Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 листопада 2025 року Справа№200/6288/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення № ПС047050028812 від 12.07.2025 та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення № ПС047050028812 від 12.07.2025 та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 04.07.2025 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви позивач додав необхідні для цього документи: диплом, військовий квиток, трудову книжку та інші необхідні документи. Позивач зауважив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач) розглянуло його заяву відповідно до принципу екстериторіальності та прийняло рішення № ПС047050028812 від 12.07.2025 року, яким відмовило йому у призначенні пенсії за Законом України №1058-ІV. В даному рішенні зазначено: страховий стаж особи становить - 21 рік 05 місяців 13 днів; в тому числі за списком №1 - 18 років 08 місяців 20 днів. З них роботи підземні, професії за пост.№202 (25) - 17 років 11 місяців 27 днів; з них роботи підземні, провідні професії (20) - 14 років 04 місяці 19 днів. Зазначено також, що до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. При цьому як вбачається з довідки форми РС-право деякі періоди роботи, навчання та строкова військова служба не зараховані до пільгового стажу на підземних роботах за постановою КМУ №202, також не застосовано кратність за час роботи на провідних посадах в шахті. Позивач закцентував свою увагу на тому, що в результаті неправильного підрахунку його стажу йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З урахуванням наведеного, позивач вважає рішення відповідача протиправним та яке підлягає скасуванню.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив наступне, що позивач 04.07.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Головного управління від 12.07.2025 року № ПС047050028812 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, та згідно ч.2 п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за списком №1, як такому, що не досяг пенсійного віку. Відповідач зазначив, що вік заявника становить - 39 років; страховий стаж позивача становить - 21 рік 05 місяців 13 днів, в тому числі за списком №1 - 18 років 08 місяців 20 днів. З них роботи підземні, професії за пост.№202 (25) - 17 років 11 місяців 27 днів. З них роботи підземні, провідні професії (20) - 14 років 04 місяці 19 днів. Відповідач зауважив, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди проходження строкової військової служби: з 13.05.2005 по 31.05.2005 року, з 01.05.2006 по 04.05.2006 року оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє нарахування грошового забезпечення та підтвердження сплати внесків; з 01.06.2005 по 31.08.2005, з 01.10.2005 по 30.11.2005 оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє підтвердження сплати внесків. До пільгового стажу зараховано: період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 згідно диплому НОМЕР_1 від 18.01.2005, з 10.10.2011 по 22.01.2012 відповідно до даних про пільговий стаж зазначений в індивідуальних відомостях про застраховану особу. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 07.02.2005 по 13.04.2005, з 20.06.2006 по 31.12.2006 оскільки відсутня пільгова довідка відповідно до п. 20 Порядку № 637 та в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про пільговий стаж, з 01.07.2014 по 05.07.2014, 01.01.2023, з 01.02.2023 по 02.02.2023, з 01.01.2025 по 14.01.2025 відповідно до довідки № 205 від 19.06.2025, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 01.03.2017 по 02.03.2017, 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 відповідно до довідки 01/11-144/11 від 22.07.2024. Відповідач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», до пільгового стажу роботи зараховується час навчання у закладах професійної (професійно-технічної освіти) за умови, якщо впродовж трьох місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалася за набутою (пільговою) професією. Враховуючи вище зазначене, оскільки не підтверджено періоди роботи на пільгових посадах з 07.02.2005 по 13.04.2005, з 20.06.2006 по 31.12.2006, відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006. Частково зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 16.12.2009 по 22.05.2010 згідно даних про пільговий стаж зазначений в індивідуальних відомостях про застраховану особу, оскільки відсутня пільгова довідка відповідно до п.20 Порядку № 637. Відповідач зауважив, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 не є нормативним актом, а тому не є обов'язковими для застосування органами Пенсійного фонду України при розрахунку стажу громадян, які звертаються із заявами про призначення пенсії. Таким чином, позовні вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів роботи із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 не підлягають задоволенню. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що його рішення від 12.07.2025 №047050028812 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах винесене на підставі положень чинного законодавства, є правомірним та законним, а отже відсутні підстави для скасування такого рішення. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Позивач надав до суду додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що відповідачем до відзиву надано документ «Аналіз права», з якого вбачається, що зараховано: трудовий стаж 22 роки 6 місяців 11 днів та страховий стаж 21 рік 5 місяців 13 днів. З урахуванням наведеного позивач зауважив, що не весь його трудовий стаж було зараховано до страхового стажу. Позивач закцентував свою увагу на тому, що навчання за фахом зараховано як «Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)» у кількості 1 рік 0 місяців 26 днів, при цьому у відзиві відповідач зазначив, що до пільгового стажу зараховано: період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 згідно диплому НОМЕР_1 від 18.01.2005. У відзиві не зазначено, до якого пільгового стажу враховано навчання (за Списком №1 чи за постановою КМУ №202 ). В свою чергу, період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 - це 3 роки 4 місяці 16 днів та цей період є значно більшим, ніж 1 рік 0 місяців 26 днів, які зарахував відповідач до пільгового стажу за постановою КМУ №202, що вбачається з «Аналізу права». Також в документі «Форма РС-право» розділ «Робота за Списком №1» значиться «Навчання за фахом «1 рік 0 місяців 18 днів», що відповідає періоду з 01.01.2004 по 18.01.2005. Позивач вважає, що відповідач вводить суд в оману, що нібито весь період навчання зараховано до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 та оскільки він претендує на пенсію, передбаченою ч.3 ст.114 Закону України 1058 (за Постановою КМУ №202), таким чином до «Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)» має бути зараховано період навчання 3 роки 4 місяці 16 днів, а не 1 рік - місяців 26 днів. З урахуванням наведеного, позивач наполягає на своїх вимогах щодо зарахування всього періоду його навчання до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у позивача та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 25.08.2025.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є громадянином України, про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_3 виданим Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області від 20.07.2002 року.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, 04.07.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що підтверджується позовною заявою, відзивом на позовну заяву та насамперед рішенням про відмову в призначенні пенсії №ПС047050028812 від 12.07.2025.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рішення про відмову в призначенні пенсії, прийнятому відповідачем від 12.07.2025 №ПС047050028812, в якому зазначене наступне: - «Відмова про призначення пенсії ОСОБА_1 . Податковий номер - НОМЕР_2 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.07.2025. На пільгових умовах пенсія за віком призначається відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівникам, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років. а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Відповідно пп. 1 п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Вік заявника становить - 39 років. Страховий стаж особи становить, - 21 рік 05 місяців 13 днів. В тому числі за списком №1 - 18 років 08 місяців 20 днів. З них роботи підземні, професії за пост.№202 - 17 років 11 місяців 27 днів (25). З них роботи підземні, провідні професії (20) - 14 років 04 місяці 19 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: Заява для призначення пенсії за віком надана через вебпортал користувачем, який зареєстрований на вебпорталі та ідентифікований за допомогою кваліфікованого електронного підпису, розглядається з урахуванням положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок), Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1. Згідно п.2 статті 24 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. До страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.09.1993 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пільговий стаж зараховано за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та згідно з пільгою довідкою №205 від 19.06.2025. Враховуючи зазначене: вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, та згідно ч.2 п.1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за списком №1, як такому, що не досяг пенсійного віку. Право на отримання пенсійної виплати 01.04.2036. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».
Позивач звертаючись з даним адміністративним позовом просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № ПС047050028812 від 12.07.2025 року по заяві позивача від 04.07.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 04.07.2025 року відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8;
- зарахувати позивачу до страхового стажу періоди: з 13.05.2005 по 31.08.2005 року, з 01.10.2005 по 30.11.2005 року, з 01.05.2006 по 04.05.2006 року; зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за постановою КМУ №202 період: навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року, роботи з 07.02.2005 по 13.04.2005 року, з 20.06.2006 по 31.12.2006 року, з 16.12.2009 по 22.05.2010 року, з 10.10.2011 по 22.01.2012 року, з 01.07.2014 по 05.07.2014 року, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017 року, з 01.02.2017 по 02.02.2017 року, з 01.03.2017 по 02.03.2017 року, з 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 року, з 01.01.2013, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.
З оскаржуваного рішення №ПС047050028812 від 12.07.2025 року вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV пільгового стажу на підземних роботах 25 років та відповідачем зазначено, що позивач матиме право на пенсію з 01.04.2036 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV.
Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Відповідно до частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким доповнено пункт 16 цих положень абзацом наступного змісту: «Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії».
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Судом установлено, що посади, на яких працював позивач у спірні періоди, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що були чинними у вказані періоди роботи позивача (постанови Кабінету Міністрів України: від 16.01.2003 року № 36 та від 24.06.2016 року № 461).
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 так само включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок підтвердження стажу роботи регулюється положеннями ст.62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право сформованої по позивачу, станом на час його звернення до органів ПФУ з відповідною заявою, з якої судом було встановлено, що позивачу були зараховані наступні періоди його трудової діяльності до пільгового стажу:
- з 21.01.2005 по 31.01.2005 року - Список №1;
- з 01.01.2007 по 08.08.2008 року - ст.14, пост.202, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 18.08.2008 по 12.08.2009 року - ст.14, пост.202, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 13.08.2009 по 07.12.2009 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 16.12.2009 по 31.01.2010 року - Список №1;
- з 01.03.2010 по 22.05.2010 року - Список №1;
- з 07.06.2010 по 04.10.2011 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 10.10.2011 по 22.01.2012 року - Список №1;
- з 30.01.2012 по 30.06.2014 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 06.07.2014 по 21.06.2015 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 11.09.2015 по 30.09.2015 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 02.10.2015 по 31.10.2015 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 02.11.2015 по 31.03.2016 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 02.04.2016 по 31.12.2016 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 03.01.2017 по 31.01.2017 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 03.02.2017 по 28.02.2017 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 03.03.2017 по 31.03.2017 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 02.04.2017 по 30.04.2017 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 11.05.2017 по 07.10.2017 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 23.10.2017 по 31.12.2022 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 02.01.2023 по 31.01.2023 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 03.02.2023 по 31.12.2024 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в;
- з 15.01.2025 по 05.03.2025 року - ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1, п-р.1, п.а-в.
Відповідачем підтверджується (копія надана аналізу права) наявність пільгового стажу у позивача у наступних розрахунках:
- за списком №1 - 18 років 08 місяців 20 днів до якого входить: список №1: 0 років 8 місяців 2 дні, роботи підземні провідні професії (20) - 14 р. 04 м. 19 дн., роботи підземні професії за пост.№202(25) - 2 р. 7 м. 3 дн., навчання за фахом 1 р. 0 м. 26 дн.;
- роботи підземні, професії за пост.№202 (25) - 22 роки 1 місяць 28 днів, до якого входить: список №1: 0 років 6 місяців 2 дні, роботи підземні провідні професії (20) - 17 р. 11 м. 27 дн., роботи підземні професії за пост.№202 (25) - 2 р. 7 м. 3 дн., навчання за фахом 1 р. 0 м. 26 дн.;
- роботи підземні, провідні професії (20) - 14 років 04 місяці 27 днів, до якого входить: роботи підземні провідні професії (20) - 14 р. 04 м. 19 дн., навчання за фахом 08 дн.
Суд розглянув позовні вимоги позивача в частині, в яких він просить зарахувати до його пільгового стажу на підземних роботах за постановою КМУ №202 період: навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року, роботи з 07.02.2005 по 13.04.2005 року, з 20.06.2006 по 31.12.2006 року, з 16.12.2009 по 22.05.2010 року, з 10.10.2011 по 22.01.2012 року, з 01.07.2014 по 05.07.2014 року, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017 року, з 01.02.2017 по 02.02.2017 року, з 01.03.2017 по 02.03.2017 року, з 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 року, з 01.01.2023, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року та співзіставивши ці періоди з зарахованим позивачу періодами, встановив, що дійсно деякі періоди або зараховані тільки до страхового стажу, деякі до страхового та пільгового стажу за Списком №1.
Щодо позовних вимог позивача в частині зарахування до його страхового стажу періоди з 13.05.2005 по 31.08.2005 року, з 01.10.2005 по 30.11.2005 року, з 01.05.2006 по 04.05.2006 року, суд встановив, що у відповідності до наявної в матеріалах справи копії довідки форми РС-право складеної по позивачу, що ці періоди не були взагалі зараховані відповідачем до його страхового стажу.
Позивач звертаючись до суду з даним позовом зазначив у позовній заяві: - «Згідно даних трудової книжки у спірні періоди я працював: На шахті Державне Підприємство «Донецька вугільна коксівна компанія» Відокремлений підрозділ шахта ім. О.Г.Стаханова», з 07.02.2005 по 11.02.2005 - заняття в учбовому пункті, з 12.02.2005 року по 13.04.2005 року на посаді електрослюсар підземний третього розряду з повним робочим днем в шахті. На Шахті «Стаханова» Державного Підприємства «Красноармійськвугілля», з 20.06.2006 року по 27.06.2006 року - заняття в учбовому пункті, з 28.06.2006 року по 06.06.2008 року на посаді електрослюсар підземний третього розряду з повним робочим днем в шахті. На ТОВ «Донбасвуглепроходка» (теперішня назва- «СЕЙЛЗ ТРЕЙДЕР»), з 16.12.2009 року по 22.05.2010 року - на посаді прохідник 5 розряду з повним робочим днем під землею. На ТОВ «РШС» з 10.10.2011 року по 22.01.2012 року - на посаді прохідник 5 розряду з повним робочим днем під землею. На ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 30.01.2012 по 21.06.2015 року - на посаді прохідник 4 та 5 розряду з повним робочим днем під землею. На Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 03.09.2015 року по 07.10.2017 року - на посаді прохідник 4 та 5 розряду з повним робочим днем в шахті. На ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 25.10.2017 року по 05.03.2025 року - на посаді прохідник 4 та 5 розряду з повним робочим днем під землею. Відомості в трудовій книжці містять дані про мою працю повний робочий день під землею на всіх підприємствах.».
Варто зазначити, що відповідач у своєму спірному рішенні від 12.07.2025 року зазначив, що до страхового та пільгового стажу зарахував усі періоди, в свою чергу надаючи відзив на позовну заяву він вже зазначає: - «За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. До страхового стажу Позивача не зараховано періоди проходження строкової військової служби: з 13.05.2005 по 31.05.2005, з 01.05.2006 по 04.05.2006 оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє нарахування грошового забезпечення та підтвердження сплати внесків, з 01.06.2005 по 31.08.2005, з 01.10.2005 по 30.11.2005 оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє підтвердження сплати внесків. До пільгового стажу зараховано: період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 згідно диплому НОМЕР_1 від 18.01.2005, з 10.10.2011 по 22.01.2012 відповідно до даних про пільговий стаж зазначений в індивідуальних відомостях про застраховану особу. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 07.02.2005 по 13.04.2005, з 20.06.2006 по 31.12.2006 оскільки відсутня пільгова довідка відповідно до п. 20 Порядку № 637 та в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про пільговий стаж, з 01.07.2014 по 05.07.2014, 01.01.2023, з 01.02.2023 по 02.02.2023, з 01.01.2025 по 14.01.2025 відповідно до довідки № 205 від 19.06.2025, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 01.03.2017 по 02.03.2017, 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 відповідно до довідки 01/11-144/11 від 22.07.2024.».
В даному випадку слід констатувати, що з наданого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, неможливо встановити, що періоди його навчання, військової служби та деякі періоди трудової діяльності не були взагалі зараховані позивачу як до страхового так і до пільгового стажу, оскільки відповідач зазначив, що усі періоди були зараховані, в свою чергу, вже у своєму відзиві зазначає зовсім інше.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 12.07.2025 №ПС/047050028812, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача в частині зарахування до його страхового стажу періоди: з 13.05.2005 по 31.08.2005 року, з 01.10.2005 по 30.11.2005 року, з 01.05.2006 по 04.05.2006 року; до пільгового стажу на підземних роботах за постановою КМУ №202 період: навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року та строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом не заперечується відповідачем та підтверджується копією довідки РС-право, позивачу до його страхового стажу були зараховані періоди навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, в свою чергу цей період не був зарахований до його пільгового стажу на підземних роботах за постановою КМУ №202; період проходження позивачем строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року (включно), що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_4 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.04.2005 року взагалі не був зарахований позивачу до його страхового та пільгового стажу; період роботи з 12.02.2005 по 13.04.2005 року був зарахований позивачу тільки до страхового стажу.
Суд розглянув наявну в матеріалах справи копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 та встановив наступну трудову діяльність позивача у межах зазначених спірних правовідносин:
- з 03.09.2001 по 18.01.2005 року - був зарахований до ПТУ №105 м. Димитров на навчання за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок (записи №1 та №2);
- ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» ВП «Шахта ім. О.Г. Стаханова»: з 07.02.2005 по 11.02.2005 заняття в учбовому пункті (запис 3);
- з 12.02.2005 - 13.04.2005 року прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті (номера записи 4 та 5).
В даному випадку слід також зазначити, що період навчання позивача з 03.09.2001 по 31.12.2003 року підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями диплому кваліфікованого робітника серії НОМЕР_6 дата видачі 18.01.2005 року та додатком до диплому, в якому зазначений період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року.
Суд не встановив, що період навчання був зарахований позивачу до його пільгового стажу, як про це зазначає відповідач у своєму відзиві та матеріали справи доказів протилежного не містять.
Відповідно до приписів пунктів «в» та «д» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до приписів п.6 та п.8 Порядку №637 від 12.08.1993 року, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 року (чинного на час звернення позивача з відповідною заявою), час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Приписами ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Судом встановлено з трудової книжки позивача, що він закінчивши навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, з 07.02.2005 по 11.02.2005 року проходив навчання в учбовому пункті на ДП «Донецька вугільна коксівна компанія» ВП «Шахта ім. О.Г. Стаханова» де з 12.02.2005 по 13.04.2005 року був прийнятий електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті, після чого з 13.05.2005 по 04.05.2006 року проходив строкову військову службу, з урахуванням наведеного суд дійшов до наступного висновку, що період строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року (включно) підлягає зарахуванню позивачу як до страхового стажу так і до пільгового за списком №1 у відповідності до постанови КМУ №202 як підземні роботи, період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, перебування в учбовому пункті з 07.02.2005 по 11.02.2005 року та період роботи з 12.02.2005 по 13.04.2005 року підлягає зарахуванню позивачу до його пільгового стажу за Списком №1 у відповідності до постанови КМУ №202.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача в частині зарахування до його пільгового стажу на підземних роботах за постановою КМУ №202 періоди роботи з 20.06.2006 по 31.12.2006 року, з 16.12.2009 по 22.05.2010 року, з 10.10.2011 по 22.01.2012 року, з 01.07.2014 по 05.07.2014 року, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017 року, з 01.02.2017 по 02.02.2017 року, з 01.03.2017 по 02.03.2017 року, з 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 року, з 01.01.2013, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року суд зазначає наступне.
Суд розглянув наявну в матеріалах справи копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 та встановив наступну трудову діяльність позивача у межах зазначених спірних правовідносин:
Шахта Стаханова ДП «Красноармійськвугілля»: - з 20.06.2006 по 27.06.2006 року, заняття в учбовому центрі; з 28.06.2006 по 06.06.2008 року, прийнятий електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем у шахті (записи 6 та 7);
ТОВ «Донбасвуглепроходка» - з 16.12.2009 - 22.05.2010 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею (номера записів 14 та 15);
ТОВ «РШС» - з 10.10.2011 - 22.01.2012 прийнятий прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті (номера записів 19 та 20);
ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»: з 30.01.2012 по 21.06.2015 року (не зараховані періоди з 01.07.2014 по 05.07.2014) прийнятий прохідником 4, 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, (записи 21, 22, 23, 24, 25);
ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» - з 03.09.2015 по 07.10.2017 року (не зараховані періоди 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017, з 01.02.2017 по 02.02.2017, з 01.03.2017 по 02.03.2017, 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017, прийнятий прохідником підземним 4, 5 розряду з повним робочим днем у шахті (записи 26, 27, 28);
ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»: з 25.10.2017 по 05.03.2025 року (не зараховані періоди 01.01.2023, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року) прийнятий прохідником 4,5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (записи з 29 по 34 включно).
З даного підприємства позивача було звільнено інших записів трудова книжка не містить.
Відповідно до довідки форми ОК 5 складеної по позивачу, копія якої наявна в матеріалах справи, в спірні періоди позивач працював за професією, код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 та ЗП3014А2, в свою чергу, код підстав для обліку спецстажу № ЗП3013А1 застосовується для працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; код підстав для обліку спецстажу ЗПЗ014А2 застосовується для працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Суд зазначає, що відповідачем при розгляді поданих позивачем документів зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалось, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди.
Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що у позивача наявний трудовий стаж, а також робота у повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 роботи підземні, що підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.
Суд зауважує, що в трудовій книжці належним чином відображена зайнятість позивача на відповідних роботах та з повним робочим днем під землею, які передбачені ч.3 ст.114 Закону України 1058-IV, окрім цього це додатково підтверджується довідкою ОК-5 в якій зазначено, що в цей період по позивачу страхувальниками сплачувались страхові внески як по коду обліку спецстажу ЗПЗ014А2 так і по коду обліку спецстажу ЗП3013А1.
Як наслідок, позивач не потребує підтвердження пільгового характеру роботи в ці періоди додатковими доказами, в тому числі довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 10 Порядку № 383 та п. 20 Порядку № 637 та в даному випадку ці довідки при наявності відповідних записів у трудовій книжці можуть розглядатись як додаткові докази.
В даному випадку ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З урахуванням наведеного та встановленого, суд робить наступний висновок: періоди роботи позивача: з 20.06.2006 по 31.12.2006 року, з 16.12.2009 по 22.05.2010 року, з 10.10.2011 по 22.01.2012 року, з 01.07.2014 по 05.07.2014 року, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017 року, з 01.02.2017 по 02.02.2017 року, з 01.03.2017 по 02.03.2017 року, з 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 року, з 01.01.2013, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за списком №1 та передбачені постановою КМУ №202 підземні роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Слід також зауважити, що приписами частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», додаток до цієї постанови містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», що включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів наявне Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На теперішній час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтвердило доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Спірним питанням в межах цієї справи є можливість зарахування набутого позивачем стажу за період роботи за провідними професіями на підземних гірничих роботах повний робочий день до стажу підземної роботи із розрахунку 1 рік 3 місяці за кожний повний рік такої роботи у відповідності до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Суд звертає увагу на те, що п. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено можливість взаємного зарахування періодів роботи, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України та періодів такої роботи за провідними професіями.
Необхідність застосування вказаних роз'яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17), у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24 (К/990/32863/24).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду та зазначає про необхідність обчислення стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням правил обчислення стажу підземної роботи, що визначені у Роз'ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу підземної роботи, що надає право на призначення пенсії незалежно від віку.
В оскаржуваному позивачем рішенні зазначено про наявність у позивача стажу роботи на посадах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (з урахуванням пільгового стажу провідні професії) 14 років 04 місяці 19 днів, окрім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач не всі періоди трудової діяльності зарахував позивачу до його пільгового стажу, в даному випадку суд констатує наявність пільгового стажу у позивача достатнього для застосування правил розрахунку стажу, що встановлені Роз'ясненням № 8 від 20.01.1992.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати стаж за провідною професією до підземного із збільшеною кратністю 1 рік роботи - 3 місяці, підлягають задоволенню.
З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №047050028812 від 12.07.2025 року про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.07.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його страхового стажу: період строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року (включно); до пільгового стажу роботи за Списком №1 та за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202: період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, період строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року, перебування в учбовому пункті з 07.02.2005 по 11.02.2005 року та період роботи з 12.02.2005 по 13.04.2005 року, з 20.06.2006 по 31.12.2006 року, з 16.12.2009 по 22.05.2010 року, з 10.10.2011 по 22.01.2012 року, з 01.07.2014 по 05.07.2014 року, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017 року, з 01.02.2017 по 02.02.2017 року, з 01.03.2017 по 02.03.2017 року, з 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 року, з 01.01.2013, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз'ясненням № 8 від 20.01.1992 року із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах з урахуванням висновків суду по цій справі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 18.08.2025, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 поверх, ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення № ПС047050028812 від 12.07.2025 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) № ПС047050028812 від 12.07.2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 04.07.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його страхового стажу: період строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року (включно); до пільгового стажу роботи за Списком №1 та за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202: період навчання з 03.09.2001 по 18.01.2005 року, період строкової військової служби з 13.05.2005 по 04.05.2006 року, перебування в учбовому пункті з 07.02.2005 по 11.02.2005 року та періоди роботи з 12.02.2005 по 13.04.2005 року, з 20.06.2006 по 31.12.2006 року, з 16.12.2009 по 22.05.2010 року, з 10.10.2011 по 22.01.2012 року, з 01.07.2014 по 05.07.2014 року, з 01.10.2015, 01.11.2015, 01.04.2016, з 01.01.2017 по 02.01.2017 року, з 01.02.2017 по 02.02.2017 року, з 01.03.2017 по 02.03.2017 року, з 01.04.2017, з 01.05.2017 по 10.05.2017 року, з 01.01.2013, з 01.02.2023 по 02.02.2023 року, з 01.01.2025 по 14.01.2025 року та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз'ясненням № 8 від 20.01.1992 року із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах з урахуванням висновків суду по цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 поверх, ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець