14 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/33693/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що за період з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 не виплатила в повному обсязі додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 грн. у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 не мала правових підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди за період з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у розмірі збільшеному до 100000 грн.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
У складі Військової частини НОМЕР_1 в період з 25.01.2023 по 27.02.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Мар'їнка Покровського району Донецької області.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №775 від 13.03.2023, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок танкового обстрілу, 27.02.2023 позивач отримав МВТ, вогнепальне осколкове проникаюче поранення тильної поверхні правої кисті з багатоуламковим переломом III п'ясткової кістки.
Незважаючи на те, що відповідними постановами ВЛК, отримані позивачем травми визнані тяжкими та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №775 від 13.03.2023 встановлено, що травми позивачем отримані за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідачем місячне грошове забезпечення та додаткова грошова винагорода, збільшена до 100 000 грн. за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення в повному обсязі не виплачені.
Оскільки, починаючи з 27.02.2023 по 29.09.2023 позивач перебував на лікуванні, обстеженнях, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, у відпустках за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, однак відповідачем не виплачено йому додаткову грошову винагороду за весь вказаний період, позивач вимушений звернутися до суду для захисту порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з пунктами 1-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову № 168.
Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Верховний Суд у постанові від 05 травня 2024 року у справі № 160/14647/22 звертав увагу на те, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка установлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.
Правова природа такої виплати невід'ємно пов'язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналізуючи вищевикладені положення законодавства суд доходить висновку, що Постанова № 168 встановлює умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Матеріалами справи підтверджується перша умова для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн: а саме: поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини. Ця умова підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №775 від 13.03.2023 про обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме: виконання бойових завдань в складі підрозділу Військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок танкового обстрілу, 27.02.2023 позивач отримав МВТ, вогнепальне осколкове проникаюче поранення тильної поверхні правої кисті з багатоуламковим переломом III п'ясткової кістки.
Щодо другої умови для виплати спірної підвищеної винагороди за час стаціонарного лікування, суд враховує таке.
Як вже зазначалося, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №775 від 13.03.2023, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 , внаслідок танкового обстрілу, 27.02.2023 позивач отримав МВТ, вогнепальне осколкове проникаюче поранення тильної поверхні правої кисті з багатоуламковим переломом III п'ясткової кістки.
З матеріалів справи слідує, що перша медична допомога позивачу була надана медичними працівниками МП АЕЛБ А0281 та ПХГ м.Покровськ, що підтверджується первинними медичними картами (форма 100) від 27.02.2023.
Після поранення 28.02.2023 позивача було госпіталізовано до МКЛ-16 м.Дніпро, де він проходив стаціонарне лікування до 01.03.2023 з діагнозом: МВТ (27.02.2023): ВОП правої кисті з відкритим вогнепальним уламковим переломом 3 п'ясткової кістки зі зміщенням уламків.
Для продовження лікування, позивача було переведено до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», де він перебував на стаціонарному лікуванні з 01.03.2023 по 06.03.2023. При виписці позивачу був проведений медичний огляд ВЛК.
Відповідно до постанови ВЛК КНП «ЧОЛ Черкаської обласної ради», оформленою довідкою №792 від 06.03.2023, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після вогнепального осколкового поранення легкого ступеню (27.02.2023) у вигляді перелому ІІІ п'ясткової кісті справа зі зміщенням фрагментів. Стан після закритої репозиції, металоостеосинтезу шпицями ІІІ п'ясткової кістки (28.02.2023). Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня).
На підставі ст.81 графи II Розкладу хвороб - позивачу надано відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів, що підтверджується довідкою ВЛК №792 від 06.03.2023.
У зв'язку із не покращенням стану його здоров'я, в період відбуття наданої ВЛК відпустки, позивач неодноразово звертався для надання медичної консультації та отримання належного лікування до КП «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» ЖМР.
Після відбуття вказаної відпустки, 11.04.2023 гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_2 позивачу проведено медичний огляд.
Відповідно до постанови гарнізонної ВЛК, оформленою довідкою №3432 від 11.04.2023, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії,каліцтва).
Стан після операції (27.02.2023 ПХО вогнепальної рани правої кисті, фіксація перелому ІІІ п'ясної кістки шпицями) з приводу вогнепального перелому III п'ясної кістки (27.02.2023) правої кисті з тимчасовим порушенням функції. Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. Поранення важкого ступеня важкості.
На підставі ст. 81 графи II Розкладу хвороб - ТДВ - позивачу надано відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів, згідно довідки ВЛК №3432 від 11.04.2023.
Перебуваючи на доліковуванні, стан здоров'я позивача погіршився, тому він звернувся до КП «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» ЖМР.
Після відбування відпустки за станом здоров'я, 12.05.2023 в/ч НОМЕР_2 позивача було направлено до КНП «Чуднівська лікарня» Чуднівської міської ради для продовження стаціонарного лікування.
3 13.05.2023 по 23.05.2023 позивач проходив стаціонарне лікування за направленням гарнізонної ВЛК. Для продовження стаціонарного лікування, мене було переведено до КП «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» ЖМР.
3 24.05.2023 по 15.06.2023 позивач проходив стаціонарне лікування в КП «Лікарня №2 ім.В.П.Павлусенка» ЖМР, де йому в останній день лікування був проведений медичний огляд ВЛК.
Відповідно до постанови ВЛК стаціонару КП «Лікарня №2 ім.В. П.Павлусенка» ЖМР, оформленою довідкою №364 від 15.06.2023, діагноз та постанова ВЛК: Наслідки мінно-вибухової травми правої кисті в результаті вогнепального поранення (27.02.2023). Консолідований перелом 3-ї п'ястної кістки правої кисті. Стан після металоостеосинтезу шпицями. Синдром капрального каналу. Виражена стійка контрактура пальців правої кисті. Больовий синдром. Виражене порушення функції правої кисті. Поранення, ТАК, пов'язане з захистом Батьківщини. Травма важкого ступеня.
На підставі ст. 81 графи II Розкладу хвороб - ТДВ - позивачу надано відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Після відбуття відпустки, позивач повернувся до в/ч НОМЕР_1 , де перебував під медичним наглядом лікарів медичної частини в/ч НОМЕР_3 , якими був скерований для отримання консультації до лікаря-психіатра та психолога, згідно виписки про медичний огляд від 07.08.2023 та 09.08.2023.
10 серпня 2023 року позивачу надана консультація психіатром та призначено лікування, згідно виписки про медичний огляд від 10.08.2023.
3 14.08.2023 по 22.08.2023 позивач проходив психотерапевтичні психокорекційні сеанси, що стверджується випискою про медичний огляд за період з 14.08.2023 по 22.08.2023.
Як зазначає позивач, у зв'язку із наявністю черги на проходження медичного огляду, позивачу відразу на медичний огляд скеровано не було. Направлення на огляд ВЛК він чекав до початку вересня 2023 року, що, на його думку, не залежало від його волі, а є виключною компетенцією відповідача.
05 вересня 2023 позивача начальником медичної частини в/ч НОМЕР_1 направлено до в/ч НОМЕР_2 на медичний огляд ВЛК з метою визначення його придатності до військової служби у Десантно-штурмових військах.
Медичний огляд ВЛК позивач проходив з 05.09.2023 по 29.09.2023, за результатами проведення якого гарнізонною ВЛК №2 в/ч НОМЕР_4 була винесена постанова, оформлена довідкою №1801. Діагноз та постанова ВЛК: Наслідки перенесеної МВТ (27.02.2023): вогнепального осколкового сліпого поранення правої кисті з вогнепальним переломом III (третьої) п'ясткової кістки, лікований оперативно (28.02.2023 - закрита репозиція перелому п'ястка кисті з внутрішньою фіксацією) у вигляді зрощеного перелому; посттравматичної нейропатії правого променевого, ліктьового та серединного нервів з парезом в правій руці, сенсорними розладами, помірним порушенням функції правої верхньої кінцівки. Помірний короткотривалий астено-тривожний сидром внаслідок перенесеної гострої реакції на стрес.
За Наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 - травма важкого ступеню. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
На підставі статті 61-б, 76-6, 41-в графи II Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби; непридатний до служби у Десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах, що стверджується довідкою ВЛК №1801 від 29.09.2023.
Незважаючи на те, що зазначеними вище постановами ВЛК, отримані позивачем травми визнані тяжкими та довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №775 від 13.03.2023 встановлено, що травми позивачем отримані за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідачем місячне грошове забезпечення та додаткова грошова винагорода, збільшена до 100 000 грн. за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, в повному обсязі не виплачені, про що свідчить виписка за картковим рахунком ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 14.11.2023.
Слід врахувати, що наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення № 402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Главою 21 Розділу ІІ Положення № 402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
Так, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (пункт 21.1 Глави 21 Розділу ІІ).
Згідно з підпунктами "а", "д" пункту 21.5 Глави 21 Розділу ІІ, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України".
д) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України".
Суд зазначає, що військовослужбовець ОСОБА_1 проходив лікування внаслідок отриманого бойового травмування в результаті участі у бойових діях, яке потребувало стаціонарного лікування. На переконання суду, зважаючи на характер травми, що зазначений в епікризах із медичних карт хворого та довідці ВЛК, позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн з розрахунку на місяць, як такий, що перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення.
Таким чином, суд вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, з огляду на протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку, що порушене право позивача у цій частині підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи встановлені обставини цієї справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а саме: з 27 лютого 2023 року по 29 вересня 2023 року, яка призначена відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 листопада 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович