Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року Справа №175/11866/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про:
- скасувати нікчемні правочини які є нікчемними в силу Закону постанови ВП №65042345 від 08.04. 2021 року, ВП № 64820649 від 15.03.2021 року.
- перевірити правосуб'єктність «стягувача» фіктивна юридична особа «БАТАЛЬЙОН ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В МІСТАХ КРАМАТОРСЬК ТА СЛОВ'ЯНСЬК» через державний реєстр ЄДР;
- скасувати незаконний арешт рахунків Позивача без рішення суду в порушення ст. 124 Конституції України виконавчою службою м. Краматорськ ЄДРПОУ 34991191;
- поновити строки подання адміністративного позову якщо пропущено.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року головуючим суддею по справі визначено Галатіну О.О.
У відповідності до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини п. 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з позовної заяви, не зазначена офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти Позивача та Відповідача.
Також не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України Позивача.
Також, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно Позивача та Відповідача, що також не відповідає пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 42 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частиною другою зазначеної статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Суд зазначає, що під час розгляду справи суд має встановити за наявними матеріалами (в тому числі) особу Позивача.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Під час дослідження матеріалів позовної заяви судом встановлено, що документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд мав би можливість встановити особу Позивача та констатувати його правосуб'єктність Позивачем до суду не надано.
Згідно з частиною четвертою статті 160 КАС України Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - Позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд наголошує, що має встановити за наявними матеріалами (в тому числі) особу позивача, що чітко визначено вищезазначеними нормами.
Таким чином, таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу Позивача, встановити його адміністративну правосуб'єктність; документів, що підтверджують відомості, зазначені Позивачем у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України Позивача; позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Позивача та Відповідача; відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно Позивача та Відповідача.
Також, згідно з частини другої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено не завірені належним чином копії усіх письмових доказів.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання завірених належним чином копій доказів, що додані до позовної заяви до суду та відповідно до кількості сторін у справі.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем до суду надана позовна заява у 1 (одному) примірнику.
Інших документів або належних доказів направлення відповідачу позовної заяви та додатків до позову надано не було.
Таким чином, Позивачу потрібно надати до Донецького окружного адміністративного суду вищезазначені завірені належним чином копії документів відповідно до кількості учасників справи, що вказані у додатку до позовної заяви та позовну заяву або належних доказів направлення Відповідачу позовну заяву з додатками.
Крім того, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав відсутнє.
Таким чином, Позивачу необхідно надати до суду власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо строків звернення до суду із вказаним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, п.1, 2 ч. 2 ст. 287 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначає, що строк звернення до суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише в разі наявності поважних причин його пропуску, підтверджених документально (частина 1 статті 121, частина 6 статті 161 Кодексу).
У позовних вимогах Позивач просить суд, зокрема, скасувати нікчемні правочини які є нікчемними в силу Закону постанови ВП №65042345 від 08.04. 2021 року, ВП № 64820649 від 15.03.2021 року.
Із даним позовом Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 07 серпня 2025 року, про що свідчить штамп АТ «Укрпошта» на конверті поштового відправлення, який міститься в матеріалах справи, тобто із пропуском строку, що значно перевищує встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з даним позовом
У позовних вимогах Позивач просить поновити строк звернення, якщо він порушений.
Проте, не наводить жодних доказів поважності причин пропуску такого строку, підтверджених документально.
Відповідної заяви з обгрунтуванням поважності пропуску строку звернення із даним позовом до суду надано не було.
Окрім того, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.07.2025 вбачається, що на адресу слідчого управління ГУНП в Донецькій області надійшла ухвала Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 01.07.2025 по справі №208/7070/25, провадження №1-кс/208/2301/25, якою зобов'язано слідче управління внести відомості до ЄРДР за фактом того, що 28.03.2025 року у невстановлений час слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_2 , будучи службовою особою, внесла недостовірні відомості до постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025052390000235 від 25.02.2025, зазначивши та посилаючись на дані неіснуючих юридичних осіб публічного права та спотворені обставини кримінального правопорушення, з метою приховування кримінального правопорушення вчиненого з боку державного виконавця Краматорського відділу ДВС Горошенко Я.А. відносно гр. ОСОБА_1 тим самим вчинила службове підроблення.
У позовній заяві, Позивач посилається на те, що він відкрив кримінальні провадження за даним фактом, в цей злочин вже залізли посадові особи Краматорської окружної прокуратури Краматорський РУП в Донецькій області які намагались приховати злочин державного виконавця ОСОБА_3 .
Додав до позову копію витягу з ЄРДР 12025050000000474 від 04.07.2025 року; ЄРДР № 12025052390000235 від 24.02.2025 року.
Таким чином, станом на час реєстрації кримінального провадження (24.02.2025) ОСОБА_1 вже було відомо про існування спірних постанов ВП №65042345 від 08.04.2021 року та ВП № 64820649 від 15.03.2021 року, винесених державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Горошенко Я.А.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання обґрунтованої заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 94, 160, 161, 287 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання: належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу Позивача, встановити його адміністративну правосуб'єктність; документів, що підтверджують відомості, зазначені Позивачем у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України Позивача; уточнену позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Позивача та Відповідача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно Позивача та Відповідача; завірені належним чином копії документів відповідно до кількості учасників справи, що вказані у додатку до позовної заяви та позовну заяву з додатками або належних доказів направлення Відповідачу позовну заяву з додатками; власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтованої заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Галатіна