України №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього (були чинними до 01.05.2016 року).
Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до статті 1 Закону України №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
У статті 2 Закону України №2493-III визначено поняття посадової особи місцевого самоврядування. Так, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно зі статтею 3 Закону України №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
За змістом статті 21 частини 7 Закону України №2493-III (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
В свою чергу, пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за №3723-XII (надалі по тексту також Закон України №3723-ХІІ).
Натомість з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VIII (надалі по тексту також Закон України № 889-VIII). Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктами 10-12 Прикінцевих положень Закону України №889-VIII.
Згідно із статтею 90 частиною 1 Закону України №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом вище по тексту рішення вказано на умови за яких особи, відповідно до пунктів 10-12 Прикінцевих положень Закону України №889-VIII, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII.
В той же час, за правовим регулюванням статті 46 частини 2 пункту 4 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону України №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, відповідно до статті 46 частини 2 пункту 4 Закону України №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Стаж державної служби за періоди роботи (служби), в силу вимог пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII, до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отож, виходячи із послідовного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, про необхідність застосування у спірному випадку положень Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 за №283 (надалі по тексту також - Порядок №283).
Так, приписами пункту 2 Порядку №283 визначалося, що до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Крім того, згідно пункту 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
До сьомої категорії віднесено посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад (стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування").
Таким чином, посада голови селищного ради, яку обіймав позивач в період з 12 листопада 2010 року по 01 грудня 2020 року, передбачені статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відтак, періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Окрім вказаного, Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 за №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини додатково вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування (до 01.05.2016) не може бути зарахований як стаж державного службовця.
Разом з цим, при вирішенні спірних правовідносин, виходячи із встановлених обставин справи, та аналізуючи правові норми, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу сторін на таке.
Як уже відзначалось судом, служба в органах місцевого самоврядування це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. "Посадовою особою місцевого самоврядування" є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 1, 2 Закону України №2493-III).
Статтею 2 частиною 1 пунктом 4 та статтею 1 частиною 2 Закону України № 889-VIII (станом на 01.05.2016) визначено поняття державного службовця і посаду державної служби.
"Державний службовець" це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (надалі по тексту також державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що у разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.
Як зазначено у Законі України №3723-ХІІ його дія поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування згідно із Законом України №2493-III.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що "посади в органах місцевого самоврядування" (посадові особи органу місцевого самоврядування) не є "посадами державної служби" (державними службовцями), але окремі питання проходження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, в частині правового розуміння поняття "стажу служби в органах місцевого самоврядування", прирівнювалось до "стажу державної служби", а відтак на позивача до 01.05.2016 розповсюджувалась дія Закону України №3723-ХІІ.
З огляду на вищевказані норми права і встановлені обставини, враховуючи висновок суду про необхідність врахування до стажу державної служби періодів роботи позивача з 12 листопада 2010 року по 01 грудня 2020 року на посаді селищного голови територіальної громади селища Тересва, у позивача наявний необхідний стаж не менше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (станом на 01.05.2016), а тому спеціальний стаж позивача, який прирівнюється до стажу, який слід вважати стажем на посадах державної служби, відповідає умовам, передбачених пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року для переведення його на пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
На переконання суду, позивач має право на переведення на пенсію за віком згідно Закону України №3723-ХІІ.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було фактичних та правових підстав для відмови у зарахуванні до стажу державної служби позивача періодів роботи на посаді селищного голови та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені статтею 37 частиною 1 Закону України № 3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону України №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову позивачу у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Крім того, судом встановлено, що відповідно до записів військового квитка позивача від серії НОМЕР_4 від 25 жовтня 1990 року, трудової книжки НОМЕР_2 , підтверджується факт проходження позивачем військової служби у період з 12 травня 1979 року по 23 квітня 1981 року, та з 10 липня 1988 року по 22 липня 1990 року (а.с.а.с. 11, 21-24).
Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаних із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно статті 8 частини 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, згідно якого до стажу державної служби включався час військової служби у ЗС та інших військових формуваннях.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 03.07.2018 (справа № №569/350/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
“Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (чинний до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республіканського банку Криму, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях».
Відтак, період проходження позивачем військової служби з 12 травня 1979 року по 23 квітня 1981 року, та з 10 липня 1988 року по 22 липня 1990 року також слід зарахувати до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Щодо врахування для обчислення пенсії довідки, виданої Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №20 від 07 жовтня 2025 року про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 14), довідки Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №21 від 07 жовтня 2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби (а.с. 13), суд керується наступними положеннями.
Відповідно до статті 37 частини 8 Закон України №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 за № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі по тексту також Порядок №622).
Пунктом 4 Порядку №622 установлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 4-2 Порядку №622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 року за № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 року за №661), або які звільнилися до 1 січня 2024 року з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 року а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
У пункті 5 Порядку №622 встановлено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року за №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року за №3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Так, Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області було видано позивачу довідку №20 від 07 жовтня 2025 року про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 14).
Вказана довідка видана позивачу про те, що він працював в Тересвянській селищній раді на посаді селищного голови, яка вказує, що заробітна плата станом на 31 грудня 2023 року становила: посадовий оклад - 15000 грн; надбавка за ранг (7 ранг) - 600 грн; надбавка за вислугу років (30% відсотків), (за стажем державної служби 20 років) - 4680 грн; усього - 20280 грн.
Вказана довідка відповідає формі довідки, згідно з додатком 4, затвердженими Порядком №622.
Враховуючи те, що на день набрання чинності Законом України №889-VІІІ позивач мав необхідний страховий стаж більше 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця не займав посаду державної служби, досягнув 62 років, суд дійшов висновку про неправомірність відмови відповідача у переведенні останнього на пенсію відповідно до положень Закону України №3723-ХІІ.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію відповідно до статті 37 Закону України" Про державну службу", оскільки на час звернення із заявою від 07 жовтня 2025 року у позивача були наявні всі умови для переведення із пенсії за віком на пенсію державного службовця, встановлені законодавством, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка йому обчислюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу».
Суд встановив, що із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивач звернувся 07 жовтня 2025 року.
Таким чином, дата з якої позивача слід перевести на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» є саме 07 жовтня 2025 року.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №072350003719 від 14 жовтня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посаді селищного голови територіальної громади селища Тересва з 12 листопада 2010 року по 01 грудня 2020 року та період проходження військової служби з 12 травня 1979 року по 23 квітня 1981 року, та з 10 липня 1988 року по 22 липня 1990 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих Виконавчим комітетом Тересвянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №20 та №21 від 07 жовтня 2025 року, з 07 жовтня 2025 року, з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко