17 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/3367/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було добровільно виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.
16 травня 2025 року відповідач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Звертає увагу суду на те, що право на компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати може виникнути тільки після 04 лютого 2021 року, тобто внесення зміно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Тому оскільки нарахована та виплачена позивачу індексація стосується періоду до внесення таких змін, підстави для задоволення позову відсутні.
14 листопада 2025 року відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі, в яких повідомив, що позивач проходив військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні з 12.02.2015 по 16.02.2018, як призваний по мобілізації. 02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону із заявою щодо виплати індексації з 2016 року по 2018 рік, у зв'язку з чим в лютому 2025 року проведено нарахування та виплату такої.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) у період з 12.02.2015 по 16.02.2018 проходив військову службу по мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін).
За період проходження військової служби індексація його грошового забезпечення у належному розмірі виплачена не була, що відповідачем визнається.
12 лютого 2025 року НОМЕР_2 прикордонний загін провів нарахування та виплатив ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року у сумі 39441,11 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки про нараховану та виплачену індексацію, розрахункового листа за лютий 2025 року та платіжної інструкції №7252 від 12.02.2025.
Разом з тим, одночасно з виплатою індексації НОМЕР_2 прикордонний загін не здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
03 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до НОМЕР_2 прикордонного загону із заявою, в якій просив виплатити компенсацію втрати доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації його грошового забезпечення.
За результатами розгляду такої заяви листом НОМЕР_2 прикордонного загону №09/П-371/408 від 09.42025 у виплаті такої компенсації заявнику було відмовлено з тих мотивів, що індексація була виплачена на підставі поданої ним заяви у встановлені строки.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 1 Закону №2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Ст. 2 Закону №2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в розумінні ст. 2 Закону №2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до ст. 3 Закону №2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вищевказане кореспондується також з нормами Порядку.
Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 09 серпня 2022 року у справі №460/4765/20.
Окрім того, Верховний Суд у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
Судом встановлено, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була. З огляду на що суд вважає, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення, зокрема індексації, нарахованої та виплаченої у зв'язку із проходженням військової служби, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин норм Закону №2050 з огляду на те, що виплачена позивачу індексація стосується періоду до внесення змін 04 лютого 2021 року. З цього приводу суд зазначає, що вказаний законодавчий акт в первинній редакції також встановлював відповідальність роботодавця у вигляді компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, якою в даному випадку являється несвоєчасно виплачена позивачу індексація грошового забезпечення.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін