Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про встановлення судового контролю
14 листопада 2025 року Справа №200/7339/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №200/7339/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2017 року по листопад 2018 року, 24 доби березня 2019 року, з квітня 2019 року по липень 2019 року, 7 діб серпня 2019 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з червня 2017 року по листопад 2018 року, 24 доби березня 2019 року, з квітня 2019 року по липень 2019 року, 7 діб серпня 2019 року; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі під час проходження військової служби; визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити ОСОБА_1 , перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 року по 11.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, за період з 29.01.2020 року по 11.05.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023р. на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, а саме - зобов'язання відповідача у місячний строк подати звіт про виконання цього судового рішення.
Відповідачем надано відзив на подану позивачем заяву, де вказано, що з метою добровільного виконання рішення суду, юридичною службою та начальником фінансового органу військової частини НОМЕР_1 складено та направлено до фінансово-економічного підрозділу вищого органу військового управління заявки та розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі № 200/7339/24: основна заявка-розрахунок на фінансування від 06.08.2025 № 1681, основна заявка-розрахунок на фінансування від 08.09.2025 № 1931, інформація про замовлення грошей у справі 200/7339/24 (позиція 218) розрахунку потреби в коштах для виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 (додаток до Заявок №№1681, 1931). В заявках зокрема зазначено, що на виконання цього рішення суду замовлено коштів на загальну суму 325 780 грн. Військова частина НОМЕР_1 зазначила, що вважає за можливе також додати до звіту виписку з рахунку частини в казначействі, де зазначено суму залишку коштів за КЕКВ 2800 «Інші видатки», з якого фінансується виконання судових рішень станом на 22.09.2025. Судове рішення не виконано виключно у зв'язку відсутності бюджетного фінансування потреб військової частини за КЕКВ 2800. До відзиву додано листи, на які посилається відповідача.
Таким чином, доказів повного виконання рішення суду відповідачем не надано.
Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційній нормі про обов'язковість судового рішення кореспондують положення норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
В рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 382-1 цього Кодексу за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Закон не визначає певного переліку підстав покладення на суб'єкта владних повноважень такого обов'язку. За змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення. Закон також дозволяє встановлення судового контролю одразу із прийняттям рішення у справі.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України.
Враховуючи встановлені обставини щодо невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості, в суду наявні підстави для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення у даній справі.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду від 14.01.2025 у справі №200/7339/24 протягом 1 місяця з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик