Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2025 року Справа№400/11731/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції про застосування заходів реагування,
за участю:
секретаря судового засідання Столяренко Я.С.
від відповідача - Гуцалова Т.О. (в режимі відеоконференції)
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта - відділення поштового зв'язку №10 Воскресенське Миколаївської дирекції AT "Укрпошта", експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, шляхом зобов'язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
За змістом позову під час проведення перевірки приміщення Акціонерного товариства «Укрпошта» за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, позивачем виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, про які зазначено в акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що свідчить про недотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей. Позивач зазначає, що виявлені порушення несуть реальну загрозу життю та здоров'ю людей, через що вимагають застосування заходів реагування.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову. У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив, що зупинення експлуатації об'єкту за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, матиме негативні наслідки для користувачів послуг поштового зв'язку (позбавлення права користувачів можливості користування послугами поштового зв'язку, порушення строків доставки поштових відправлень та переказів, збитки, неотримання коштів одержувачами пенсій та соціальних допомог, що є їх основним джерелом доходу, інше). Крім того, відповідач вказує, що ним опрацьовано акт від 28.10.2021 № 1125, складений відповідачем за результатами проведеної перевірки AT «Укрпошта» щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на об'єкті, що розташований за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, та вжито всіх можливих заходів, спрямованих на дотримання техногенної та пожежної безпеки та усунення порушень, виявлених перевіркою, про що було повідомлено позивача.
У письмових заявах по суті справи відповідач також зауважував на неправомірності встановлення порушень, що виразилися у нездійсненні обробки дерев'яних конструкцій елементів горищного покриття (крокви, лати) адміністративної будівлі засобами вогнезахисту, що забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. розділу ІІІ ППБУ та нездійсненні виконання захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів з підписанням відповідних актів, чим порушено п. 1.21 розділу ІV ППБУ.
В судовому засідання представник відповідача підтримав наведені доводи, які викладено у відзиві на позовну заяву, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. 06.12.2021 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.01.2022. Ухвалою від 16.02.2022 задоволено клопотання відповідача та передано справу на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва.
Ухвалою від 22.06.2022 справу прийнято до провадження Окружного адміністративного суду м. Києва, призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження, судове засідання у справі призначено на 01.08.2022.
13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15.12.2022.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, що не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
25.04.2025 проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа передана на розгляд судді Михайлик А.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2025 справу прийнято до провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати спочатку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вирішено ряд процесуальних питань.
Ухвалою від 30.07.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження справу, підготовче засідання у справі призначено на 05.08.2025.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 05.08.2025 оголошувалася перерва до 08.09.2025. Ухвалами від 08.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Укрпошта» про зупинення провадження у справі. закрито підготовче провадження по справі №640/36659/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2025. Розгляд справи відкладався на 02.10.2025 та 15.10.2025, оголошувалася перерва до 22.10.2025. Судове засідання, призначене на 22.10.2025 відкладалося на 30.10.2025.
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій 12.11.2018 №661) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідач, Акціонерне товариство «Укрпошта», є юридичною особою, зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 21560045, місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001.
Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (з основної діяльності) від 08.12.2020 №496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду ДСНС на 2021 рік» відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 №633 наказано керівникам структурних підрозділів управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС в районах, районах у місті та в містах обласного підпорядкування забезпечити його виконання шляхом проведення планових перевірок додержання (виконання) законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки підприємств, установ та організацій. В додатку до наказу за п/н 148 визначено Миколаївську дирекцію АТ «Укрпошта», адреса: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50
15.09.2021 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області направлено на адресу Акціонерного товариства «Укрпошта» повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №5858/3.01 щодо здійснення планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Акціонерним товариством «Укрпошта», розташованим, зокрема, за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50.
18.10.2021 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області видано посвідчення №23 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Акціонерного товариства «Укрпошта», розташованого за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, у період з 18.10.2021 по 28.10.2021, що було вручено уповноваженій особі відповідача 18.10.2021.
28.10.2021 за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) складено акт №1125 щодо додержання суб'єктом вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Акціонерного товариства «Укрпошта», розташованого за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, за змістом якого під час перевірки виявлено низку порушень Кодексу цивільного захисту та Правил пожежної безпеки України (12 порушень).
27.05.2025 позивачем складено акт за результатами огляду (обстеження) порушень, викладених у позовній заяві Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, відповідно до якого акту в результаті огляду (обстеження) встановлено, що на об'єкті відповідача залишається неусуненими 3 порушення із 12, що зазначені в акті від 28.10.2021, а саме:
дерев'яні конструкції елементів горищного покриття (крокви, лати) адміністративної будівлі не оброблено засобами вогнезахисту , які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності , яким порушено п. 2.5. розділу ІІІ ППБУ , відповідно до якого у будинках, крім будинків 5 ступеню вогнестійкості дерев'яні елементи горищних покритів повинні оброблятися засобами вогнезахисту, що забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності);
не проведені заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання у терміни, обумовлені правилами улаштування електрообладнання (з періодичності 1 раз на 2 роки), чим порушено п. 1.20 розділу ІV ППБУ.
Не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів з підписанням відповідних актів, чим порушено п. 1.21. розділу ІV ППБУ.
Згідно з актом від 27.05.2025 решту порушень усунуто в повному обсязі.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №877-V).
Відповідно до положень статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною шостою статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до приписів статті 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області реалізує повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (Державної служби України з надзвичайних ситуацій).
Частиною першою статті 66 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України).
Пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 640/10135/20, від 29.02.2024 у справі № 420/1984/20, від 19.09.2024 у справі № 280/693/20).
У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01.12.2021 у справі № 826/9226/16.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18).
Варто також врахувати, що в постанові від 16.06.2022 у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17).
Згідно з актом від 27.05.2025 станом на час розгляду залишилися неусунутими 3 порушення, у т.ч. не проведення заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання у терміни, обумовлені правилами улаштування електрообладнання (з періодичності 1 раз на 2 роки), чим порушено п. 1.20 розділу ІV ППБУ.
Протягом розгляду справи позивачем наданий технічний звіт від 06.06.2025 про проведення вимірювальних та випробувальних робіт електроустановок та електропристроїв на відповідність до вимог ПТЕ та ПТБ на об'єкті, у складі якого наявні протокол № 1 вимірювання опору розтікання струму контуру заземлення та перехідних опорів на основних заземлювачах і заземленнях магістралей та устаткування, протокол № 2 вимірювання перехідних опорів на основних заземлювачах та заземленнях магістралей та устаткування, протокол 3 перевірки опору ізоляції, протокол № 4 перевірки повного опору петлі фази-нуль.
Будь-яких заперечень щодо усунення цього порушення позивачем не надано, з огляду на що суд приймає ці документи як доказ усунення відповідачем порушення п. 1.20 розділу ІV ППБУ.
Отже, станом на час розгляду справи відповідачем не усунуті такі порушення:
дерев'яні конструкції елементів горищного покриття (крокви, лати) адміністративної будівлі не оброблено засобами вогнезахисту , які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності , яким порушено п. 2.5. розділу ІІІ ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків 5 ступеню вогнестійкості дерев'яні елементи горищних покритів повинні оброблятися засобами вогнезахисту, що забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності);
не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів з підписанням відповідних актів, чим порушено п. 1.21. розділу ІV ППБУ.
Під час вирішення питання про обґрунтованість встановлення зазначених порушень та наявність підстав для застосування заходів реагування суд виходить з нижчевикладеного.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктом 4 розділу І Правил №1417 визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Згідно з п.22 розд. ІІ Правил №1417 під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
У відповідності до пп.2.2 п.2 розд. ІІІ Правил №1417 керівники об'єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування.
Підпунктом 2.3 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 визначено, що під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Проїм пожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Це допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Положеннями підпункту 2.5 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417 встановлено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках; забезпечення безпечної евакуації людей; забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі; застосування систем протипожежного захисту встановлені ДБН В.1.1-7:2016 «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА. Загальні вимоги».
Пунктом 4.4 ДБН В.1.1-7:2016 встановлено, що будинки поділяють за призначенням, ступенем вогнестійкості, умовною висотою (поверховістю), а також за категоріями з вибухопожежної та пожежної небезпеки.
Пунктом 5.3 встановлено, що ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, умовної висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку. В залежності від ступеня вогнестійкості будинку визначають класи вогнестійкості будівельних конструкцій і групи поширення вогню по цих конструкціях відповідно до таблиці 1.
В таблиці 1 до цього пункту визначено 8 ступенів вогнестійкості будівель (І, ІІ, ІІІ, IIIa, IIIb, ІV, ІV а, V) та наведено співвідношення ступеню вогнестійкості будинку та класів вогнестійкості будівельних конструкцій.
Примітками 1, 3 до таблиці визначено, що класи вогнестійкості будівельних конструкцій визначають залежно від нормованих граничних станів та межі вогнестійкості відповідно до ДБН В.1.2-7, ДСТУ Б В.1.1-4, визначених у додатку Г. Групи поширення вогню будівельними конструкціями визначають за методом, наведеним у додатку Д цих норм.
Відповідно до пунктів Г.1 та Г.2 додатку Г до ДБН В.1.1-7:2016 за вогнестійкістю будівельні конструкції залежно від нормованих граничних станів та межі вогнестійкості поділяють на класи вогнестійкості відповідно до ДБН В.1.2-7, ДСТУ Б В.1.1-4. Основними видами граничних станів з вогнестійкості будівельних конструкцій є стани за ознаками: втрати несучої здатності (умовна познака R); втрати цілісності (умовна познака E); втрати теплоізолювальної здатності (умовна познака I). Познаки класу вогнестійкості будівельних конструкцій складаються з умовних літерних познак граничних станів і числа, що відповідає нормованій межі вогнестійкості у хвилинах, з ряду 15, 30, 45, 60, 90, 120, 150, 180, 240, 360 (пункт Г. 4).
Згідно з пунктом Д.5.3 Додатку до ДБН В.1.1-7:2016 будівельні конструкції за межею поширення вогню поділяють на три групи: М0 - межа поширення вогню дорівнює 0 м; М1 - межа поширення вогню не більше 0,25 м - для горизонтальних конструкцій; межа поширення вогню не більше 0,40 м - для вертикальних і похилих конструкцій; М2 - межа поширення вогню більше 0,25 м - для горизонтальних конструкцій; межа поширення вогню більше 0,40 м - для вертикальних і похилих конструкцій.
Наведені вище положення ДБН В.1.1-7:2016 надають можливість для висновку про те, що кожному ступеню вогнестійкості будівель, окрім будівель V ступеню вогнестійкості, відповідає певне значення класу вогнестійкості будівельних конструкцій та значення групи поширення вогню по них. Тобто, встановлення ступеню вогнестійкості вже збудованої будівлі можливо через визначення класу вогнестійкості будівельних конструкцій та значення групи поширення вогню по них. Крім цього, зміст таблиці 1 до п.5.3 ДБН В.1.1-7:2016 також надає підстави для висновку про те, що будівля, до будівельних конструкцій якої не визначається значення показників меді поширення вогню та значень стану вогнестійкості, є будівлею V ступеню вогнестійкості.
Згідно з наданою відповідачем технічною документацією на будинок по вул. Кирова, 50, с. Воскресенське, розпочато 15.05.2001, зазначена будівля має такі технічні характеристики: площа забудови 83,8 кв.м., обсяг будівлі 246 куб.м, площею 56 кв.м., рік забудови 2017, матеріали стін - камінь, у розділ 7 технічної документації наведений опис конструктивних елементів: фундамент бутовий камінь, наружні та внутрішні капітальні стіни: камінь вапняк з оштукатуренням та побілкою, перегородка - камінь з оштукатуренням та побілкою, у технічній документації наведено технічний опис конструктивних елементів та інженерного обладнання.
Чинними державними будівельними нормами встановлено визначення вогнестійкості кам'яних конструкцій, з огляду на що будівля, що має будівельні конструкції з каменю в будь-якому випадку не може бути віднесеною до 5 ступеню вогнестійкості.
З огляду на зазначене суд не приймає доводи відповідача про недоведення позивачем порушення п. 2.5 ППБ та відсутність в нього обов'язку здійснювати оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Так, суд дійшов висновку про правомірність встановлення позивачем порушення п. 2.5. 5 пункту 2 розділу ІІІ Правил №1417.
Щодо порушення п. 1.2 Розділу ІІІ ПППБ суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 1.21. пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні № 1471 в редакції, чинній до 01.03.2023, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Втім національний стандарт ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» втратив чинність з 01.11.2019 згідно з наказом ДП «УКр НДНЦ» № 313 від 16.10.2019 та на час встановлення зазначеного порушення позивачем в акті від 28.10.2021 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» не діяв.
Будь-яких інших документів, які б визначали обов'язковість обладнання будівлі позивача системою захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів позивачем не наведено.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо недоведення позивачем факту вчинення порушення підпункту 1.21. пункту 1 розділу IV Правил пожежної безпеки через невстановлення блискавкозахисту.
При вирішенні питання про необхідність застосування заходів реагування через необроблення дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності суд виходить із наступного.
Основні положення основної вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки (далі - основна вимога) відповідно до Закону України «Про будівельні норми» визначено ДБН В.1.2-7:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА».
Пунктами 3.1.-3.2. зазначеного ДБН визначено, що будівлі і споруди повинні бути придатними для використання за призначенням з урахуванням, зокрема, безпеки для здоров'я людей, які задіяні протягом усього життєвого циклу об'єкта. Основна вимога щодо забезпечення пожежної безпеки стосується зведення до мінімуму можливості виникнення пожежі під час будівництва, експлуатації та ліквідації будівель і споруд та передбачає, що об'єкти повинні бути запроектовані і побудовані так, щоб у разі виникнення пожежі: - упродовж визначеного проміжку часу зберігалася несуча здатність конструкцій; - було обмежено виникнення та поширення вогню і диму всередині будівлі або споруди; - було обмежено поширення вогню на сусідні будівлі і споруди; - була забезпечена можливість евакуації людей або їх порятунок в інший спосіб; - враховувалася безпека пожежно-рятувальних підрозділів.
Додатком Б ДБН В.1.2-7:2021 встановлено заходи щодо забезпечення виконання основної вимоги. Пунктом Б.2.2 Додатку Б цього нормативу визначено, що встановлення вимоги щодо вогнестійкості впродовж заданого, але обмеженого проміжку часу, коли визначений час, необхідний для безпечної евакуації та втручання пожежно-рятувальних підрозділів та вимоги щодо вогнестійкості для конструктивної системи, за якої вона вистоїть у разі повного вигоряння всіх горючих матеріалів у будівлі чи споруді або певній їхній частині, без урахування втручання пожежно-рятувальних підрозділів забезпечить зберігання несучої здатності конструкцій будівель і споруд (виражається тривалістю стійкості під час умовної пожежі) протягом необхідного проміжку часу.
Згдіно з пунктом Б.2.3 несуча здатність і стійкість будівель і споруд під час пожежі повинна забезпечуватись вогнестійкістю всіх конструкцій і з'єднань конструктивної системи.
Отже, невиконання відповідачем п. 2.5 ППБ, що визначає оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності задля підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05.05.2022 у справі № 160/4988/19, від 19.07.2023 у справі № 200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі № 420/1984/20).
Щодо доводів відповідача, що зупинка об'єкту матиме негативні наслідки для користувачів послуг поштового зв'язку (позбавлення права користувачів можливості користування послугами поштового зв'язку, порушення строків доставки поштових відправлень та переказів, збитки, неотримання коштів одержувачами пенсій та соціальних допомог), суд зауважує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Так, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров'ю людей. З урахуванням наведеного суд не приймає до уваги посилання відповідача на усунення ним більшої частини виявлених порушень.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №160/3791/22 та від 26.10.2023 у справі №140/12199/21).
Відтак, подальша експлуатація приміщення, розташованого за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, створює загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
У постановах від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 27.12.2023 у справі № 380/610/22 Верховний Суд зазначив, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об'єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Суд враховує висновки, викладені в указаних судових рішеннях та зазначає, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо.
Справи цієї категорії спорів нерозривно пов'язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об'єктів, стосовно яких пред'явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).
Оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, може збільшити час зберігання несучої здатності будівлі, що в свою чергу забезпечить збереження життя та здоров'я людей, з огляду на що обраний позивачем захід є співмірним із виявленим порушенням.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщення Акціонерного товариства «Укрпошта», розташованого за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 28.10.2021 №1125 та наявність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З врахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, - відсутні.
З огляду на наведене та керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Миколаївської дирекції про застосування заходів реагування, - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта - відділення поштового зв'язку №10 Воскресенське Миколаївської дирекції AT "Укрпошта", експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт Воскресенське, вул. Соборна, 50, шляхом зобов'язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Відомості про сторін:
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (місцезнаходження: 54003, м. Миколаїв, вул. Екіпажна, буд. 1, ЄДРПОУ 38524996),
Відповідач: Акціонерне товариство «Укрпошта» (місцезнаходження: вул. Хрещатик, буд. 22, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 21560045).
Суддя А.С. Михайлик