17 листопада 2025 року м. Житомир справа № 640/27957/20
категорія 108030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновок,
встановив:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Північного офісу Державної аудиторської служби України, у якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ІD UA-2020-07-09-000778-b, ДК 021:2015: 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани вентилі, клапани та подібні пристрої (Компенсатори сальникові односторонні; сопло та стакан сопла до елеватора; конденсатовідвідник; крани запірні гульові під приварку стандартнопрохідні суцільнозварі з редуктором; вентилі, засувки та клапани; клапан діафрагмовий футерований; засувки типу «баттерфляй», затвори; регулятор тиску газу; діафрагма, клапани, електропривід, регулятори; електромагнітні клапани, регулятори тиску, пружина), оголошення № UA-2020-07-09-000778-b.
В обґрунтування позову вказує, що позивачем, як замовником, дотримано всіх вимог чинного законодавства під час складання тендерної документації та розгляду тендерних пропозицій учасників, що свідчить про не допущення порушень вимог законодавства, натомість оскаржуваний висновок їм не відповідає.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив надійшов до суду 23.02.2021.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На підставі пункту другого розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ, за результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 07 березня 2025 року, суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею для розгляду даної адміністративної справи.
Суддя своєю ухвалою від 12.03.2025 прийняла справу до спрощеного позовного провадження.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 28.03.2025. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що з урахуванням встановлених порушень, управління зобов'язало позивача усунути встановлене порушення а саме, у пункті 3 розділу 111 «Констатуюча частина» висновку зазначено, що «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо припинення зобов'язання за договором від 26.08.2020 №1016/КТМ-ЗІ-20-БК відповідно до норм частини 2 статті 202 Господарського кодексу України, з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень». Просить позов задовольнити.
Відповідь на відзив надійшла до суду 07.04.2025. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача, представник позивача вказує, що на дату видачі Наказу про моніторинг № 68 - 01.10.2020, між позивачем та переможцем (ТОВ «Гарант Інжиніринг»») по результатам закупівлі вже був укладений та почав діяти договір про закупівлю товарів № 1122/ДЗЗ-20 від 22.09.2020, тобто Держаудитслужба не своєчасно здійснила моніторинг закупівлі, що є самостійною підставою для скасування його результатів. Окремо звертає увагу суду та наголошує на те, що виконання вимоги, що оскаржується, у запропонований нею спосіб, а саме шляхом припинення зобов'язання за вже укладеним договором і за вже виконаними зобов'язаннями (закупленим товаром), призведе до порушення прав та інтересів сторін договору та матиме очевидно негативні, як фінансові так і репутаційні наслідки для позивача та переможця закупівлі - ТОВ «Гарант Інжиніринг», як особи, яка вже за таким договором закуплено товар на суму 751825,20 грн, що підтверджується розміщеним у відкритому доступі у системі «Прозорро» звітом про виконання договору, за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ - додається позивачем. Таким чином, оскільки на час розгляду цієї справи зобов'язання виконано в повному обсязі, їх припинення фактично є неможливим, а застосування процедури реституції, не призведе до досягнення мети заради якої було прийнято оскаржений висновок. Виконання оскарженого висновку фактично буде суперечити меті Закону та моніторингу, а також суперечити головним цілям діяльності Північного офісу Держаудитслужби України, як органу контролю за збереженням державних фінансових ресурсів. Оскільки застосування наслідків реституції в умовах фактично закупки товару, призведе до необхідності відшкодування вартості вже виконаних робіт за ціною на момент фактичного відшкодування, а не на умовах укладеного договору. В умовах інфляційних процесів у державі, товару буде суттєво перевищувати вартість, визначену договором про закупівлю, на розірвання якого спрямована оскаржена Вимога. Просить позов задовольнити.
У період із 30.06.2025 по 18.07.2025, із 06.08.2025 по 26.08.2025 та із 29.10.2025 по 13.11.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" в системі електронних закупівель оприлюднено інформацію про процедуру закупівлі UА-2020-07-09-000778-b « ДК 021:2015: 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (Компенсатори сальникові односторонні; сопло та стакан сопла до елеватора; конденсатовідвідник; крани запірні кульові під приварку стандартнопрохідні суцільнозварі з редуктором; вентилі, засувки та клапани; клапан діафрагмовий футерований; засувки типу "баттерфляй", затвори; регулятор тиску газу; діафрагма, клапани, електропривід, регулятори; електромагнітні клапани, регулятори тиску, пружина).
З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2020 року за результатами проведеної переговорної процедури між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант інжиніринг» укладено договір №1122/Д33-20 про закупівлю товару. Предметом договору є товар: ДК 021:2015: 42130000-9 Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої, найменування якого зазначені у Специфікації (а.с. 156-162).
Відповідно до наказу Північного офісу Державної аудиторської служби України №68 від 01.10.2020, із 02.10.2020 по 22.10.2020 здійснювався моніторинг закупівлі UА-2020-07-09-000778-b. Підставою для прийняття вищевказаного рішення зазначено виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
За наслідками здійсненого моніторингу, відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який затверджено 23 жовтня 2020 року, яким установлено наступні порушення:
- замовник, в порушення ч. 5 ст. 17 та п. 2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", в пункті 1 розділу ІІІ та Додатку №3 тендерної документації встановив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій інформації про відсутність підстав відхилення, визначених у частинах 1 та 2 статті 17 Закону (без урахування пунктів 1 та 7 частини 1 статті 17 Закону), тобто надання документального підтвердження інформації, яка є публічною;
- тендерні пропозиції учасника ПП "Віт" та ТОВ "Гарант інжиніринг" по лоту №7 не відповідали умовам тендерної документації. Так, відповідно до пункту 7 та Додатку №4 тендерної документації, замовником на підтвердження технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі по лоту № 7 від учасників у складі тендерних пропозицій вимагалось надання документів, зокрема, Декларації про відповідність Технічному регламенту обладнання, що працює під тиском, з зазначенням виробу, типу, партії або серійного номеру або Декларації про відповідність Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, з зазначенням найменування обладнання (вузла), типу, марки, моделі. Проте, у складі тендерних пропозицій учасників МПП «ВІТ» та ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» відсутні Декларації про відповідність засувок типу «Баттерфляй» з ковкого чавуну «Технічному регламенту обладнання, що працює під тиском», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 27, чим не дотримано вимоги пункту 7 та Додатку № 4 тендерної документації;
- по лоту №7: у складі тендерних пропозицій учасників МПП «ВІТ» та ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» надано Декларації про відповідність від 03.08.2020 та від 05.08.2020, в яких зазначено, що обладнання (вузол), яке працює під тиском, а саме: арматура трубопровідна промислова, артикулів: затвори поворотні та фільтри сітчасті, що застосовуються для холодної, гарячої води, пари та неагресивних середовищ, торговельної марки «ZETKAMA» (виробник) відповідають, зокрема, «Технічному регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 35, який втратив чинність;
- відповідно до пункту 7 та Додатку № 4 тендерної документації, Замовником на підтвердження технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі по лоту № 7 від учасників вимагалось надання документів, зокрема, технічної документації заводів-виготовлювачів (паспорт) та інструкцію (керівництво) з монтажу й експлуатації. Слід зазначити, що відповідно до технічних пропозицій від 03.08.2020 № 03/08-01 та від 05.08.2020 № В100, поданих у складі тендерних пропозицій учасників МПП «ВІТ» та ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» виробником товарів, які є предметом закупівлі по лоту № 7, в тому числі і засувок типу «Баттерфляй», є «ZETKAMA sp.z.o.o.D» (Польша). Проте, у складі тендерних пропозицій учасників МПП «ВІТ» та ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» надано паспорти на електроприводи засувок типу «Баттерфляй» виробником яких є «BELIMO», що не відповідає вимогам пункту 7 та Додатку № « 4 тендерної документації;
- відповідно пункту 1 розділу III та Додатка №5 тендерної документації. Замовником, на підтвердження відповідності технічній специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі полоту № 1, від учасників у складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання технічної пропозиції, за встановленою формою згідно Додатку № 5 тендерної документації. Поряд з тим, відповідно пункту 1 розділу III та Додатка № 4 тендерної документації Замовником, в технічній специфікації встановлено вимоги щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі по лоту №7. Проте, моніторингом установлено, що на порушення вимог пункту 1 розділу III та Додатка №4 тендерної документації, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» до технічної пропозиції від 03.08.2020 №03/08-01 включено, зокрема, засувки типу «Баттерфляй» з ковкого чавуну в кількості 58 штук, а не 30 штук, як це передбачено Додатком № 4 тендерної документації;
- за результатами моніторингу установлено, що учасником ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» до технічної пропозицій від 03.08.2020 № 03/08-01 не включено затвори поворотні дискові міжфлянцеві, в кількості 28 штук, як це передбачено Додатком № 4 тендерної документації. Отже, моніторингом установлено, що на порушення абзацу 3 пункту 1 та абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників по лоту № 7 МПП «ВІТ» та ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ», як такі, що не відповідали встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, та не відповідали іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, та допустив їх до оцінки, а також визначив переможцем ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ».
У розділі "Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства": За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог частин 5 статті 17 Закону, пункту 2 частини 2 статті 22 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерних пропозицій по лоту №7 установлено порушення вимог абзацу 3 пункту 1 та абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлі, відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, розгляду тендерних пропозицій за лотом №6, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасності укладання договорів про закупівлі та їх оприлюднення за лотом № 6 та № 7, відповідності умов договорів умовам тендерних пропозицій переможців за лотом №6 та №7 - порушень законодавства у сфері публічних закупівель не встановлено.
У розділі "Зобов'язання щодо усунення рушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності : порушень)": З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо припинення зобов'язання за договором від 22.09.2020 №1122/ДЗЗ-20 по лоту №7 відповідно до норм частини 2 статті 202 Господарського кодексу України, з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає оскаржуваний висновок протиправним та просить його скасувати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні») здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
За приписами статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).
У частині десятій статті 8 Закону № 922 закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Надаючи правову оцінку підставам, відображеним у результатах моніторингу закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі, суд зазначає наступне.
Щодо висновків про порушення замовником вимог ч. 5 ст. 17 та п.2 ч.2 ст. 22 Закону №922, суд зазначає наступне.
Так, у висновку вказано, що в пункті 1 розділу ІІІ та Додатку №3 тендерної документації встановив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій інформації про відсутність підстав відхилення, визначених у частинах 1 та 2 статті 17 Закону (без урахування пунктів 1 та 7 частини 1 статті 17 Закону), тобто надання документального підтвердження інформації, яка є публічною.
Тобто відповідач фіксує вимогу замовника надати учасником " інформацію".
Додаток 3 до тендерної документації надано до суду, при дослідженні змісту якої вбачається, що такий документ є бланком, у якому учасник повинен вказати лише свою назву (а.с. 34).
За приписами ч. 5. ст. 17 Закону №922, замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
У п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону №922 вказано, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Отже, норми Закону №922 не містить заборону замовнику вимагати документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних.
Окрім того, відповідачем не спростовано, що позивачем в пункті 1 розділу ІІІ та Додатку №3 тендерної документації встановлено вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій "інформації", а не "документальне підтвердження інформації", що, на переконання суду, є різними поняттями за суттю та критерієм. Бланк довідки, що міститься у Додатку 3 до тендерної документації потребує лише зазначення назви учасника та не вимагає надання додаткових документів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача в цій частині, що знайшло своє відображення у результатах моніторингу процедури закупівлі.
Щодо висновків, що стосуються лоту №7 - засувка типу "Батерфляй", затвори:
- надання Декларації про відповідність від 03.08.2020 та від 05.08.2020, в яких зазначено, що обладнання (вузол), яке працює під тиском відповідають, зокрема, «Технічному регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 № 35, який втратив чинність; - відсутність Декларації про відповідність засувок типу «Баттерфляй» з ковкого чавуну «Технічному регламенту обладнання, що працює під тиском», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 27, чим не дотримано вимоги пункту 7 та Додатку № 4 тендерної документації.
Суд звертає увагу, що у переліку документів, необхідних для підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі вказано: Декларація про відповідність Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском (з зазначенням: виріб, тип, партія або серійний номер) АБО Декларація про відповідність Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском (з зазначенням найменування обладнання (вузла) типу, марки, моделі) (а.с. 60).
Отже, замовником у тендерній документації визначено подання одного з двох видів Декларацій, при цьому вимоги щодо зазначення у них конкретного виду (дата і номер) технічного регламенту, не вимагається.
- У складі тендерних пропозицій учасників МПП «ВІТ» та ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» надано паспорти на електроприводи засувок типу «Баттерфляй» виробником яких є «BELIMO», що не відповідає вимогам пункту 7 та Додатку №4 тендерної документації, оскільки відповідно до технічних пропозицій від 03.08.2020 №03/08-01 та від 05.08.2020 № В100, поданих у складі тендерних пропозицій учасників виробником товарів, які є предметом закупівлі по лоту № 7, в тому числі і засувок типу «Баттерфляй», є «ZETKAMA sp.z.o.o.D» (Польша).
Суд зауважує, що відповідачем не надано до суду доказів, що " електроприводи засувок типу «Баттерфляй»" та "Засувки типу "Батерфляй" є одним і тим же виробом, з огляду на що, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача у цій частині.
Окрім того, суд зауважує, що серед найменувань товарів, щодо яких оголошено публічну закупівлю, та які пропонувались учасниками, відсутня окрема номенклатура позиції " електроприводи засувок типу «Баттерфляй»".
- У складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» до технічної пропозиції від 03.08.2020 №03/08-01 включено, зокрема, засувки типу «Баттерфляй» з ковкого чавуну в кількості 58 штук, а не 30 штук, як це передбачено Додатком № 4 тендерної документації, не включено затвори поворотні дискові міжфлянцеві, в кількості 28 штук, як це передбачено Додатком № 4 тендерної документації.
Під час розгляду справи позивач стверджував, а відповідачем не надано належних доказів на спростування, що контролюючим органом не враховано, що засувки типу "Батерфляй" є поваротними затворами, а вимоги Додатку 4 тендерної документації передбачено, що у разі, що Технічні вимоги містять посилання на конкретну торгівельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип товару, джерелі походження або виробника, то вважається, що Технічні вимоги містять вираз "або еквівалент" оскільки Закон спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Замовником оцінено відповідність запропонованого обладнання вимогам Технічної специфікації з урахуванням матеріалу, з якого виготовлений вузол, його технічних характер комплектності, технічної документації заводу-виготовлювача, а не за ознакою повного співпадіння назви товару, марки, артикулу, виробника тощо, що є в цілому неможливим з огляду на широке коло виробників та постачальників, що пропонують обладнання на українському ринку.
За вказаних обставин, відповідачем не надано до суду доказів, що технічна пропозиція учасника ТОВ «ГАРАНТ ІНЖИНІРИНГ» за кількісними та які показниками у повній мірі відповідає вимогам Технічної специфікації.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання обґрунтованим висновку у цій частині.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 32 Закону №922, замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Щодо зазначеного відповідачем способу усунення порушень шляхом припинення зобов'язань за договором від 22.09.2022 №1122/Д33-20 по лот у №7, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини шостої статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Суд, на підставі належних доказів, вважає, що зазначені у висновку доводи контролюючого органу носять формальний характер та не пов'язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
При цьому, Північний офіс Держаудитслужби виявивши та встановивши певні недоліки тендерної документації, визначаючи способи їх усунення повинен дотримуватись вимог законодавства щодо засад здійснення державного фінансового контролю в Україні та принципу пропорційності.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. №43, основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
В свою чергу, пункт 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що у справах щодо оскарження рішень, дій суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Проводячи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок Північний офіс Держаудитслужби мав би дотримуватись балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок.
Суд враховує, що в розумінні положень статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. У разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов'язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.
Правовий інститут припинення зобов'язань врегульовано правовими нормами глави 50 Цивільного кодексу України, які прямо зазначають, що зобов'язання припиняються із підстав, передбачених законом, або з підстав, передбачених договором.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст.598 ЦК України).
Зобов'язуючи в межах законодавства вжити заходів розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, Північним офісом Держаудитслужби не враховано, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації.
У висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.
З урахуванням обставин справи та відповідного чинного правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає застосовною правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 27 липня 2023 року у справі №420/16485/22, що усунення недоліків за результатами моніторингу закупівлі у визначений висновком відповідача спосіб, тобто шляхом припинення зобов'язань за договором закупівлі на стадії його виконання, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця торгів.
Суд, в сукупності встановлених під час розгляду справи обставин, вказує, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору про закупівлю від 22.09.2020 №1122/Д33-20, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі №120/1297/20-а.
Окрім того, відповідно до висновку постанови Верховного суду у справі №420/5590/19 від 30 листопада 2021 року суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною. Також, Верховний Суд у постанові №400/3947/20 від 26 січня 2023 року зауважив, що чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору.
Суд зазначає, що відповідач був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №400/3947/20 від 26 січня 2023 року.
В той же час в процесі розгляду судом адміністративної справи відбулися суттєві зміни в процесі публічної закупівлі, яка була фактично предметом розгляду такої справи, оскільки позивачем надано до суду докази виконання умов договору від 22.09.2020 №1122/Д33-20, укладеного з переможцем торгів.
На переконання суду, належними доказами підтверджується, що зауваження відповідача за наслідками моніторингу закупівлі носять суто формальний характер, а оскаржуваний висновок про усунення виявлених порушень шляхом розірвання виконаного договору є таким, що не узгоджується з вимогами чинного цивільного законодавства. Вимога про усунення певних неузгодженостей шляхом розірвання договору закупівлі, який є виконаним, є алогічною.
Також суд зазначає, що під час вирішення спору суд зобов'язаний враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобами його усунення, що визначений відповідачем. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб'єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом, воно повинне мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві.
Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес, зумовлюється причинами, що виправдовують втручання. Причини такого втручання у свою чергу мають бути відповідними і достатніми. Для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба, а втручання має бути пропорційним законній меті.
Критерій "пропорційності" передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що спірний висновок, як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправним і скасування висновку. Відтак, позов належить задовольнити повністю.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421) до Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівель.
Визнати протиправним та скасувати висновок від 23.10.2020 про результати моніторингу процедури закупівель UA-2020-07-09-000778-b.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" документально підтверджені судові витрати у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
17.11.25