м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/9049/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнати протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
При розгляді справи виникла необхідність залишити позов без руху , виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 11.11.2025 р. позов залишено без руху, запропоновано позивачу у 5- денний усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме, подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
14.11.2025 р. представник позивача звернувся із заявою про поновлення строків звернення до суду вказавши на те, що з грудня 2024 року направлялись адвокатські запити стосовно виплати додаткової винагороди, відповідь на які отримано лише в травні 2025 р.
Оцінюючи наведені аргументи, суд вказує наступне.
Суд не приймає до уваги наведені представником позивача аргументи , що поважними причинами пропуску строку звернення до суду є те, що з грудня 2024 року направлялись запити до відповідача для отримання інформації, а відповідь отримано лише в травні 2024 р., адже спірним є період не нарахування винагороди з серпня 2022 р. При цьому, жодних доказів, які б свідчили, що до з серпня 2022 р. не отримавши винагороду позивачем направлялись запити,- суду не надано.
Разом з тим, суд приймає до уваги, той факт, що позивач з травня 2022 р. по червень 2025 р. (на дату надання довідки) перебував на військовій службі, що підтверджується витягами з наказів №41-ос та № 77-вв від 3.07.2022 р. та довідкою в/ч НОМЕР_2 від 25.06.2025 р.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі “Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі “Мельник проти України» від 28 березня 2006 року).
Разом з тим, при вирішенні питання про поновлення строку звернення слід врахувати ту обставину, що позивач перебував на військовій службі з травня 2022 р. по червень 2025р.,, що і вплинуло на звернення до суду поза межами процесуальних строків.
Враховуючи вищенаведене, а також з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, доходжу висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у клопотанні, є поважними. Відтак, слід поновити пропущений строк .
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (ч. 14 ст. 171 КАС України). Відтак, слід продовжити розгляд справи.
Керуючись ч. 14 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Поновити строки звернення до суду.
Продовжити розгляд справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна