Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа№640/19689/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» про стягнення штрафу в розмірі 17000 грн
Позивач, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» про стягнення суми штрафу згідно з Постановою про накладення штрафних санкцій від 02.12.2019 року №258 у розмірі 17000 грн 00 коп. до державного бюджету України, одержувач: ГУК у м. Києві/Оболонському р-ні/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ: 37993783), Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN) UA608999980313020106000026006, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративний штраф та інші санкції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 640/26247/19.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року поновлено провадження у справі.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції на відповідача накладено штраф у сумі 17000,00 грн відповідно до постанови від 02.12.2019 №258, який відповідач у добровільному порядку не сплатив. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 17000 гривень.
Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що Постанова № 258 є предметом судового оскарження з боку ТОВ «СВП ПЛЮС» у справі № 640/26247/19, яка станом на дату звернення позивача з даним позовом не була розглянута по суті судом першої інстанції, що свідчить про передчасність звернення до суду з вимогою про стягнення суми штрафу за Постановою № 258. При цьому, представник позивача позовну заяву обґрунтував підставу позову саме з посиланням на справу № 640/26256/19. Водночас, у вказаній справі оскаржувалася постанова №255 від 02.12.2019 року про накладення штрафу в сумі 17 000,00 грн, який підприємство сплатило 13 грудня 2022 року. Вважає, що оскільки штраф, накладений постановою № 255, сплачено у повному обсязі ще 13 грудня 2022 року, предмет спору відсутній.
Крім того, позивач подав до суду клопотання про зупинення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що представник Головного управління, який подав дану позовну заяву помилково зазначив у ній судову справу №640/26256/19.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (код ЄДРПОУ 40414833), у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП ПЛЮС», код ЄДРПОУ 37244754, адреса реєстрації: 04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 28-А, зареєстроване з 04.08.2010 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №640/26247/19 встановлено таке.
На виконання Секторального плану перевірок з ринкового нагляду на 2019 рік Держпродспоживслужби України відповідачем видано Наказ від 03.06.2019 у № 2688 та направлення на проведення перевірки від 03.06.2019 № 2176.
На підставі вищезазначеного наказу та направлення проведено планову перевірку характеристик продукції ТОВ "СВП Плюс".
21.06.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в м.Києві прийнято рішення про відбір зразків від 21.06.2019 № 188 в кількості 7 одиниць продукції в двох екземплярах на підставі якого складено акт відбору зразків продукції від 21.06.2019 № 188 у трьох примірниках, один з яких (зразок продукції № 4 - мобільний телефон DOOGEE, модель К 60, д/в 01.19, ІМЕІ 1: НОМЕР_1), разом з опломбованими (опечатаними) зразками продукції передано до ДП "Укрметртестстандарт" для проведення лабораторних досліджень.
Головним управлінням прийнято рішення від 21.06.2019 року №188/14, яким тимчасово заборонено надання на ринку продукції зазначеної в акті відбору зразків №188 від 21.06.2019 до закінчення проведення експертизи (випробування).
Посадовими особами Головного управління при візуальному огляді маркування мобільного телефону DOOGEE, модель К 60, дата випуску 01.19, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 (Зразок №4) та зарядного пристрою встановлено, що продукція не відповідає вимогам «Технічного регламенту радіообладнання», затвердженого Постановою КМУ від 24.05.2017 № 355, на обладнанні відсутнє найменування виробника, імпортера та їх поштові адреси (при можливості нанесення).
24.09.2019 на адресу відповідача від ДП "Укрметртестстардарт" надійшли результати проведених лабораторних досліджень (випробування), які оформлені протоколами випробувань №1367-5-2019 та №1368-1-2019, які затверджено 15.07.2019.
На підставі Акту перевірки характеристик продукції №2688/98 від 21.06.2019, головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів було складено Протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" № 2688/98 від 30.09.2019 та винесено постанову № 258 від 02.12.2019 про накладення штрафу у сумі 17 000,00 грн на ТОВ "СВП Плюс".
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №640/26247/19 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про скасування постанови №258.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “СВП Плюс» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВП Плюс» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про скасування постанови.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №640/26247/19 набрало законної сили 31 липня 2025 року.
Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду доказів сплати штрафу, накладеного постановою №258 від 02.12.2019 року.
Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 17000 грн в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Частиною 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:
1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вже зазначено вище, під час проведення позапланового заходу виявлено, що відповідачем введено в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, що згідно з нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», є підставою для притягнення відповідача до відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
У ході судового розгляду справи встановлено, що на відповідача, за порушення вимог законодавства, накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
З аналізу викладених вище норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко вбачається, що він містить імперативну норму, згідно з якою, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено.
Несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Також нормою Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена.
Позивач оскаржив постанову №258 від 02.12.2019 року в судовому порядку та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року у справі №640/26247/19, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2025 року, відмовлено у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про скасування постанови №258.
Водночас, у встановлений Законом строк накладений штраф відповідач не сплатив, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Таким чином, підсумовуючи викладене та зважаючи на те, що нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко визначено обов'язок суб'єкта господарювання сплатити накладений на нього штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповідного рішення, що відповідачем зроблено не було, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Стосовно посилань відповідача на передчасність позовної заяви та відсутність фактичних і правових підстав для звернення до суду з вимогою про стягнення суми штрафу за Постановою № 258, суд зазначає таке.
Так, абзацом другим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною третьою статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
З аналізу вказаних вище норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вбачається, що перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою вказаного органу, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення в судовому порядку.
Правові висновки щодо застосування положень статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що звернення позивача з даною позовною заявою не є передчасним.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року під час розгляду справи № 640/2003/22 роз'яснив, що у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб'єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб'єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб'єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб'єкта господарювання.
Якщо суб'єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб'єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.
Верховний Суд у постанові від 23.02.2024 року у справі №320/8536/21 виклав правовий висновок, відповідно до якого відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у сукупності з частиною другою статті 122 КАС України для задоволення позову контролюючого органу про стягнення із суб'єкта господарювання штрафної санкції, накладеної на підставі розпорядчого акта відповідного органу, у судовому порядку одночасно мають бути виконані три умови:
1) несплата суб'єктом господарювання штрафної санкції, накладеної контролюючим органом, у добровільному порядку протягом 15 днів з дня одержання суб'єктом розпорядчого акта, на підставі якого ця санкція накладена;
2) відсутність на момент ухвалення судового рішення про стягнення із суб'єкта господарювання штрафної санкції відкритих судових проваджень за позовом цього суб'єкта про оскарження розпорядчого акта, на підставі якого застосовано штрафну санкцію, та відсутність судових рішень, які набрали законної сили, про визнання протиправним відповідного розпорядчого акта; за наявності відкритих судових проваджень, суд, який розглядає справу про стягнення штрафної санкції, вирішує питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в справі щодо оскарження розпорядчого акта;
3) звернення контролюючого органу до суду у межах тримісячного строку з моменту виникнення у нього права на таке звернення (у даному випадку - з моменту закінчення 15-денного строку на добровільне виконання розпорядчого акта про застосування штрафної санкції або, у разі оскарження останнього до суду, - з моменту закінчення 15-денного строку після набрання законної сили судовим рішенням, яким відповідний розпорядчий акт визнано правомірним).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що станом на дату вирішення справи по суті виконані три вищезазначені умови, доказів протилежного відповідач до суду не надав та матеріали справи не містять.
Крім того, суд не приймає посилання відповідача на те, що предмет спору відсутній, оскільки штраф, накладений постановою № 255, сплачено у повному обсязі ще 13 грудня 2022 року, оскільки підставою звернення до суду з даним позовом є саме не сплата штрафу, накладеного постановою №258 від 02.12.2019 року.
Суд зауважує, що допущена при обґрунтуванні позову представником позивача помилка в посиланні на адміністративну справу про оскарження постанови №258 від 02.12.2019 року не може автоматично бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в разі доведення позивачем їх обґрунтованості.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22.02.2007 року у справі «Красуля проти Росії», від 05.05.2011 року у справі «Ільяді проти Росії», від 28.10.2010 року у справі «Трофимчук проти України», від 09.12.1994 року у справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01.07.2003 року у справі «Суомінен проти Фінляндії», від 07.06.2008 року у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») і тому надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ст.ст. 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» про стягнення штрафу в розмірі 17000 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» (адреса: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 37244754) штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн на підставі постанови від 02.12.2019 № 258 про накладення штрафу.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 17 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова