м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/11060/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення, оформленого протоколом Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2025 року №52, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що приймаючи рішення по заяві позивача, члени Комісії зокрема керувалися положеннями п. 62 Порядку №560, відповідно до яких здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Відповідач вказує про те, що встановити відсутність порушення послідовності поточного здобуття освіти можливе лише за наявності довідки, форма якої визначена Додатком 9 до Порядку №560.
Оскільки заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст. 23 Закону 3543-XII подана позивачем без усіх необхідних документів, а саме без відповідної довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зі змісту якої встановлюється відсутність порушення послідовності здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», відмова в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є правомірною та обґрунтованою.
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29.01.2024 року позивач був зарахований на навчання за спеціальністю «Ділове адміністрування» у коледжі з туризму міста Благоєвграда, республіки Болгарії на 2024/2025 навчальний рік на навчання літній семестр на перший курс, дуального навчання для отримання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
У липні 2025 року позивачем через Центр надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» подано до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
До заяви позивачем було додано наступні документи (в тому числі на мові оригіналу із нотаріально завіреним перекладом): копія довідки про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, копія довідки про відстрочку від призову , копія диплома НОМЕР_1 , копія довідки №УО-888 02.05.2025, копія студентської книжки, копії паспорту та РНОКПП, копія військово-облікового документа №070420230693371300153, копії студентської книжки, копії диплому серії НОМЕР_1 про закінчення Професійно-технічного училища №11 м. Вінниці та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "кваліфікований робітник".
Розглянувши заяву про відстрочку, відповідачем було прийнято рішення оформлене протоколом Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2025 року №52, яким йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з причини відсутності Довідки про здобуття освіти за даними ЄДЕБзПО.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, неправомірною, та такою, що порушує його права та інтереси, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та не скасовувався.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі також -Закон № 3543-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №3543-ХІІвизначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІвизначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно пункту 1 частини 3статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі також - Порядок №560, в редакції, станом на час спірних правовідносин), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За змістом пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно із пунктом 59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Додатком 5 Порядку №560 встановлено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, для категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури) необхідно подати такі документи: довідку про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідку закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідку закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
За змістом пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Отже, наведеною нормою для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
За змістом статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про освіту» невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно із післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації. Згідно з частинами 1, 2статті 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Відповідно до частини 5 статі 74 Закону України «Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права» та «Про публічні електронні реєстри».
Частиною 6 статті 74 Закону України «Про освіту» передбачено, що суб'єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб'єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Анулювання доступу суб'єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб'єктом ведення своїх функцій, припинення суб'єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.
Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб'єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.
Як зазначено у пункті 1, 4 розділу Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого 08 червня 2018 року Наказом Міністерства освіти і науки України №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 (надалі також - Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
В ЄДЕБО містяться Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, оскільки не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не можуть сформувати довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
Судом встановлено, що 29.01.2024 року позивач був зарахований на навчання за спеціальністю «Ділове адміністрування» у коледжі з туризму міста Благоєвграда, республіки Болгарії на 2024/2025 навчальний рік на навчання літній семестр на перший курс, дуального навчання для отримання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
У липні 2025 року позивачем через Центр надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» подано до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
До заяви позивачем було додано наступні документи (в тому числі на мові оригіналу із нотаріально завіреним перекладом): копія довідки про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, копія довідки про відстрочку від призову , копія диплома НОМЕР_1 , копія довідки №УО-888 02.05.2025, копія студентської книжки, копії паспорту та РНОКПП, копія військово-облікового документа №070420230693371300153, копії студентської книжки, копії диплому серії НОМЕР_1 про закінчення Професійно-технічного училища №11 м. Вінниці та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "кваліфікований робітник".
Розглянувши заяву про відстрочку, відповідачем було прийнято рішення оформлене протоколом Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2025 року №52, яким йому відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з причини відсутності Довідки про здобуття освіти за даними ЄДЕБзПО.
Слід вказати про те, що Комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації рішенням не надано належної оцінки відомостям/документам, які долучені позивачем до поданої ним заяви про надання відстрочки.
Також, як вже зазначалось вище згідно пункту 12 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, оскільки не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не можуть сформувати довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
Встановлено, що відповідач як на підставу позивачеві у наданні відстрочки вказує лише на відсутність довідки ЄДЕБПО.
З долучених до справи доказів, судом встановлено, що починаючи з 29.01.2024 року позивач був зарахований на навчання за спеціальністю «Ділове адміністрування» у коледжі з туризму міста Благоєвграда, республіки Болгарії на 2024/2025 навчальний рік на навчання літній семестр на перший курс, дуального навчання для отримання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, а отже, фактично позивач має статус здобувача освіти на денній формі навчання, відповідно до п. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» гарантує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Слід вказати, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, щодо порушення послідовності, яка передбачене частиною 2статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідач таких доказів про порушення вказаної послідовності здобуття вищої освіти суду не надає.
При цьому, суд зазначає, що 13.07.2011 постановою Кабінету Міністрів України №752 створено Єдину державну електронну базу з питань освіти. Документ визначає, що Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти.
Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс».
З наведеного слідує, що обов'язок подати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, відповідно до пункту 62 Порядку №560, може бути реалізований лише у випадку, коли навчальний заклад знаходиться на території України та має технічну можливість формування такої довідки через вказану державну базу.
Іноземні навчальні заклади, зокрема заклади освіти Республіки Болгарія, доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України не мають, а тому обов'язок подання саме такого документа не може покладатись на особу, яка навчається за кордоном.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За змістом ч. 1 ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Суд вказує, що відсутність у матеріалах заяви позивача довідки, сформованої через ЄДЕБО, не може бути самостійною і достатньою підставою для відмови у наданні відстрочки, якщо позивач надав інші належні та допустимі документи, які підтверджують факт його навчання за денною або дуальною формою здобуття освіти за кордоном.
Позивач надав копію договору про навчання, довідку з навчального закладу, студентську книжку, перекладені та належним чином засвідчені документи, які беззаперечно підтверджують факт зарахування та проходження навчання у Коледжі туризму м. Благоєвград за програмою бакалаврату.
З матеріалів справи встановлено, що після здобуття базової та повної загальної середньої освіти позивач отримав диплом кваліфікованого робітника. Таким чином, навчання позивача за дуальною формою здобуття освіти на рівні бакалавра у Коледжі туризму м. Благоєвград, Республіка Болгарія, є продовженням здобуття освіти на вищому рівні у порівнянні з раніше отриманими.
Отже, відсутні підстави стверджувати, що позивач не відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він навчається для здобуття наступного, вищого рівня освіти, а, отже, має законне право на відстрочку від призову під час мобілізації.
При цьому, судом враховано, що раніше відповідачем визнавалось право позивача на відстрочку на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що свідчать: довідка про відстрочку №362/1186 від 05.07.2024; довідка про відстрочку №362/3349 від 13.08.2024; довідка про відстрочку №362/9530 від 19.11.2024; довідка про відстрочку №362/2323 від 14.02.2025.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 04.07.2025 року №52, Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації, відповідно до п. 1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відповідну відстрочку.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.07.2025 року №52, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна